Ліна Кавальєрі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ліна Кавальєрі
Зображення
Ім'я при народженні: Наталіна Кавальєрі
Народилася 25 грудня 1874(1874-12-25)
Вітербо, Італія
Померла 7 лютого 1944(1944-02-07) (69 років)
Ф'єзоле, Італія
Громадянство: Королівство Італія
Рід діяльності: співак[1], актор, оперний співак[d] і кіноактор
У шлюбі з: Robert Winthrop Chanler[d] і Lucien Muratore[d]
IMDb: ID 0146796
Commons-logo.svg Ліна Кавальєрі у Вікісховищі

Ліна Кавальєрі (італ. Lina Cavalieri; *25 грудня 1874(18741225), Вітербо — †7 лютого 1944, Ф'єзоле) — італійська оперна співачка, акторка.

Біографія[ред.ред. код]

Наталіна Кавальєрі народилася 25 грудня 1874 в Онано, Вітербо, в небагатій родині. Через те, що народилася в свято Різдва при хрещенні отримала ім'я Наталіна (Natalina). У дитинстві переїхала з батьками до Риму, в квартал Трастевере. Два брати і дві сестри Кавальєрі працювали з дитинства; Ліна працювала пакувальницею газет в друкарні, помічницею у кравчині, продавала на вулицях квіти. З 1887 р. почала потроху виступати з виконанням пісеньок на вулицях і в маленьких кафе в Римі. З 1888 р. почала брати участь у конкурсах краси. У квітні 1894 вперше виступила на сцені, в маленькому театрі близько П'яцца Навона, в Римі. У 1895 р. виступала в програмах Цирку-Вар'єте в Римі, в кабаре «Ельдорадо» в Неаполі, — з програмою народних (переважно неаполітанських) пісень. У 1896 р. виступала в Неаполі у відомому «Салоні Маргеріта», і в Парижі, в кабаре Фолі-Бержер танцювала і виконувала італійські пісні під акомпанемент оркестру, що складається з жінок, що грають на гітарах і мандоліні. Ліна Кавальєрі співала, в основному, французькою мовою, «поєднуючи італійську простоту з французьким шиком». Як танцівниця, поступалася іншим актрисам, але критики відзначали «дитячу простоту» її танців. Співала в кафе, мюзик-холах, розважальних садах, кабаре і в інших подібних закладах по всій Європі. Ліна Кавальєрі входила в коло французьких танцівниць і співачок, більш відомих, як куртизанок «Прекрасної епохи»: Клео де Мерод, Кароліна Отеро, Ліана де Пужі, Емільєна д'Алансон. Сучасники відзначали, що вокальні дані Кавальєрі були скромними. Успіх принесла їй виняткова краса; відома більше нею, ніж чим музичним хистом, Кавальєрі стала однією з найбільш фотографованих зірок свого часу. Кавальєрі іменували «найкрасивішою жінкою світу»; для досягнення тонкого силуету вона слідувала традиції тугого шнурування, яка наказувала жінкам використовувати корсети, щоб створити фігуру «пісочний годинник». Л. Кавальєрі широко знімалася для реклами, ставши найпопулярнішою фотомоделлю свого часу. Співпрацювала з фотографом Леопольдом — Емілем Рутлінгером, що знімав також інших популярних співачок і танцівниць. Перш за все, мали величезний комерційний успіх картки (листівки) з її зображенням; так, один з петербурзьких продавців на початку 1900-х років стверджував, що продав близько мільйона листівок із зображенням Кавальєрі.

Фільмографія[ред.ред. код]


Посилання[ред.ред. код]

Джерело[ред.ред. код]

Італійські актори Це незавершена стаття про італійського актора або акторку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Актор Це незавершена стаття про актора або акторку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


  1. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #129293237 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.