Лінгвістична гімназія імені Т. Г. Шевченка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Загальноосвітня школа II-III ступенів
Лінгвістична гімназія імені Т. Г. Шевченка

Lign foto.png

вид на основний корпус
Девіз «І чужому научайтесь і свого не цурайтесь» Т. Г. Шевченко
Засновано 1945
Директор Попович Любов Петрівна
Учні 709(в 2014–2015 н.р.)
Адреса 88000, м. Ужгород, наб. Незалежності, 4
Телефон (0312) 63-03-98
E-mail lingymn@ukr.net
Сайт linggymn.uz.ua

Лінгвісти́чна гімна́зія імені Т.Г. Шевче́нка  — україномовний навчальний заклад II-ІІІ ступенів акредитації міста Ужгород, Закарпатська область. Заснована як Середня школа № 1 у 1945; з 2007 носить назву Лінгвістична гімназія ім. Т. Г. Шевченка. Будівля гімназії — пам'ятка архітектури місцевого значення.

Історія[ред.ред. код]

Школа у центрі старого міста[ред.ред. код]

Ling1.png

У 1912 в районі набережної Незалежності в еклектичному стилі — hungarian secession style (project by architecs Emil Somló and Ambrus Orth — зведено будівлю школи — на ті часи однієї із найкраще оснащених в Угорщині. At the same time they built also school in Žilina (finished 1913), with very similar facades and other architectural features. У ній було вісім навчальних класів; кабінети директорської канцелярії, інспектора, лікаря; приміщення для вчительських нарад, вчительської та учнівської бібліотек, спортзалу; квартири для директора, допоміжного персоналу тощо. Навчання розпочалося в кінці березня 1913, де спочатку розміщувалася Ужгородська угорська королівська державна горожанська дівоча школа, яку з 29 квітня 1919 Чехословацькою владою закрито, а її приміщення передано цивільним органам управління Підкарпатської Русі та військовим установам. З 1926 тут працювала горожанська школа з паралельним навчанням чеською й словацькою мовами; з 1937 на її місці залишилася лише чеська горожанська школа, а після 10 листопада 1938, з відходом Ужгорода до Угорщини, запрацювала угорська горожанська дівоча школа.

Перша Ужгородська загальноосвітня школа з українською мовою навчання[ред.ред. код]

Ling2.png

Після приходу радянської влади, наприкінці грудня 1944 року в приміщенні колишньої горожанської школи було відкрито школу з українською мовою навчання, яка з 19451946 навчального року була названа СШ № 1. Перші три випуски школи склали переважно гімназисти Ужгородської гімназії та ті учні, які прибули із-за меж Ужгорода і Закарпатської області. Склад педагогічних кадрів школи утворили колишні викладачі гімназії та горожанських шкіл, а також спеціалісти, направлені на роботу в Закарпатську область Міністерством освіти УРСР. В 19451946 навчальному році у школі працювали 22 вчителі, в тому числі: Василь Фенцик, Варвара та Тетяна Бурлакови, Іван Бухляєв, Дезидерій Бонісласький, Лідія Владимир, Йосип Гегедюш, Ірина Ганчин, Андрей Добей, Надія Ілько, Марія Дьегтярова, Віра Логвіненко, Іван Лукін, Ганна Мандзюк, Іван Попович, Степан Пономаренко, Едуард Сімко, Наталія Торська, Віктор Хома, Марія Шевченко.

Школа імені Т. Г. Шевченка[ред.ред. код]

У 1953 році школі № 1 присвоєно ім'я Т. Г. Шевченка, а в 1960 році наданий статус спеціального навчального закладу з вивченням англійської мови з першого класу. Виходячи із нових засад, школа обрала собі девізом вислів Т. Г. Шевченка «І чужому научайтесь і свого не цурайтесь», який викарбуваний на Пам'ятній Дошці з горельєфом Т. Г. Шевченка, встановлений на фасаді школи (автор композиції — скульптор Іван Маснюк). А у практику всієї школи ввійшли проведення щорічних шевченківських свят. Водночас поруч із дальшим вдосконаленням навчально — виховного процесу, підвищенням ділової кваліфікації педагогічного колективу, відбулося поповнення його необхідною кількістю спеціалістів з англійської мови.

