Ліда Баарова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліда Баарова
чеськ. Lída Baarová
чеськ. Lída Baarová
Kinorevue 1940 Baarová 042.jpg
Ім'я при народженні Людмила Бабкова
чеськ. Ludmila Babková
Народилася 14 вересня 1914(1914-09-14)
Прага
Померла 27 жовтня 2000(2000-10-27) (86 років)
Зальцбург
  • хвороба Паркінсона
  • Поховання
    Громадянство Чехія Чехія
    Діяльність актриса
    Alma mater Празька консерваторія
    Брати / сестри Zorka Janů[d]
    IMDb ID 0044673

    Ліда Баарова
    чеськ. Lída Baarová
    у Вікісховищі?

    Ліда Баарова (чеськ. Lída Baarová, справжнє ім'я Людмила Бабкова (чеськ. Ludmila Babková), 14 вересня 1914, Прага — 27 жовтня 2000, Зальцбург) — чеська актриса, зірка передвоєнного німецького кінематографу і коханка Йозефа Геббельса.

    Біографія[ред. | ред. код]

    Мати Ліди Баарової була театральною актрисою. Актрисою стала і молодша сестра Ліди Баарової — Зорка Яну (1921–1946). Ліда Баарова навчалася акторської майстерності у Празькій консерваторії. У 17 років вона вже грала в Чеському національному театрі в Празі і отримала свою першу роль у кіно. Баарова також записала кілька платівок. Німецькі кінопродюсери побачили в Бааровій екзотичну жінку-вамп і в 1934 р. Ліда Баарова отримала запрошення від кіностудії «UFA» й переїхала до Німеччини.

    Дорога до слави[ред. | ред. код]

    У тому ж році в павільйонах кіностудії Ліда Баарова була представлена Адольфові Гітлеру, на якого молода чеська актриса справила незабутнє враження, нагадавши про трагічно загиблу Ангеліку Раубаль. Гітлер кілька разів запрошував Баарову на чаювання в рейхсканцелярію. У 1935 р. Баарова знялася у фільмі «Баркарола», що мав приголомшливий успіх. На зйомках цього фільму вона познайомилася з актором Густавом Фреліхом, з яким її зв'язали надалі близькі стосунки. За «Баркаролою» пішли інші успішні роботи в кіно і театральні ролі. На Баарову звернули увагу і в Голлівуді, але вона відмовилася від семирічного контракту, запропонованого їй у 1937 р. кіностудією «MGM», сумніваючись, що зможе домогтися успіху за океаном. Про це своє рішення вона згодом пошкодувала, зауваживши своєму біографу, що вона могла б бути знаменитою як Марлен Дітріх. У німецькому кіно Ліда Баарова з її легким іноземним акцентом, що надавав їй закордонності, втілювала образи виключно привабливих жінок, милих і боязких, єдиною мрією життя яких було вийти заміж за коханого чоловіка.

    Сусідами Баарової і Фреліха у фешенебельному передмісті Берліна Шваненвердер була ідеальна німецька сім'я Геббельсів. Знайомство з Йозефом Геббельсом після кількох місяців наполегливого ​​залицяння з боку рейхсміністра пропаганди переросло в пристрасний роман, що продовжувався більше року і став надбанням громадськості. Заради Ліди Баарової Геббельс навіть був готовий розлучитися зі своєю дружиною. Магда Геббельс всіляко намагалася врятувати сім'ю і, за словами Ліди Баарової, навіть зустрічалася з нею, щоб запропонувати компромісне рішення для ситуації, що склалася, і поділити чоловіка, але не знайшла підтримки у Баарової.

