Лілі Марлен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лілі Марлен
Зображення
Попередник Ich bin von Kopf bis Fuß auf Liebe eingestelltd
Жанр солдатська пісняd
Видання або переклади Lili Marleend
Виконавці Лале Андерсен
Мова твору або назви німецька
Дата публікації серпень 1939
Композитор Норберт Шульцеd
Автор слів Ганс Ляйп
Продюсер Чарльз Маньянтеd
CMNS: Лілі Марлен у Вікісховищі
Пам'ятник Лілі Марлен і Лале Андерсен на острові Лангеоог, Нижня Саксонія

Лілі Марлен (нім. Lili Marleen) — німецька пісня, що стала популярною під час Другої світової війни як у солдатів вермахту, так і у солдатів антигітлерівської коаліції. Її називали" шлягером всіх часів і народів"[1].

Історія пісні[ред. | ред. код]

Слова пісні з'явилися в роки Першої світової війни. Їх автором був учитель Ганс Ляйп (1893—1983) — син портового робітника з Гамбурга, згодом відомий поет і художник[2].

Перші три рядки вірша він створив у 1915 році, стоячи на посту в Берліні перед відправкою на Східний фронт (Лілі Марлен контамінація двох імен реальних дівчат, з якими познайомився молодий солдат: дочки бакалійника Лілі і медсестри Марлен). Ще дві строфи Ляйп дописав у 1937 році для публікації під назвою «Пісня молодого чатового» в поетичному збірнику «Die Kleine Hafenorgel».

На збірку звернув увагу піаніст Рудольф Цинк. Йому дуже сподобалася історія про Лілі Марлен. Цинк написав на вірш Ляйпа меланхоличну пісню і передав її своїй подрузі і співачці кабаре Лале Андерсен.

У 1938 році відомий композитор Норберт Шульце отримав замовлення написати музику на деякі вірші з поетичної збірки Ляйпа, в тому числі і на «Лілі Марлен». Для цього Шульце використав мелодію, яку він вже написав для однієї рекламної пластинки, надавши їй ритм маршу. Виконавицею цього варіанту пісні, яка отримала назву «Дівчина під ліхтарем», була запрошена Лале Андерсен. Пісню записали в ніч на 1 серпня 1939 року. Платівку виготовили на наступний день. Проте продаж йшов погано: продати вдалося лише 700 примірників.

18 серпня 1941 року пісню передала в ефір окупаційна німецька радіостанція «Солдатське радіо Белграда», яка мовила зокрема на Африканський корпус генерал-лейтенанта Роммеля. Радіо використовувало платівку, яку його співробітники знайшли в одному віденському магазині. Але пісня була незабаром знята з ефіру за розпорядженням міністерства пропаганди як «упадницька і депресивна». Лале Андерсен за «ненімецьку поведінку» (коли випливли на світ її зв'язки з єврейськими антифашистами у Швейцарії) була відсторонена від культурного життя рейху і зникла з виду, що пропагандистськи намагалося використати "Бі-Бі-Сі", повідомивши, що співачка нібито була відправлена в концтабір.

Тоді ж на радіо стало приходити безліч листів від солдатів зі всіх фронтів з проханням повернути пісню, що зникла з ефіру; до цих прохань приєднався і генерал Ервін Роммель, який просив передавати пісню регулярно. З тих пір «Солдатське радіо Белграда» передавало пісню щодня о 21:55, перед відбоєм. Пісня стала неймовірно популярна у німецькій армії, кожен рід військ, кожен фронт, навіть кожна дивізія обзаводилась своєю версією «Лілі Марлен», що відбивала специфіку місця театру військових дій.

Поза Німеччиною[ред. | ред. код]

В кінці 1941 року пісня була перекладена на французьку і вперше виконана Сюзі Солідор в паризькому кабаре La Vie в січні 1942 року.

Документальний фільм The True Story of Lili Marlene (1944).

У тому ж 1941 році пісня стала популярною серед англійських солдатів в Африці, що викликало занепокоєння у командування. У відповідь на закиди, що солдати співають пісню німецькою мовою, останні запропонували перекласти її англійською, що і було зроблено в травні 1943 року. Пісня також відразу здобула популярність і в американських солдатів, які пов'язували її з єдиною відомою їм Марлен — Марлен Дітріх.

У 1942 році пісню було перекладено також на фінську мову, і вона стала відома у виконанні Георга Мальмстена.

З 1943 року BBC передавала німецькою мовою антивоєнну і антинацистську версію у виконанні Люсі Маннгейм. Текст являв собою лист Лілі Марлен коханому на фронт і закінчувався побажанням побачити «того, хто винен у всьому» (тобто Гітлера), що висить на ліхтарі[3][4].

Після війни Йосип Бродський зробив вільний переклад тексту пісні російською.

Загалом пісню було перекладено на 48 мов світу, включаючи іврит і латинь. Переклад української здійснено Михайлом Рохом[5]

Поет Ганс Ляйп прожив довге життя, написавши понад 70 книг, але обезсмертив своє ім'я саме «Лілі Марлен», що стала головною військовою піснею Другої світової війни. Він помер в 1983 році в Швейцарії. Дуайт Ейзенхауер згодом говорив, що Ганс Ляйп — єдиний німець, який у роки Другої світової війни дав радість усьому людству.

Текст пісні[ред. | ред. код]

Німецька поштова картка 1942 року за сюжетом пісні Лілі Марлен.

Оригінал і підрядковий переклад[ред. | ред. код]

Lili Marleen

1.

