Ліберальний інтернаціонал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліберальний інтернаціонал
англ. Liberal International
Тип Інтернаціонал
Засновано квітень 1947
Ідеологія класичний лібералізм і соціал-лібералізм
Країна міжнароднийd
Штаб-квартира National Liberal Clubd і Лондон
Офіс голови President of Liberal Internationald
Вебсайт: liberal-international.org

Ліберальний інтернаціонал — міжнародна політична організація, яка об'єднує ліберальні партії. Штаб-квартира розташована у Лондоні, в будівлі Національно-ліберального клубу. Заснований в Оксфорді 1947 року для зміцнення ідей лібералізму у всьому світі. Основні політичні принципи Ліберального інтернаціоналу описує Оксфордський маніфест.

Президентом Ліберального інтернаціоналу з грудня 2018 року є Хакіма Ель-Хаїте (Hakima El Haite), яка стала першою неєвропейкою на цій посаді. Попереднім лідером був Ганс ван Баален (Hans van Baalen). Одночасно він був і лідером делегації та доповідачем з міжнародних питань та у питаннях оборони від нідерландської Народної партії Свободи і Демократії (People's Party for Freedom and Democracy) в Європейському парламенті, куди він був обраний у липні 2009 року. При цьому нідерландська Народна партія свободи і демократії входила до Альянсу лібералів і демократів за Європу, що посідала третє місце за числом депутатів у Європарламенті. Попередній лідер Ліберального інтернаціоналу — лорд Джон Олдердіс (Lord Alderdice), колишній лідер Об'єднаної партії Північної Ірландії — продовжує[коли?] залишатися членом бюро Ліберального інтернаціоналу. Генеральним секретарем є Еміль Кирджас (Emil Kirjas), колишній президент Міжнародної федерації Ліберальної молоді.

Члени[ред. | ред. код]

Повноправні члени[ред. | ред. код]

Держава/Регіон Назва Уряд
Андорра Андорра Ліберальна партія Андорри[1] Молодша партія в урядовій коаліції
Бельгія Бельгія Реформаторський рух[1] В урядовій коаліції
Відкриті фламандські ліберали і демократи[1] В урядовій коаліції
Болгарія Болгарія Рух за права і свободи В опозиції
Буркіна-Фасо Буркіна Фасо Альянс за демократію та федерацію – Африканське демократичне об’єднання[en] В опозиції
Бурунді Бурунді Демократичний Альянс за оновлення[fr] В опозиції
Камбоджа Камбоджа Національний рух порятунку Камбоджі[en] Позапарламентська опозиція
Канада Канада Ліберальна партія Канади[2][3] В уряді
Чилі Чилі Ліберальна партія Чилі[en] В уряді
ДР Конго Демократична Республіка Конго Альянс за відновлення Конго[fr] В опозиції
Кот-д'Івуар Кот д'Івуар Об'єднання республіканців[en] В уряді
Хорватія Хорватія Демократична асамблея Істрії В опозиції
Куба Куба Кубинський ліберальний союз[en] В еміграції
Партія Демократична Солідарність[en] В опозиції
Націонал-ліберальна партія[en] В опозиції
Данія Данія Радикальна Венстре Підтримка партії уряду
Венстре В опозиції
Естонія Естонія Партія реформ Естонії Старша партія в урядовій коаліції
Європейський Союз ЄС ALDE Group Н/Д
ALDE Party Н/Д
Фінляндія Фінляндія Фінляндський центр Молодша партія в урядовій коаліції
Шведська народна партія Молодша партія в урядовій коаліції
Грузія Грузія Республіканська партія Грузії[en] В опозиції
Німеччина Німеччина Німецька фракція LI Н/Д
Вільна демократична партія Молодша партія в урядовій коаліції
Гібралтар Гібралтар Ліберальна партія Гібралтару[en][1] Молодша партія в урядовій коаліції
Гвінея Гвінея Союз демократичних сил Гвінеї[en] В опозиції
Союз республіканських сил[en] В опозиції
Гондурас Гондурас Ліберальна партія Гондурасу В опозиції
Ісландія Ісландія Прогресивна партія Молодша партія в урядовій коаліції
Ірландія Ірландія Фіанна Файл[1] Старша партія в урядовій коаліції
Ізраїль Ізраїль Єш Атід[4] В опозиції
Кенія Кенія Помаранчевий демократичний рух[en] В опозиції
Косово Косово Незалежна ліберальна партія[en] В опозиції
Ліван Ліван Рух майбутнього[en] Старша партія в урядовій коаліції
Люксембург Люксембург Демократична партія Старша партія в урядовій коаліції
Мадагаскар Мадагаскар Рух за прогрес Мадагаскару[en] В опозиції
Мексика Мексика Партія «Новий Альянс»[en] В опозиції
Монголія Монголія Партія «Громадянська воля – Зелені»[en] Позапарламентська опозиція
Чорногорія Чорногорія Ліберальна партія Чорногорії Молодша партія в урядовій коаліції
Марокко Марокко Конституційний союз[en] В опозиції
Народний рух[en] В опозиції
Нідерланди Нідерланди Демократи 66 Молодша партія в урядовій коаліції
Голландська фракція LI Н/Д
Народна партія за свободу і демократію[5] Старша партія в урядовій коаліції
Нікарагуа Нікарагуа Громадяни за свободу[es] В опозиції
Північна Македонія Північна Македонія Ліберально-демократична партія Молодша партія в урядовій коаліції
Норвегія Норвегія Ліберальна партія Норвегії В опозиції
Парагвай Парагвай Автентична радикальна ліберальна партія[en] В опозиції
Філіппіни Філіппіни Ліберальна партія[en] В опозиції
Португалія Португалія Liberal Initiative[en] В опозиції
Росія Росія Яблуко Позапарламентська опозиція
Сенегал Сенегал Альянс за республіку[en] В уряді
Ревмі[en] Молодша партія в урядовій коаліції
Сенегальська демократична партія В опозиції
Словенія Словенія Конкретно[en] Позапарламентська опозиція
Сомалі Сомалі Партія справедливості, розвитку демократії та самоповаги[en] В опозиції
ПАР Південно-Африканська Республіка Демократичний альянс В опозиції
Іспанія Іспанія Фонд «Свобода і демократія» Н/Д
Швеція Швеція Ліберали В урядовій коаліції
Партія центру В опозиції
Швейцарія Швейцарія Вільна демократична партія. Ліберали[en] В урядовій коаліції
Республіка Китай Тайвань Демократична прогресивна партія В уряді
Танзанія Танзанія Громадянський об'єднаний фронт[en] В опозиції/в коаліції в автономному регіоні Занзібар
Таїланд Таїланд Democrat Party В урядовій коаліції
Велика Британія Велика Британія Альянс В коаліційному уряді в Асамблеї Північної Ірландії, в опозиції на національному рівні
Ліберальна міжнародна британська фракція Н/Д
Ліберальні демократи В опозиції
Світові Міжнародна федерація ліберальної молоді Н/Д
Міжнародна мережа ліберальних жінок[en] Н/Д

