Ліліан Гілбрет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліліан Гілбрет
Lillian Moller Gilbreth
Lillian Moller Gilbreth, 1921.jpg
Ім'я при народженні англ. Lillie Evelyn Moller[1]
Народилася 24 травня 1878
Окленд, Каліфорнія
Померла 2 січня 1972(1972-01-02)[2][3][…] (93 роки)
Фенікс, Аризона
Країна Flag of the United States.svg США
Діяльність психолог, викладач, промисловий інженер
Галузь Наукова організація праці, психологія[5] і література[5]
Alma mater Університет Каліфорнії (Берклі)[6], Браунський університет[6] і Oakland High Schoold
Знання мов англійська[5]
Заклад Університет Вісконсин-Медісон і Університет Пердью
Членство Жіноче інженерне товариствоd
Magnum opus Fatigue study, the elimination of humanity's greatest unnecessary wasted
У шлюбі з Френк Гілбрет[6]
Діти (12) Frank Bunker Gilbreth, Jr.d, Ernestine Gilbreth Careyd і Robert Moller Gilbrethd[7]
Нагороди

Ліліан Моллер Гілбрет (англ. Lillian Moller Gilbreth, 24 травня 1878(18780524), м. Окленд, Каліфорнія, США — 2 січня 1972, м. Фенікс, Аризона) — американська вчена, авторка, психолог, промисловий інженер, консультант з менеджменту, експерт з ергономіки і кадрових питань. Одна з перших жінок інженерів, яка отримала ступінь доктора філософії. Ліліан Гілбрет і її чоловік Френк Гілбрет були експертами в галузі ефективності та основоположниками науки про рух, розробники окремих методів наукової організації праці.

Біографія[ред. | ред. код]

Ліліан Моллер Гілбрет народилася в Окленді, штат Каліфорнія 24 травня 1878 р. в сім'ї успішного підприємця Вільяма Моллера та домогосподарки Енні Дельгер Моллер. Дівчинка була їх другою дитиною і старшою з дев'яти дітей, що вижили в сім'ї.

Ліліан була дуже сором'язливою, боязкою і тривожною дитиною. Тому вона навчалась вдома, поки у віці 9 років не вступила до державної школи. Вдома, крім навчальних предметів, вона вивчала німецьку та французьку мови і брала уроки з гри на фортепіано.

Після закінчення школи Ліліан мріяла про вищу освіту. Батьки не схвалювали її вибір, проте дозволили вступити в Каліфорнійський університет у Берклі (1896 р.), з надією на те, що дівчина швидко вийде заміж і сама покине навчання. У 1900 році вона закінчила університет і стала першою жінкою, яка виступила з промовою на початку церемонії випуску в Каліфорнійському університеті.

Невдовзі Ліліан розпочала навчання в аспірантурі в Колумбійському університеті Нью-Йорку. Планувала вивчати англійську літературу разом із відомим критиком Брандером Меттьюсом, але з'ясувалося, що професор Меттьюс не керує дипломними роботами жінок. Тому перевелась на факультет психології, проте невдовзі вона захворіла і була вимушена повернутися в Окленд.

У 1903 році Ліліан вирушила у тур Європою. Де познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком Френком Гілбретом. Пара одружилася 19 жовтня 1904 року в Окленді.

Сім'я[ред. | ред. код]

Мама — Енні Дельгер Моллер (24.12.1854-11.10.1930)

Тато — Вільям Моллер (23.02.1845-08.09.1923)

Чоловік — Френк Банкер Гілбрет (07.07.1868-14.06.1924)

Діти:

  • Енн Моллер Гілбрет Барні
  • Мері Елізабет Гілбрет
  • Ернестіна Гілбрет Кері
  • Березня Банкер Гілбрет Толмен
  • Френк Банкер Гілбрет мл.
  • Вільям Моллер Гілбрет
  • Ліліан Моллер Гілбрет Джонсон
  • Фредерік Моллер Гілбрет
  • Деніел Банкер Гілбрет
  • Джон Моллер Гілбрет
  • Роберт Моллер Гілбрет
  • Джейн Моллер Гілбрет Хеппс

Науковий внесок подружжя Гілбрет[ред. | ред. код]

Подружжя Френк Банкерт Гілбрет і Ліліан Моллер Гілбрет зробили значний внесок у розвиток менеджменту. Використання фотографії трудових рухів є одним із знаменитих методів. Гілбрети вивчали рух робітників, фіксуючи виробничий процес на кінокамеру. Френк Гілбрет винайшов мікрохронометр, годинник з великою хвилинною стрілкою, яка реєструвала час з точністю до 1/2000 хв. За допомогою мікрохронометра Гілбрети могли аналізувати трудові рухи та з точністю визначати час потрібний на виконання операцій.

