Лівшиць Бенедикт Костянтинович

Бенедикт Лівшиць
Народився	25 грудня 1886 (6 січня 1887)(1887-01-06) Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер	21 вересня 1938(1938-09-21) (51 рік) Ленінград, РСФСР, СРСР ·вогнепальне поранення
Поховання	Меморіальне кладовище «Левашівська пустинь»
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Національність	єврей
Діяльність	поет, перекладач
Alma mater	Рішельєвська гімназія (1905), Імператорський Новоросійський університет (1906) і Імператорський університет Святого Володимира (1912)
Мова творів	російська
Напрямок	футуризм
Членство	Гілея (літературне об'єднання)
У шлюбі з	Ekaterina Livshitsd
Автограф
Учасник	Перша світова війна
Нагороди	Георгіївський хрест 1 ступеня
Лівшиць Бенедикт Костянтинович у Вікісховищі

Бенедикт Костянтинович (Наумович) Лівшиць (25 грудня 1886 (6 січня 1887), Одеса — 21 вересня 1938, Ленінград) — російський поет, перекладач і дослідник футуризму. Єврей.

Біографія

Лівшиць народився в асимільованій єврейській сім'ї в Одесі. Вивчав право в одеському університеті, потім перевівся до Київського університету, який закінчив 1912 року. Згодом був призваний до російської армії, служив у вісімдесят восьмому піхотному полку. 1914 року, з початком Першої світової війни, був мобілізований і служив у піхоті, нагороджений Георгіївським хрестом.

Його перші вірші були опубліковані в антології сучасної поезії (Київ) 1909 року. У 1910 році Лівшиць працював на Сергія Маковського.

Разом з Володимиром Бурлюком, Давидом Бурлюком, Володимиром Маяковським, Василем Каменським, і Олександрою Екстер він був членом футуристичної групи «Гілея».

1933 року опублікував книгу спогадів, «рос. Полутораглазый стрелец», що вважається одним з найкращих в історії російського футуризму. У 1934 році опублікував велику книгу перекладів з французької поезії, від романтизму до сюрреалізму.

1937 року під час Великої Чистки його заарештували й стратили 21 вересня 1938 як «ворога народу». Його досьє було сфальсифіковано, щоб заявити, що він помер від серцевого нападу 15 травня 1939.

Джерела та література

• Д. В. Грузін. Лівшиць Бенедикт Костянтинович [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 204. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• Т. М. Лебединська. Лівшиць Бенедикт Костянтинович [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
• Козовой В. Слово и голос: О поэзии Бенедикта Лившица. Бенедикт Лившиц и его переводы // Козовой В. Тайная ось: Избранная проза. М.: Новое литературное обозрение, 2003. С. 289–317, 318–331.