Ліліан Тешман
| Ліліан Тешман | |
|---|---|
| Народилася | 23 жовтня 1896[2][3] Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Померла | 21 березня 1934[3] (37 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Поховання | Washington Cemeteryd[4] |
| Громадянство | |
| Діяльність | акторка, акторка театру, кіноакторка, Ziegfeld girl |
| Роки діяльності | 1914 — 1934 |
| У шлюбі з | Al Leed і Едмунд Лоу |
| IMDb | nm0850896 |
| | |
Ліліан Тешман (англ. Lilyan Tashman; 23 жовтня 1896, Бруклін, Нью-Йорк, США — 21 березня 1934, Нью-Йорк, США) — американська акторка.
21 вересня 1925 року Ліліан Ташман одружилась з давнім другом, актором Едмундом Лоу. Вони стали улюбленцями голлівудських репортерів і їх рекламували у фанатських журналах як «ідеальний шлюб». Репортер Гладіс Голл назвав Ташман «найяскравішою, блискучою, модерною, жорсткою жінкою та самобутньою жінкою у Голлівуді». Подружжя мешкало у будинку на Беверлі-Гіллз, а запрошення на вечірку до них були дуже популярними. Її гардероб коштував 1 мільйон доларів, а жінки по всьому світу вимагали копій її капелюхів, суконь та прикрас. Службовці наказали подавати її кішкам післяобідній чай, а на великодній сніданок її їдальня була пофарбована в темно-синій колір, щоб забезпечити контраст її світлому волоссю. Одного разу вона пофарбувала свій будинок у Малібу червоним та білим, попросила гостей носити червоне та біле і навіть фарбувала туалетний папір червоно-білим.
Через 70 років після її смерті автор книги Е. Дж. Флемінг стверджував, що Едмунд Лоу був геєм, а Ташман — лесбійкою.[5]
Померла 21 березня 1934 року в Нью-Йорку (США) від раку в 37-річному віці.
У 1927 році Тешман познайомили з кіноакторкою Гретою Гарбо, і, за словами деяких письменників, у них, можливо, був роман.[6][7]
- 1922 — Вверх ногами / Head Over Heels
- 1925 — Дівочі посиденьки / Pretty Ladies
- 1925 — Сім днів / Seven Days
- 1929 — Бульдог Драммонд
- 1929 — Нью-йоркські ночі
- 1929 — Суд над Мері Дуган
- 1930 — На рівні
- 1931 — Божевільний парад
- 1934 — Розривна течія
- ↑ VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б Discogs — 2000.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ The Fixers: Eddie Mannix, Howard Strickling and the MGM Publicity Machine By E.J. Fleming p.104
- ↑ Paris, 1994, pp. 251—255.
- ↑ Vieira, 2005, p. 26.
- Paris, Barry (1994). Garbo. New York: Alfred A. Knopf. ISBN 978-0-8166-4182-6.
- Vieira, Mark A. (2005). Greta Garbo: A Cinematic Legacy. New York: Harry A. Abrams. ISBN 978-0-8109-5897-5.