    Зрештою в любовний трикутник на прохання Магди Геббельс втрутився фюрер. Гітлер був хрещеним батьком дітей Геббельса і його симпатії були на боці Магди. Геббельс попросив у Гітлера відставки, щоб, розлучившись з Магдою, виїхати зі своєю Лідою закордон. Гітлер відставку не прийняв і заборонив Геббельсу бачитися з Бааровою. Йозеф Геббельс 15 жовтня 1938 р. здійснив спробу самогубства. Бааровій було заборонено зніматися в кіно, було організоване її справжнє цькування. Фільм 1938 р. «Прусська любовна історія» за участю Ліди Баарової був заборонений до показу і з'явився на екранах Західної Німеччини тільки в 1950 р під назвою «Любовна легенда».

    Баарова повернулася до Чехословаччини, а в 1941 р. переїхала до Італії, але так і не змогла гідно повернутися в кіно. Після окупації Італії американськими військами Баарова повернулася до Праги, де у неї зав'язалися стосунки зі старим знайомим актором Гансом Альберсом. У квітні 1945 р. по дорозі до Німеччини до Ганса Альберса Ліда Баарова була затримана американцями, відправлена до в'язниці, а потім екстрадована до Чехословаччини.

    Повоєнні роки[ред. | ред. код]

    На батьківщині Бааровій загрожував смертний вирок за роботу на нацистів, але на судовому процесі вона змогла довести, що працювала в Німеччині до початку війни і отримала тільки термін тюремного ув'язнення. Ці судові переслідування дорого обійшлися Бааровій: під час слідства померла її мати, а молодша сестра Зорка Яну покінчила життя самогубством. У в'язниці Баарову часто відвідував її шанувальник Ян Копецький (чеськ. Jan Kopecky), який зумів домогтися звільнення актриси завдяки родинним зв'язкам у повоєнному уряді Чехословаччини. Баарова і Копецький одружилися в 1949 р., деякий час працювали разом у створеному ними пересувному театрі маріонеток, а пізніше втекли до Австрії. Копецький емігрував звідти до Аргентини, а Ліда Баарова залишилася на лікування в санаторії шведського лікаря Курта Лундвалла (швед. Kurt Lundwall).

    У 1956 р. вона розійшлася з Яном Копецьким, а в 1958 р. вийшла заміж за Лундвала, з яким щасливо прожила до смерті чоловіка в 1980 р. Останні двадцять років життя Ліда Баарова провела в забутті і злиднях у Зальцбурзі. Родина холодно ставилася до актриси.

    У 1995 р. актриса опублікувала свої мемуари під назвою «Солодка гіркота мого життя», де розповіла про життя вищих ешелонів влади в нацистській Німеччині і визнала роман з Геббельсом, який заперечувала все своє життя.

    Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

    • 1931 Кар'єра Павла Камрді / Kariéra Pavla Camrdy
    • 1934 Чоловік нарозхват / Pán na roztrhání
    • 1934 Спокуса пані Антонії / Pokušení paní Antonie
    • 1934 Гранд отель Невада / Grandhotel Nevada
    • 1935 Баркарола / Barcarole
    • 1935 Лейтенант Боббі, шибайголова / Leutnant Bobby, der Teufelskerl
    • 1935 Один зайвий на борту / Einer zuviel an Bord
    • 1936 Година спокуси / Die Stunde der Versuchung
    • 1936 Зрадники / Verräter
    • 1936 Принцеса комедіантів / Komediantská Princezna
    • 1936 Кравчиня / Svadlenka
    • 1937 Люди на крижині / Lidé na kře
    • 1937 Невинність / Panenství
    • 1937 Патріоти / Patrioten
    • 1937 Летюча миша / Die Fledermaus
    • 1938 Гравець / Der Spieler
    • 1938 Прусська любовна історія / Preußische Liebesgeschichte в роли Элизы Радзивилл
    • 1939 Дівчина в блакитному / Dívka v modrém
    • 1939 Гаряче літо / Ohnivé léto
    • 1940 Тихими ночами / Za tichých nocí
    • 1953 Мамині синочки / I Vitelloni (реж. Федеріко Фелліні)

    Примітки[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]