Партії-спостерігачі[ред. | ред. код]

Країна або регіон Партія Уряд
Австрія Австрія NEOS — Нова Австрія і Ліберальний форум В опозиції
Бразилія Бразилія Нова партія[en] В опозиції
Буркіна-Фасо Буркіна Фасо Союз за прогрес та реформи[en] В опозиції
Чилі Чилі Евополі[en][6] В опозиції
Коморські Острови Коморські острови Національний альянс за Коморські острови Позапарламентська опозиція
ДР Конго Демократична Республіка Конго Союз за реконструкцію Конго[fr] В опозиції
Республіка Конго Республіка Конго Союз демократів-гуманістів (UDH-YUKI) Н/Д
Кіпр Кіпр Об'єднані демократи Позапарламентська опозиція
Гана Гана Progressive People's Party В опозиції
Угорщина Угорщина Рух Моментум В опозиції
Італія Італія Італійська фракція Ліберального інтернаціоналу Н/Д
Мадагаскар Мадагаскар Ковчег нації В опозиції
Малайзія Малайзія Малайзійська партія народного руху[en] Позапарламентська опозиція
Партія народної справедливості[en] В уряді
Малі Малі Громадянська партія «Відродження»[en] Позапарламентська опозиція
Союз за республіку та демократію (URD) Н/Д
Мавританія Мавританія Рух за Мавританію В опозиції
Молдова Молдова Румунська народна партія[en] Позапарламентська опозиція
Сінгапур Сінгапур Сінгапурська демократична партія[en] Позапарламентська опозиція

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Europe - Liberal International. Liberal International (en-GB) . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 14 жовтня 2018.
  2. Liberal Party of Canada Welcomes Liberal International to 2009 Convention. Liberal Party of Canada. 6 березня 2009. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 28 серпня 2012.
  3. North America - Liberal International. Liberal International (en-GB) . Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 14 жовтня 2018.
  4. Hoffman, Gil (3 жовтня 2021). Yesh Atid joins Liberal International. The Jerusalem Post. Процитовано 3 жовтня 2021.
  5. VVD is a member of LI. Архів оригіналу за 28 вересня 2011.
  6. @liberalinternat (3 жовтня 2021). 📣 Felicidades!Join the global #liberal family in warmly welcoming @evopoli & their president @andresmolinam on of… (Твіт) — через Твіттер.

Література[ред. | ред. код]

  • М. Дорошко. Ліберальний Інтернаціонал // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.403 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання[ред. | ред. код]