Гілбрети виявили 17 базових рухів, які назвали терблігами[8], що дозволили використовувати меншу кількість операцій та забезпечили зростання продуктивності праці.

Після смерті Френка Гілбрета Ліліан продовжила працювати одна. Вона повністю переглянула облаштування кухні, і розробила новий інноваційний проєкт. Винайшла «робочий трикутник», який включав розташування поруч холодильника, раковини та плити. Розділила простір кухні на верхню і нижню частини. У нижній частині розміщувалися шафи для кухонного посуду, а в верху — для зберігання продуктів. Також, Ліліан Гілбрет придумала електроміксер для збивання та удосконалила консервний ніж.

Публікації[ред. | ред. код]

  • «Моделі руху» (англ. Motion Models, 1915).
  • «Як я пам'ятаю: Автобіографія» (англ. As I Remember: An Autobiography, 1998).
  • «Життя з нашими дітьми» (англ. Living with our children, 1928).
  • «Прикладне дослідження руху; Збірник праць про ефективний метод до промислової готовності» з Френком Гілбретом (англ. Applied Motion Study; A collection of papers on the efficient method to industrial preparedness, 1917).
  • «Психологія управління: функція розуму у визначенні, навчанні» (англ. The Psychology of Management: The Function of the Mind in Determining, Teaching, 1914).
  • «Квест одного найкращого шляху: ескіз життя Френка Буткера Гілбрета» (англ. The Quest of the One Best Way: A Sketch of the Life of Frank Bunker Gilbreth, 1925).
  • «Бригадир управління персоналом» з Еліс Райс Кук (англ. The Foreman in Manpower Management, 1947).
  • «Дослідження руху для інвалідів» з Френком Гілбретом (англ. Motion Study for the Handicapped, 1920).
  • «Домашня людина та її робота» (англ. The Home-maker and Her Job, 1927).

Див. також[ред. | ред. код]

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • У 1924 році приєдналася до Британського жіночого інженерного товариства.
  • У 1931 році Ліліан Гілбрет отримала першу медаль Ф. Гілбрета, яку було запроваджено на честь її покійного чоловіка.
  • У 1944 році нагороджена медаллю Генрі Лоранса Ганта[9].
  • У 1951 році отримала нагороду Уолласа Кларса.
  • У 1965 році Гілбрет стала першою жінкою, яку було обрано до Національної інженерної академії.
  • У 1966 році отримала медаль Гувера[10].
  • У 1984 році в США було випущено поштову марку на честь Ліліан Гілбрет.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lancaster J. Making Time: Lillian Moller Gilbreth, a Life Beyond "Cheaper by the Dozen"Northeastern University Press, 2004. — С. 21. — ISBN 978-1-55553-612-1
  2. SNAC — 2010.
  3. Find a Grave — 1996.
  4. Luminous-Lint — 2005.
  5. а б в Czech National Authority Database
  6. а б в Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th CenturyRoutledge, 2003. — Vol. 1. — P. 501. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
  7. Geni.com — 2006. — 175000000 екз.
  8. Назва уже усталеного в науковій організації праці терміну, утворена шляхом реверсії літер (застосування зворотнього порядку прочитання) прізвища дослідників задля визнання їх заслуг у цій галузі знань та досвіту
  9. Agnes N. O'Connell, Nancy Felipe Russo. Women in Psychology: A Bio-bibliographic Sourcebook (англ.). — Greenwood Publishing Group, 1990.
  10. The Hoover Medal, an engineering prize awarded jointly by five engineering societies, was awarded to Gilbreth for her «contributions to motion study and to the recognition of the principle that management engineering and human relations are intertwined» and «her unselfish application of energy and creative efforts in modifying industrial and home environments for the handicapped has resulted in full employment of their capabilities and elevation of their self-esteem». See Past Hoover Medal Recipients" [Архівовано 5 листопада 2019 у Wayback Machine.]. American Society of Mechanical Engineers.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Гілбрет Ф. Вивчення руху. Метод збільшення продуктивності праці робітника. Пер.з англ. під. ред. І. Ф. Попова, 2-вид.,1931,11с.
  • Гілбрет Ф. Прикладне дослідження руху: Збірник статей про ефективний метод промислової підготовності. 2012, 100с.
  • Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. М.: ООО «ИД Вильямс», 2007. 665 с. ISBN 978-5-8459-1060-8
  • Lancaster, Jane(2006). Making Time: Lillian Moller Gilbreth, A Life Beyond «Cheaper by the Dozen». Northeastern. ISBN 978-1-55553-652-7

Посилання[ред. | ред. код]