Ліман Лемніцер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ліман Луї Лемніцер (29 серпня 1899 — 12 листопада 1988) — генерал армії США, який служив як голова Об'єднаного комітету начальників штабів США з 1960 по 1962 рр.

Ліман Луї Лемніцер
Lyman Louis Lemnitzer
Lyman L. Lemnitzer.jpg
Народження 29 серпня 1899(1899-08-29)
Хонсдейл, штат Пенсільванія
Смерть 12 листопада 1988(1988-11-12) (89 років)
Вашингтон
Поховання Арлінгтонський Національний Цвинтар
Приналежність США
Вид збройних сил Армія Сполучених Штатів
Освіта Військова академія США
Роки служби 1916–1920 — Військова академія США
1920-1969
Звання US-O10 insignia.svg Генерал
Командування Начальник штабу армії США
Голова Об'єднаного комітету начальників штабів
Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО
Війни / битви Друга Світова війна
Корейська війна
Нагороди
Ліман Лемніцер у Вікісховищі?

Ранні роки[ред. | ред. код]

Ліман Лемніцер народився 29 серпня 1899 року в Хонсдейлі, штат Пенсільванія. Він був Лютеранином.[1] Закінчив Вест-Пойнт в 1920 році і за його проханням був призначений до підрозділу Берегової Артилерії. Лемніцер служив на Філіппінах, але незабаром почав отримувати завдання штабу, які ознаменували його воєнну кар'єру.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Лемніцер був підвищений до бригадного генерала в червні 1942 року і незабаром після цього, призначений до штабу генерала Ейзенхауера. Він допоміг сформувати плани вторгнення до Північної Африки та Сицилії і в листопаді 1944 року був підвищений до генерал-майора. Лемніцер був одним із старших офіцерів, відправлених вести переговори про капітуляцію італійського фашизму в межах секретної операції «Схід» та капітуляцію Німеччини в 1945 році.

Після закінчення Другої світової війни, Лемніцер був призначений до комітету стратегічного нагляду Об'єднаного комітету начальників штабів, а потім був призначений заступником коменданта в Національному військовому коледжі. В 1950 році, на п'ятдесят першому році свого життя він здійснив тренувальний стрибок з парашутом і згодом був призначений в командування 11-ї повітряно-десантної дивізії. В листопаді 1951 року Лемніцер був відряджений до Кореї, командувати 7-ю піхотною девізією і в серпні 1952 був підвищений до генерал-лейтенанта.

В березні 1955 року Лемніцера підвищено до звання генерала і призначено командуючим сил армії США на Далекому Сході та восьмої армії США. В липні 1957 він був названий начальником штабу армії і у вересні 1960 року призначений головою Об'єднаного комітету начальників штабів. Як голова, Лемніцер загартувався під час кризи в затоці Свиней та в ранні роки американського вторгнення у В'єтнам. Він також був зобов'язаний давати свідчення перед комітетом Сенату з іноземних справ США про його знання, що стосувалися діяльності генерал-майора Едвіна Вокера, який був звільнений з армії за нібито спроби поширити свої політичні переконання в армії.

В 1962 році Лемніцер затвердив плани відомі як операція «Нортвудс», він запропонував план дискредитації режиму Кастро і створити підтримку бойових дій проти Куби, влаштувавши під чужим прапором справжні акти тероризму та розроблення «Комуністичної кубинської терористичної кампанії в районі Маямі, в інших містах Флориди і навіть у Вашингтоні». 13 березня Лемніцер представив плани міністру оборони Роберту Макнамарі. Незрозуміло, як Макнамара відреагував, але три дні по тому президент Кеннеді сказав генералу, що не було жодних шансів, що Америка буде вести бойові дії проти Куби. Протягом декількох місяців, після відмови від операції «Нортвудс», Лемніцеру було відмовлено у другому терміні на посаді голови Об'єднаного комітету начальників штабів.[2] Автор Річард Коттрелл підозрював Лемніцера у ключовоій ролі у вбивстві Кеннеді з помсти, за зниження в посаді та м'якість до комунізму.[3]

У листопаді 1962 року Лемніцера призначено командувачем американськими військами у Європі і в період з січня 1963[4] по липень 1969[5] як Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО. Цей період охоплює кризу на Кіпрі 1963–1964 року і виведення сил НАТО з Франції у 1966 році.

Пізні роки життя та смерть[ред. | ред. код]

Лемніцер пішов з армії у липні 1969 року. У 1975 році президент Форд призначив Лемніцера в Комісію Рокфеллера для розслідвавання фактів порушення ЦРУ американських законів, а також для з'ясування того, чи були залучені Говард Хант і Френк Стерджіс до вбивства президента Кеннеді.

