Лівчиці (Жидачівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Лівчиці
Livchychi Cerkva 1906.jpg
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Жидачівський район
Рада/громада Лівчицька сільська рада[1]
Код КОАТУУ 4621584201
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 1100
Площа 1,707 км²
Густота населення 702,4 осіб/км²
Поштовий індекс 81771[2]
Телефонний код +380 3239
Географічні дані
Географічні координати 49°18′42″ пн. ш. 24°07′24″ сх. д. / 49.31167° пн. ш. 24.12333° сх. д. / 49.31167; 24.12333Координати: 49°18′42″ пн. ш. 24°07′24″ сх. д. / 49.31167° пн. ш. 24.12333° сх. д. / 49.31167; 24.12333
Середня висота
над рівнем моря
261 м
Місцева влада
Адреса ради 81771, Львівська обл., Жидачівський р-н, с. Лівчиці, вул. Шевченка, 84, тел. 41-1-36
Карта
Лівчиці. Карта розташування: Україна
Лівчиці
Лівчиці
Лівчиці. Карта розташування: Львівська область
Лівчиці
Лівчиці

Лівчиці у Вікісховищі?

Лі́вчиці — село — одне з найбільших сіл у Жидачівському районі Львівської області. Населення становить 1199 осіб. Орган місцевого самоврядування — Лівчицька сільська рада.

Назва с. Лівчиці (Ловчиці) походить від слова «лови».

У селі є неповна середня школа, працюють кілька магазинів, є бар. Працює медпункт, в який приїжджають із району лікарі проводити обстеження мешканців.

Історія[ред. | ред. код]

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква) і 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі[3].

В 1883 році люди своїми коштами побудували школу.

В 1914 р. у селі було близько 150 хат.

Після війни в 1946 р. в село проведено електрику, газ у 1948, радіо в 1958 р.

За графа Стаженського[ред. | ред. код]

Коштом власника маєтку в селі, графа Стаженського (Starzeński), 1895 р. був побудований палац. Автором проекту був львівський архітектор Іван Долинський[4]. Будували його майстри спеціально привезені з Європи. Палац являв собою казковий будинок, що мав два поверхи і підвальні приміщення. Всього в будинку було 48 кімнат. Навколо палацу був посаджений парк з алеями. Всі дерева і квіти були завезені із-за кордону. У парку був став, вода до якого поступала з річки через спеціально відведений канал. У ставі плавали лебеді, розводилася риба.

Граф Стаженський взяв собі на виховання хлопця зі своєї родини Короля Глуховського і залишив йому своє багатство. К. Глуховський володів маєтком до 1939 р. Йому належала вся земля. Майже все село працювало на графа.

Зараз це територія Лівчицької школи-інтернату, де навчається близько 100 дітей. У парку збереглися різні види дерев: дуби, липи, різні види ясенів, кедри, сосни, ялини, тюльпанове дерево.

Церкву у с. Лівчицях почали будувати 1903 р. Велику допомогу надав і граф. У 1907 р. відбулося її посвячення (перенесення мощей святого Миколая). На сьогодні їй понад 100 років.

Легенда[ред. | ред. код]

У 1800-х роках француз, по прізвищу Лось полював у цих місцях разом зі своїми товаришами і заблудився, натрапивши на невеличку річку. Він сподобав собі цю місцевість і вирішив тут побудувати собі хату, почавши розчищати ділянки лісу під забудову вздовж річки, яка дістала назву Бережниця. Майже за століття у селі було збудовано 80 хат.

Див. також[ред. | ред. код]

Фотографії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Львівської обласної ради
  2. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жидачівський район
  3. Źródła dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa : Skład główny u Gebethnera i Wolffa, 1902. — S. 166.
  4. Nekrologia // Kurjer Lwowski. — 1906. — № 178 (8 kwietnia). — S. 4. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]