Ляхівці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ляхівці
Село Ляхівці
Село Ляхівці
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Ужгородський район
Рада/громада Худлівська сільська рада
Код КОАТУУ 2124887604
Облікова картка Ляхівці 
Основні дані
Перша згадка 1407
Населення 430
Площа 0,6 км²
Поштовий індекс 89452
Телефонний код +380 (312) 722
Географічні дані
Географічні координати 48°33′40″ пн. ш. 22°28′41″ сх. д. / 48.56111° пн. ш. 22.47806° сх. д. / 48.56111; 22.47806Координати: 48°33′40″ пн. ш. 22°28′41″ сх. д. / 48.56111° пн. ш. 22.47806° сх. д. / 48.56111; 22.47806
Середня висота
над рівнем моря
147[1] м
Місцева влада
Адреса ради 89415,с. Худльово, вул. Антонівська, 3
Карта
Ляхівці. Карта розташування: Україна
Ляхівці
Ляхівці
Ляхівці. Карта розташування: Закарпатська область
Ляхівці
Ляхівці
Мапа

CMNS: Ляхівці на Вікісховищі

Ляхі́вці — село в Ужгородському районі Закарпатської області на річці Віолла.

Назва[ред. | ред. код]

Околиці села

Колишня назва — Лемківці. В джерелах XV ст. село відоме під мадярською назвою "Lengenfalua, ", що в перекладі означає «Польське село». В XVI ст. його назва — «Lagocz». Виходячи з назви, треба думати, що його заснували вихідці з Польщі на основі німецького права.

Історія[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка про село відноситься до 1407 року, де йдеться про крадіжку вівса підданими Ляхівців із Чертізького хотаря. З цього можна констатувати, що село виникло раніше згаданого часу.

В податкових списках 1427 року Ляхівці не зафіксовані, бо, можливо, були засновані перед цим роком. В XV—XVI ст. Ляхівці належали шляхтичам із Палло, родині Добо з Руського, землевласникам із Сюрте, Середнянському замку.

В 1567 році в Ляхівцях було оподатковано 2 селянські господарства, що володіли двома портами. Тоді ж у селі проживали і три желярські родини. В 1588 р. оподатковано 5 селянських господарств від 3,5 порти. В кінці XVI ст. в село прибули нові переселенці, що збільшило кількість мешканців.

В 1599 році в Ляхівцях нараховувалось 19 селянських домогосподарств, будинки шолтейса, священика і православна церква (не московського патріархату).

Ляхівці вважалися середнім за величиною селом. Таким воно залишилося в XVII — на початку XVIII ст. В 1715 році в селі нараховувалося 18 домогосподарств, в тому числі 13 залежних селянських і 5 желярських, які, окрім ріллі, обробляли панські виноградники. Джерела XVIII ст. відносять Ляхівці до руських (русинських) сіл.

Церква в с. Ляхівці[ред. | ред. код]

Церква Зіслання Святого Духа, с. Ляхівці

Після укладення Ужгородської Унії в 1646 р. церква в с. Ляхівці стає греко-католицькою.

Церква св. духа. 1796.

У 1751 р. за пароха Федора Копчанія в селі була дерев'яна церква в доброму стані, покрита шинґлами, з трьома дзвонами, присвячена св. Козмі і Даміану, освячена єпископом Георгієм Бізанцієм. Філії були в Середньому та Вовковому.

Через 45 років збудували теперішню муровану церкву (на камені над входом вирізано 1804 р. — можливо, це дата закінчення будівництва). Це типова базилічна споруда, яка, однак, має певні переваги перед іншими подібними церквами: церкву ще не встигли поштукатурити мармуровою крихтою і вона зберігає привабливість старих фарбованих стін, барокове завершення вежі вкрито фарбованою бляхою. Довкола церкви був кам'яний мур, але Василь Луцьо розібрав той мур і поставив дротяну сітку на бетонних стовпчиках. У 1933 р. впродовж 6 місяців розмалювали інтер'єр храму. У 1969 р. провели зовнішній ремонт, а останнє малювання всередині церкви виконав місцевий художник Ф. Решетар. У зв'язку зі спорудженням церкви розповідають історію про сина майстра, який упав з вежі при встановленні хреста. Очевидно, це відголосок трагічної події, що справді сталася в Глибокому.

У 1933 р. за священика о. Євгена Петрика та куратора Качура збудували дзвіницю: нижній ярус мурований, верхній — каркасний дерев'яний під шатровим дахом. Дзвони виготовив Ф. Еґрі. До церкви за радянських часів перенесли хрест, що його поставив на своєму полі Баб'як за гроші, зароблені в Америці. Інший мурований хрест поставили в 1903 р.

Після приходу комуністичних сил в село, церква стає православною з пдпорядкуванням Московсьому Патріархату. Так тривало до 90-х років XX столття. На початку 90 в селі розпочалася активна боротьба між представниками греко-католицької та «лже православної» громад. Зрештою греко-католицька громада не бажаючи вступати в чвари, які принижують людську гідність, з окремими представниами «православної церкви Московського Патріархату» пішли на поступки. Так в селі по ініціативі «окремих» продовжила своє існування православна церква Московського Патріархату.

Так в селі Ляхівці «відстояли російську православну церкву», яка з давніх-давен абсолютно не мала відношення до конфесій нашого краю, забувши про найголовніше — історію розвитку церкви на Закарпатті та віру своїх предків.

Будівництво нової церкви.

Церква Пресвятої Трійці в с. Ляхівці

Осінню 2015 року, після довгих років очікування на вирішення конфесіонального питання, члени греко-католицької громади с. Ляхівці вирішили побудувати нову Церкву Пресвятої Трійці. 5 грудня 2015 року греко-католицький єпископ Мукачівський Мілан Шашік освятив наріжний камінь під будівництво нової церкви. Вперше за багато років у греко-католиків села Ляхівці з'явилась надія нарешті отримати змогу віддавати похвалу Богу у власному обряді.

Інтернет ресурси[ред. | ред. код]

  • 17 вересня 2013 року офіційно стартувала інтернет-сторінка села. Всі охочі можуть відвідати її за адресою: http://lyahivtsi.pp.ua.
  • З 24 квітня 2017 року запрацювала веб-камера села. Її адреса: http://lyahivtsi.pp.ua/camera/.
  • З 22 жовтня 2017 року запрацювало радіо (http://lyahivtsi.pp.ua/radio/player.php).
  • З 23 серпня 2018 року можна переглянути панораму села з висоти пташиного польоту (http://lyahivtsi.pp.ua/video/).

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]