Смерть[ред. | ред. код]

Лемніцер помер 12 листопада 1988 і похований на Арлінгтонському національному кладовищі. Його дружина, Кетрін Трион Лемніцер (1901–1994), похований з ним.

В Культурі[ред. | ред. код]

В 1991 році Лемніцера зіграв Джон Зейтц у фільмі Олівера Стоуна «Джон Ф. Кеннеді. Постірли в Далласі»

Нагороди та ордена[ред. | ред. код]

Лемніцер був удостоєний численних військових нагород і відзнак[6], включаючи, але не обмежуючись:

US Army Airborne basic parachutist badge.gif Знак Парашутиста

Navy Distinguished Service Medal ribbon.svg Медаль «За відмінну службу» ВМС

Air Force Distinguished Service ribbon.svg Медаль «За відмінну службу» ВВС

Silver Star Medal ribbon.svg Срібна зірка

Us legion of merit officer rib.jpg Легіон заслуг ступеня офіцера- нагороджений помилково, але не скасований Франкліном Рузвельтом під час Другої світової війни

Legion of Merit ribbon.svg Легіон заслуг ступеня легіонера

Presidential Medal of Freedom (ribbon).png Президентська медаль Свободи (Нагороджений президентом Рейганом, 23 червня, 1987)

American Defense Service Medal ribbon.svg Пам'ятна медаль оборони Америки

American Campaign Medal ribbon.svg Медаль американських кампаній

European-African-Middle Eastern Campaign ribbon.svg Медаль європейсько-африкансько-средньосхідної кампанії (з двома бронзовими зірками)

World War II Victory Medal ribbon.svg Медаль Перемоги у Другій Світовій війні

Army of Occupation ribbon.svg Армійська медаль окупації

National Defense Service Medal ribbon.svg Пам'ятна медаль національної оборони

Korean Service Medal ribbon.svg Корейська пам'ятна медаль

Іноземні ордени[ред. | ред. код]

Order of the Bath UK ribbon.png

Order BritEmp rib.png

Cordone di gran Croce di Gran Cordone OMRI BAR.svg

Cavaliere di Gran Croce OCI Kingdom BAR.svg

Cavaliere di gran croce OMS BAR.svg

Legion Honneur GC ribbon.svg

NLD Order of Orange-Nassau - Knight Grand Cross BAR.png

Medaille militaire ribbon.svg

Croix de guerre 1939-1945 with palm (France) - ribbon bar.png

GER Bundeswehr Honour Cross Gold ribbon.svg

Order of Boyacá - Extraordinary Grand Cross (Colombia) - ribbon bar.png

JPN Kyokujitsu-sho 1Class BAR.svg

BRA War Medal.png

Order of Military Merit.png

Taeguk Cordon Medal.png

POL Złoty Krzyż Zasługi z Mieczami BAR.svg

Order of the White Elephant - Special Class (Thailand) ribbon.png

TCH CS voj med Za zasluhy hvezda ribbon.svg

SRB Orden Belog Orla BAR.svg

CHL Order of Merit of Chile - Grand Cross BAR.png

ETH Order of Menelik II - Grand Cross BAR.png

United Nations Service Medal ribbon.svg

Korean Presidential Unit Citation.png

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.nndb.com/people/602/000172086/
  2. http://abcnews.go.com/US/Story?id=92662&page=2
  3. Gladio: NATO's Dagger at the Heart of Europe, ISBN 1615776877
  4. «Lyman L. Lemnitzer, General, United States Army». arlingtoncemetery.net.
  5. http://library.temple.edu/collections/scrc/general-lyman-l-lemni
  6. Richard Nixon: Remarks on Presenting the Distinguished Service Medals of the Army, Navy, and Air Force to General Lyman L. Lemnitzer. — July 11th, 1969


Командування військовими формуваннями (установами)
США
Попередник:
генерал
Максвелл Давенпорт Тейлор
Flag of the Chief of Staff of the United States Army.svg
21-й
Начальник штабу Армії США

1 липня 1959 — 30 вересня 1960
Наступник:
генерал
Джордж Декер
Попередник:
генерал
Натан Фаррагут Твайнінг
FlagChairJCS.PNG
4-й
Голова
Об'єднаного комітету начальників штабів США

1 жовтня 1960 — 30 вересня 1962
Наступник:
генерал
Максвелл Давенпорт Тейлор