Лікаон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лікаон
Lycaon Transformed into a Wolf LACMA M.71.76.9.jpg
Лікаон перетворюється на вовка. Ілюстрація з голландського видання 1589 року «Метаморфоз» Овідія.
Посада міфічний цар Аркадіїd
Батько Пеласг[d][1]
Мати Кіллене, Мелібояd або Деяніра[d]
Діти Haemond, Mantineusd, Parrhasiusd, Thesprotusd, Maenalusd, Acacusd, Acontesd, Аркас, Nyctimusd, Makedond, Tegeatesd, Дія[d], Eleutherd, Stymphalusd, Pallas[d], Aegaeond, Ancyord, Canethusd, Orestheusd, Aseatasd, Charisiusd, Cromusd, Daseatasd, Heraeeusd, Hypsusd, Macareusd, Каллісто, Alipherusd, Caucond, Cynaethusd, Melaeneusd, Енотр, Orchomenusd, Певкетійd, Phassusd, Phthiusd, Trapezeasd, Tricolonusd, Nyctippusd, Theisoeusd, Archebatesd, Bucoliond, Кет[d], Carterond, Clitord, Corethond, Evaemond, Evmétesd, Evmond, Helicusd, Phigalusd, Helissond, Peraethusd, Sumateusd, Lyceusd, Thocnusd і Thyraeusd
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Лікао́н (дав.-гр. Λυκάων) — аркадський цар, син Пелазга й океаніди Кіллени; мав дочку Геліку та 50 синів, відомих своєю зарозумілістю й пихою. Багато з них стали епонімами аркадських міст. Найчастіше Лікалн та його сини згадуються як втілення тогочасної безбожності. Зевс, бажаючи перевірити, чи справді вони такі зухвалі, прийшов до Лікаона в гості. На бенкеті Громовержцеві подали нутрощі вбитого хлопчика. Розгніваний зневагою Зевс убив громом Лікаона та його синів (варіанти: наслав на людей потоп; перетворив Лікаона на вовка; грец. lykos — вовк). Міф про Лікаона відображає первісний звичай приносити людські жертви Зевсові Лікейському і заборону їх олімпійською релігією.

Література[ред. | ред. код]

  1. Любкер Ф. Pelasgus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 998.