Лікареве

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Лікареве
Село Лікареве
Село Лікареве
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Новомиргородський район
Рада/громада Новомиргородська міська рада
Код КОАТУУ 3523810102
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Населення 111
Поштовий індекс 26009
Телефонний код +380 5256
Географічні дані
Географічні координати 48°45′47″ пн. ш. 31°33′08″ сх. д. / 48.76306° пн. ш. 31.55222° сх. д. / 48.76306; 31.55222Координати: 48°45′47″ пн. ш. 31°33′08″ сх. д. / 48.76306° пн. ш. 31.55222° сх. д. / 48.76306; 31.55222
Середня висота
над рівнем моря
155 м
Відстань до
районного центру
5 км
Місцева влада
Адреса ради 26000, Кіровоградська обл., Новомиргородський р-н, м. Новомиргород, вул. Соборності, 227/7, тел. 4-30-38
Сільський голова Неміровський Яків Борисович
Карта
Лікареве. Карта розташування: Україна
Лікареве
Лікареве
Лікареве. Карта розташування: Кіровоградська область
Лікареве
Лікареве

Лі́кареве (колишня назва — Ка́рлівка) — село в Україні, в Новомиргородському районі Кіровоградської області. Населення становить 109 осіб (2015). Площа села — 129,19 га.[1] Орган місцевого самоврядування — Новомиргородська міська рада.

Археологія[ред. | ред. код]

Поблизу Лікаревого, на мису, утвореному берегом річки Велика Вись та струмком, знаходиться поселення Трипільської культури етапу ВІІ, відкрите новомиргородським археологом Петром Івановичем Озеровим та обстежене О. В. Цвек у 1987 році. Площа поселення — близько 40 га. Тут виявлено залишки наземних жител, розташованих по кільком колам.[2][3]

Історія[ред. | ред. код]

Лікареве на військово-топографічній карті 1869 року

В районі сучасного села Лікареве, в гирлі річки Скарбна до 1750-х років існувала пасіка новомиргородського козака Гната Завалія.

Оскільки мешканці села належали до приходів як Покровської церкви Андріївки, так і церкви Різдва Богородиці села Троянове, то метричні книги з записами про хрещення та народження, вінчання та відспівування з 1780 року нині знаходяться в Одеському обласному архіві[4], з 1795 року — в Кіровоградському обласному архіві.[5] Матеріали перепису населення 1858 року — ревізькі казки, знаходяться в Херсонському обласному архіві.[6] Дані про окремі родини та матеріали перепису населення 1858 року можна знайти на сімейному сайті «Рід Чорноіван».[7]

Відповідно до ревізької казки 1858 року, тут у власності поміщиці баронеси Анни фон Медем налічувалось 138 осіб чоловічої статі та 148  — жіночої, тобто 286 осіб.

В 1959 році село увійшло в підпорядкування Новомиргородської міської ради. Тут містився колгосп імені Котовського.[8]

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року, в Лікаревому проживало 212 мешканців. В 2011 році населення скоротилось до 116 жителів.

Станом на 1 січня 2014 року у 56 дворах тут мешкало 111 осіб (50 чоловічої статі та 61 — жіночої), з яких 17 дітей. Рівно через рік населення зменшилось на 2 особи.

Динаміка населення
1858 2001 2011 2014 2015
286 212 116 111 109

Рідна мова населення Лікаревого за переписом 2001 року:[9]

Мова Частка
Flag of Ukraine.svg українська 91,98%
Flag of Russia.svg російська 5,66%
Flag of Moldova.svg молдавська 1,42%

Вулиці[ред. | ред. код]

У Лікаревому налічується три вулиці:[10]

  • Миру вул.
  • Перемоги вул.
  • Троянівська вул. (колишня Радянська)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рішення №325 двадцять першої сесії Новомиргородської районної ради шостого скликання від 25.10.2013 року.
  2. Реєстр пам'яток трипільської культури — Кіровоградська область // Енциклопедія Трипільської цивілізації. — К., 2004. — Т. І.
  3. «Дикого поля» у наших краях ніколи не було… // «Народна правда», 04.09.2010
  4. Державний архів Одеської області. Архів оригіналу за 3 вересень 2014. Процитовано 14 березень 2014. 
  5. Державний архів Кіровоградської області
  6. Державний архів Херсонської області
  7. Сімейний сайт «Рід Чорноіван»
  8. Історія Новомиргородського району / Автор-упорядник О. В. Мокрицький. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2004. — С. 59.
  9. Розподіл населення Лікаревого за рідною мовою (у % до загальної чисельності населення) за переписом 2001 року
  10. Вулиці Лікаревого на сайті ЦВК. Архів оригіналу за 23 жовтень 2012. Процитовано 3 червень 2012. 

Посилання[ред. | ред. код]