Лібертаріанство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Лібертаріа́нство — це термін, який використовується спектром політичних філософій, що просувають ідею індивідуальної свободи та мінімізації розміру державного апарату[1][2][3][4][5][6][7].

Термін «лібертаріанство» охоплює широкий спектр політичних, економічних, соціальних ідей: від консерватизму, що підтримує численні самообмеження поряд із заходами державного примусу[8], до лібертинізму, що відкидає будь-які моральні обмеження[9].

Частина лібертаріанців розглядають такі форми державного втручання, як оподаткування та втручання держави в економіку, як приклад крадіжки та грабунку, й тому виступають за їх скасування. Захист громадян від насильства, на їхню думку, повинен здійснюватися приватними охоронними агенціями, а допомога незаможним повинна здійснюватися на засадах добродійності[10].

Інша частина лібертаріанців (мінархісти) вважає за потрібне або необхідне існування податків, що їх стягує держава, єдиним завданням якої є захист життя, здоров'я та приватної власності громадян[11].

Як правило, більшість лібертаріанців виступають за право людини робити з собою та своєю власністю що завгодно, допоки це не заважає здійсненню аналогічного права іншими.

«За лібертаріанським світоглядом, всі людські відносини мають базуватися на добровільних засадах; законом мають бути обмежені тільки такі дії, що силою примушують інших проти їхньої волі — вбивство, пограбування, зґвалтування, викрадання за викуп та шахрайство.» — Чарлз Мюррей (англ. Charles Murray), автор «Що значить бути лібертаріанцем» (англ. «What it Means to Be a Libertarian»).

Історія[ред.ред. код]

З кінця 19-го століття в Європі термін лібертаріанство використовувано, як синонім слова анархізм[12][13]. У деяких трактуваннях, особливо в США, лібертаріанство є синонимом класичного капіталізму[14][15] чи мінархізму. Залежно від контексту, в країнах, де лібералізм означає підтримку політики розширення влади держави (наприклад, в США), лібертаріанство може означати або класичний лібералізм, або радикальнішу версію класичного лібералізму.[16]

Принципи[ред.ред. код]

Термін лібертаріанський є антонімом терміну авторитарний[17].

Для лібертаріанців властиві вороже ставлення до «роздутої» держави та соціальних гарантій за чужий кошт. Вони вважають, що державні органи повинні також функціонувати за законами ринку, й тому з часом може бути приватизовано структури поліції, оборони і правосуддя. Сучасним прикладом лібертаріанства є рух Рух Чаювання, який виник у США в 2009 році. Представники цього руху виступають за обмеження державного боргу, надмірних соціальних витрат для забезпечення яких можуть спотворюватися трактування конституційних норм, фіксацію конституційних норм, спрощення податкової системи, відміну законів які суперечать гарантованим у конституції свободам особистості.

Історично лібертаріанці обстоюють принцип «необмеженої свободи»[Джерело?], за якої кожна людина жила б так, як сама хоче (за винятком зазіхання на свободу іншої людини). Основним правом, з якого виводяться всі інші права та свободи для лібертаріанців є право власності.

Одначе треба відзначити, що абсолютизуючи свободу вибору, лібертаріанці нехтують обставинами — за їхнім підходом, якщо людина, щоб не померти з голоду, сама згодна працювати майже задарма в тяжких умовах. У таких умовах лібертаріанскі ідеї не є популярними, наприклад у Африці немає жодної політичної сили яка представляє лібертаріанські ідеї. Так само однією з головних аксіом лібертаріанського світосприйняття є максима «якщо за це ніхто не хоче платити, значить це нікому не треба»[Джерело?].

Об'єктивізм[ред.ред. код]

Об'єктивізм - течія Лібертаріанства, філософія створена письменницею Айн Ренд, яка у свій час забракувала Лібертаріанство через відсутність філософської і моральної основи. [18] Вона розглядала Об'єктивізм як інтегровану філософську систему, в той час як Лібертаріанство це політична філософія яка обмежує свою увагу поза питаннями державної політики. Головні принципи Об'єктивізму:

  1. Реальність існує незалежно від людської свідомості, людські бажання не впливають на реальність
  2. Люди мають прямий контакт з реальністю через свої сенсорні відчуття
  3. Людина може досягти знань за допомогою свого розуму
  4. Найвища моральна ціль людини - досягання свого власного щастя (або раціонального егоїзму). Це не означає мати право на використання інших заради себе, а реалізація свого потенціалу своїм власним раціональним існуванням і гармонічне існування з іншими людьми, поважаючи їх право на життя і щастя
  5. Соціальна система яка відповідає такій моралі та людським правам може бути лише при вільному капіталізмі

Посилання[ред.ред. код]

  1. Professor Brian Martin, Eliminating state crime by abolishing the state.
  2. Murray Rothbard, Do You Hate the State?, The Libertarian Forum, Vol. 10, No. 7, July 1977.
  3. Libertarian Does Not Equal Libertine
  4. What Libertarianism Isn't
  5. A Libertarian Cheat Sheet by Wilton D. Alston
  6. Myth and Truth About Libertarianism Murrary Rothbard
  7. Do You Consider Yourself a Libertarian?
  8. Edward Feser, What Libertarianism Isn't, Lew Rockwell.com, 22 грудня 2001.
  9. Block, Walter «Libertarianism vs. Libertinism» // The Journal of Libertarian Studies: An. Interdisciplinary Review, Vol. 11, No. 1, 1994b, pp. 117–128
  10. Murray Rothbard Power and Market. Government and the Economy. — 1970. — ISBN 978-5-91603-013-6.
  11. Gregory, Anthory.The Minarchist's Dilemma. Strike The Root. 10 травня 2004
  12. Ward, Colin. Anarchism: A Very Short Introduction. Oxford University Press 2004, 62; Goodway, David. Anarchists Seed Beneath the Snow. Liverpool Press. 2006, 4; Skirda, Alexandre.Facing the Enemy: A History of Anarchist Organization from Proudhon to May 1968. AK Press 2002, 183; MacDonald, Dwight & Wreszin, Michael. Interviews with Dwight Macdonald. University Press of Mississippi, 2003, 82; Bufe, Charles. The Heretic's Handbook of Quotations. See Sharp Press, 1992. p. iv; Gay, Kathlyn. Encyclopedia of Political Anarchy. ABC-CLIO / University of Michigan, 2006, 126; Woodcock, George. Anarchism: A History of Libertarian Ideas and Movements. Broadview Press, 2004.
  13. Hans-Hermann Hoppe's Anarcho-Capitalism: An Annotated Bibliography presents a long list of individuals who use both terms.
  14. Paul, Ellen Frankel & Miller, Fred Dycus. Freedom of Speech: Volume 21, Part 2. Cambridge Unversity Press, 2004, 45.
  15. Sciabarra, Chris Mathew. Total Freedom: Toward a Dialectical Libetarianism. Penn State Press, 2000, 193.
  16. Ronald Hamowy, ред (2008). «Liberalism, Classical». The Encyclopedia of Libertarianism. Sage. ISBN 978-1-4129-6580-4. 
  17. Authoritarian. Student Britannica. 
  18. https://ari.aynrand.org/faq

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Політика Це незавершена стаття про політику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.