Лідс (замок)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Замок Лідс
англ. Leeds Castle
Leeds castle.JPG
Замок Лідс, Кент
Замок Лідс. Карта розташування: Сполучене Королівство
Замок Лідс
Замок Лідс
Замок Лідс (Сполучене Королівство)
Інформація
Країна Велика Британія
Територіальна одиниця Leeds[d]
51°14′56″ пн. ш. 0°37′49″ сх. д. / 51.24909999999999854° пн. ш. 0.630411000° сх. д. / 51.24909999999999854; 0.630411000Координати: 51°14′56″ пн. ш. 0°37′49″ сх. д. / 51.24909999999999854° пн. ш. 0.630411000° сх. д. / 51.24909999999999854; 0.630411000
Власник Едуард I Довгоногий і Olive, Lady Baillie[d]
Замок Лідс у Вікісховищі?

Замок Лідс (англ. Leeds Castle) — замок у графстві Кент в Англії, розташований посеред озера на острові неподалік від селища Лідс[en]. Був зведений у 1119 році, у 1278 році перейшов у власність короля Едуарда I, ставши його улюбленою резиденцією. Сучасного вигляду набув у XIX столітті.

Історія замку[ред.ред. код]

Замок Лідс на заході сонця

Рання історія[ред.ред. код]

Назва замку, Esledes, походить від імені його першого власника — Ліда чи Лідіана, який у 857 році побудував на цьому місці укріплення з дерева. Перша згадка відноситься до кінця XI століття, коли під час поземельного перепису населення дані про Лідс і його мешканців увійшли до Книги страшного суду. У 1119 році Роберт де Кревекер звів на озерному острові кам'яний замок. У 1278 році він був значно перебудований Едуардом I для його першої дружини, Елеонори Кастильської. Був споруджений потрійний барбакан, кожна частина якого мала власний вхід, розвідний міст, ворота і герсу. До 1318 року замок входив до вдовиної долі королев Англії, у ньому подовгу жила друга дружина короля Маргарита Французька. Після смерті мачухи Едуард II обміняв Лідс на маєток Еддерлі у Шропширі, що належав лорду Бартоломью Бадлсмеру[en].

Резиденція королев[ред.ред. код]

Осінню 1321 року під час паломництва до Кентербері у Лідсі мала намір зупинитися королева Ізабелла. Господаря, лорда Бадлсмера, який на той момент перебував в опозиції до короля, не було у замку, а його дружина відмовилась прийняти королеву. Декілька осіб з охорони Ізабелли були вбиті при спробі прорватися у Лідс[1]. У жовтні 1321 року Едуард II у помсту взяв замок в облогу, його комендант і солдати були страчені, а родичі Бадлсмера були арештовані та доправлені у Тауер. Налякані долею захисників Лідса, гарнізони інших замків, що належали Бадлсмеру, здались королю без бою.

Можливо, вже у 1321 році замок був переданий королеві Ізабеллі, оскільки відомо, що на Великдень 1322 року за її наказом продавалися продовольчі припаси Лідса[2]. Але документально передача Лідса королеві засвідчена тільки у 1327 році[3]. Більше ніколи замок не зазнавав облог, протягом наступних століть він залишався резиденцією королев Англії. У 1395 році Річард II приймав у замку французького літописця Жана Фруассара, який описав цей епізод у своїх «Хроніках».

Генріх VIII перебудував замок для своєї першої дружини, Катерини Арагонської. В Лідсі зберігається картина з зображенням зустрічі Генріха і короля Франциска I. Деякий час тут провела в ув'язненні майбутня королева Єлизавета.

Оновлення замку у тюдорівському стилі було завершене у 1823 році.

XVII–XIX сторіччя[ред.ред. код]

Протягом Громадянської війни замок уникнув руйнувань, оскільки його власник сер Чейні Калпепер (Cheney Culpeper) перебував на стороні парламентаристів. Протягом війни замок використовувався як склад озброєнь і як в'язниця. Інший член родини Калперерів, Джон Калперер, який був на стороні роялістів, отримав понад 5,000,000 акрів (20,000 км²) земель у Вірджинії у нагороду за допомогу у втечі принца Вельського[4].

Замок належав Роберту Фаєрфоксу протягом 46 років до 1793 року, коли він зрештою перейшов до Вікгем-Мартинсів (Wykeham Martins). Розпродаж майна у Вірджинії приніс родині значну суму коштів, що дозволило провести великі ремонтні роботи, а також реконструкцію замку у тюдорівському стилі, яка була завершена у 1823 році. Сучасний вигляд замку є результатом цієї реконструкції[4].

XX сторіччя[ред.ред. код]

У 1926 році Лідс придбала леді Олів Бейлі. Вона повністю переробила інтер'єри замку, найнявши найкращих дизайнерів. Архітектор Арман-Альбер Рато займався як змінами зовні, так і внутрішнім оздобленням. Ним були, приміром, побудовані добові сходи у стилі XVI століття. Пізніше у Лідсі працював паризький декоратор Стефан Будін. Завдяки леді Бейлі у замку зібрані колекції меблів, кераміки, гобеленів, картин і китайської порцеляни XVIII століття. Були реконструйовані спальня королеви і ванна кімната — цим приміщенням повернули вигляд палат початку XV століття, коли до замку часто навідувалась Катерина Валуа, дружина Генріха V. Також леді Бейлі організувала Фонд замку Лідс, який займається благоустроєм замку і прилеглого парку.

Вид з північного заходу
Рів з тилової сторони замку

Цікаві пам'ятки[ред.ред. код]

  • Рослинний лабіринт з 2,400 тисових дерев, був відкритий у 1988 році[5][6].
  • Пташиний вольєр, де можна побачити близько ста рідкісних та екзотичних видів птахів (какаду, папуг ара, туканів тощо).
  • Музей собачих ошийників, в якому зібрана колекція старовинних ошийників XV–XVII століть.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Costain, Thomas B. (1958). The Three Edwards. pp.193-95. Garden City: New York: Doubleday and Company, Inc
  2. The History of the King's Works. Vols I—III: The Middle Ages / ed. H. M. Colvin and A. J. Taylor. — London : HMSO, 1963.
  3. Calendar of the Petent Rolls preserved in the Public Record Office: Edward I, Edward II and Edward III. — London : HMSO, 1894—1916.
  4. а б McCann, 2002
  5. The Maze, Grotto and Turf Maze. Leeds Castle. Процитовано 14 March 2012. 
  6. Fisher та Loxton, 2007, с. 68

Література[ред.ред. код]

  • Costain, Thomas B. (1958). The Three Edwards. Doubleday and Company. 
  • Emery, Anthony (2006). Greater Medieval Houses of England and Wales: Volume III Southern England. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-58132-5. 
  • Fisher, Adrian; Loxton, Howard (2007). Secrets of the maze: an interactive guide to the world's most amazing mazes. Barnes & Noble. ISBN 978-0-7607-9073-1. 
  • McCann, Nick (2002). Leeds Castle. ISBN 0-85101-374-0. 
  • McKisack, May (1959). The Fourteenth Century. Oxford History of England. 
  • Pettifer, Adrian (1995). English Castles: A Guide by Counties. Woodbridge: Boydell. ISBN 0-85115-782-3. 

Посилання[ред.ред. код]