Vor der Kaserne Перед казармою,
Vor dem großen Tor Перед великими воротами
Stand eine Laterne Стояв ліхтар,
Und steht sie noch davor І він ще стоїть перед ними досі
So woll'n wir uns da wieder seh'n Так давай ми там знову побачимося.
Bei der Laterne wollen wir steh'n Знову постоїмо біля ліхтаря.
Wie einst Lili Marleen. Як колись, Лілі Марлен.
Wie einst Lili Marleen. Як колись, Лілі Марлен.

2.

Unsere beide Schatten Наших два силуети
Sah'n wie aus einer Виглядали як один.
Daß wir so lieb uns hatten Як нам було добре,
Das sah man gleich daraus Можна було відразу помітити.
Und alle Leute soll'n es seh'n І всім людям це повинно бути видно,
Wenn wir bei der Laterne steh'n Коли ми стоїмо біля ліхтаря
Wie einst Lili Marleen. Як колись, Лілі Марлен
Wie einst Lili Marleen. Як колись, Лілі Марлен

3.

Schon rief der Posten, Вже крикнув вартовий,
Sie bliesen Zapfenstreich Протрубили вечірню зорю.
Das kann drei Tage kosten Це може коштувати трьох днів [арешту].
Kam'rad, komm ich sogleich «Товариш, я вже йду!»
Da sagten wir auf Wiedersehen Тоді ми сказали до побачення.
Wie gerne wollt ich mit dir geh'n Як я бажав піти з тобою!
Mit dir Lili Marleen. З тобою, Лілі Марлен.
Mit dir Lili Marleen. З тобою, Лілі Марлен.

4.

Deine Schritte kennt sie, Твої кроки знає він [ліхтар],
Deinen schönen Gang Твою витончену ходу.
Alle Abend brennt sie, Кожен вечір він горить,
Doch mich vergaß sie lang А мене він давно забув.
Und sollte mir ein Leid gescheh'n І якщо зі мною трапиться біда,
Wer wird bei der Laterne stehen Хто буде стояти біля ліхтаря
Mit dir Lili Marleen? З тобою, Лілі Марлен?
Mit dir Lili Marleen? З тобою, Лілі Марлен?

5.

Aus dem stillen Raume, З тиші,
Aus der Erde Grund З глибини землі
Hebt mich wie im Traume Піднімуть мене наверх, як уві сні,
Dein verliebter Mund Твої закохані уста.
Wenn sich die späten Nebel drehn Коли закружляють пізні тумани,
Werd' ich bei der Laterne steh'n Я знову буду стояти біля ліхтаря.
Wie einst Lili Marleen. Як колись, Лілі Марлен...
Wie einst Lili Marleen. Як колись, Лілі Марлен...

Після війни[ред. | ред. код]

У американському художньому фільмі «Нюрнберзький процес» (1961, реж. Стенлі Крамер) в одному з епізодів у барі звучить пісня «Lili Marlen», примітно, що в цьому фільмі актриса Марлен Дітріх, що виконувала роль вдови німецького генерала, перекладає слова пісні літньому судді, що супроводжує її.

У фільмі «Гарячий сніг» (СРСР, 1972 рік) в одному з епізодів чути, як німецькі солдати в траншеях співають пісню «Lili Marleen».

У 1977 році своє оригінальне тлумачення пісні було запропоновано італійською співачкою Мільвою, композиція була включена в альбом Auf den Flügeln bunter Träume і періодично виконується на сольних концертах співачки [1] .

У 1978 році пісня була виконана Амандою Лір в фільмі «Дядько Адольф, на прізвисько Фюрер» (також випущена на синглі кліп).

У фільмі «Іспанський варіант» (СРСР, 1980 рік) в одному з епізодів німецькі льотчики з Легіону «Кондор» танцюють під пісню «Lili Marleen». Проте до цього моменту мелодія ще не була написана.

У 1983 році пісня була виконана Марі Іідзімою у складі збірки пісень «Macross Vol. III Miss D. J.» по серіалу Макросс. Переклад виконано Токіко Като[6].

У 1995 році пісня була використана у фільмі Еміра Кустуріци «Андеграунд» в сцені з хронікою похорон Йосипа Броз Тіто.

У фантастичному бойовику «Не називай мене маленькою» (США, 1996) персонаж Удо Кіра, бармен Керлі, прибираючи після погрому в барі, наспівує легко впізнаваний мотив «Lili Marlen».

У 1998 році італійська неокласична група Camerata Mediolanense записала кавер-версію пісні, яка була включена в Madrigali, третій альбом колективу.

У 2005 році, на честь 100-річчя Лале Андерсен, на острові Langeoog (земля Нижня Саксонія) в Північному морі поставлений пам'ятник співачці і її героїні, Лілі Марлен.

У 2008 році пісня була виконана Ріе Танакою і Саекі Тібою, як саундтрек для аніме «Strike Witches».

У 2012 році цю пісню виконала група із Санкт-Петербурга Billy's Band. Пісня російською мовою, переклад Й. Бродського.

У 2013 році цю пісню виконала українська група з Києва «The Kubrick Cats». Пісня російською мовою, виконання можна послухати тут.

У 2014 році цю пісню виконувала на своїх концертах українсько-російська група Ундервуд. Пісня російською мовою, переклад Й. Бродського.

Українською пісню співає Тарас Житинський у перекладі Андрія Кузьменка[7]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Ичин Корнелия, Йованович Миливое. «Лили Марлен» Х. Лейпа и «Жди меня» К. Симонова: опыт сближения с первого взгляда несближаемого // Элегические раскопки. — Белград : Издательство филологического факультета в Белграде, 2005. — 13 вересня. — С. 67—88. — ISBN 86-80267-84-8.

Посилання[ред. | ред. код]