Ling3.png

Наприкінці 50-х років було завершено добудову шкільної майстерні, внаслідок чого учні одержали можливість не лише навчатися обробці дерева і металу, а також вивчати автосправу. На середину 60-х років припадає перехід школи на кабінетну систему навчання, що було реалізовано з допомогою шефів — механічного заводу та поштамту. В цей час силами учнів було виготовлено багато наочних посібників, а також побудовано радіостанцію і радіофіковано класи. В школі було обладнано три лінгафонні кабінети. З метою посилення військово-патріотичного виховання учнів школи в 1967 році було відкрито кімнату «Бойової Слави», в обладнанні якої велику допомогу надав заступник командира Севастопольського полку, підполковник Микола Батьков. У 1975 році на основі експонатів «Кімнати Бойової Слави», а також матеріалів з історії Ужгорода було відкрито шкільний музей «Сторінки з історії нашого міста». У 1976 році створено шкільний методичний кабінет, який згодом став опорним кабінетом для обласного Інституту удосконалення кваліфікації вчителів. В 1979 році завершено добудову школи, внаслідок чого кількість навчальних кабінетів — класів зросли з 18 до 26, а шкільна бібліотека отримала нове просторе приміщення. У 1989 році було відкрито музей Т. Г. Шевченка, головною метою якого стало широке висвітлення постаті Т. Г. Шевченка як людини філософа, політичного діяча, поета, великого патріота. Від того часу шкільний музей щороку до дня народження Т. Г. Шевченка проводить зустрічі з лауреатами Державних премій, премій Т. Г. Шевченка та провідними науковцями країни.

Навчальні досягнення ЗОШ № 1[ред.ред. код]

Навчання в ЗОШ № 1 завершили 3642 випускників, в тому числі 514 закінчили її із золотою та срібною медалями . В 1996—1997 навчальному році переможцями III етапу предметних олімпіад стали 12 учнів, що склали більше половини загальної кількості членів обласної команди на Всеукраїнській олімпіаді. А учень 11 класу Ратмір Дерда отримав золоту медаль переможця Всесвітньої олімпіади з хімії (тепер він професор Гарвардського університету).

Відомі випускники ЗОШ № 1[ред.ред. код]

Педагогічні кадри школи[ред.ред. код]

Директори школи упродовж

1945—2007 навчальних років

Василь Фенцик 1945 — 1947
Варвара Черничко 1947 — 1948
Микола Грищенко 1948 — 1956
Галина Ільяш 1956 — 1973
Олена Туряниця 1973 — 1980
Юрій Дудаш 1980 — 1987
Михайло Мегеш 1987 — 1996
Мар'яна Кляп 1996 — 1998
Михайло Мегеш 1998 — 2013
Любов Попович 2013 


Категорія

Рік

1994—1995

1998—1999

2001—2002

Всього

25

27

32

К-сть

%

К-сть

%

К-сть

%

«Спеціаліст»

7

28

11

41

11

34.4

«II категорія»

2

8

 —  —

5

15.6

«I категорія»

6

24

4

15

2

6.2

«Вища категорія»

10

40

12

44

14

43.7

«Старший вчитель»

 —  —  —  —

3

9.4

«Вчитель — методист»

 —  —

7

26

7

21.9


2001/2002
Всього вчителів 98
З вищою освітою 93
З середньою освітою 2
Незакінчена вища 3
Кваліфікаційна категорія
Спеціаліст 15
II категорія 9
I категорія 25
Вища категорія 48
«Старший вчитель» 11
«Вчитель — методист» 17
«Кандидат наук» 2
«Заслужений вчитель» 2
Розподіл вчителів за педагогічним стажем
До 3 — х 10
3 — 10 21
10 — 20 24
Більше 20 43

Лінгвістична гімназія імені Т. Г. Шевченка[ред.ред. код]

Ling4.png

У 2007 році ЗОШ I—III ст. № 1 ім. Т. Г. Шевченка реорганізовано в лінгвістичну гімназію ім. Т. Г. Шевченка, яку очолив лауреат премії ім. А. Волошина, Заслужений працівник освіти України — Михайло Михайлович Мегеш.

Освітній процес[ред.ред. код]

Лінгвістична гімназія ім. Т. Г. Шевченка є навчальним закладом II-III ступенів акредитації з підвищеним рівнем викладання предметів державного компоненту, мовного напрямку.

Специфіка навчання:
У лінгвістичній гімназії в повному обсязі вивчаються всі предмети державного компонента. Варіативна частина навчального плану включає:
• вивчення німецької мови з 1 (5)-го класу;
• вивчення мов національних меншин — угорської, словацької;
• профільні спецкурси, зміст яких визначається для кожного класу окремо;
• вивчення країнознавства англо- та німецькомовних країн;
• вивчення у 6 (10) — 7 (11) класах латинської мови.

Структура гімназії[ред.ред. код]

Структурними підрозділами, що забезпечують науково-методичну роботу є предметні кафедри:

  • словесності;
  • фізико-математична;
  • іноземних мов;
  • природничих дисциплін;
  • суспільно-гуманітарних дисциплін;
  • дисциплін естетичного циклу;
  • основ здоров'я та фізичної культури;
  • виховної роботи.

Педагогічний колектив[ред.ред. код]

Творчий колектив педагогів складається із 70 вчителів серед них:

Мають державні нагороди 3
Звання «Заслужений вчитель України» 2
Звання «Заслужений працівник освіти України» 1
Звання «Вчитель — методист» 17
Звання «Старший вчитель» 24

Досягнення[ред.ред. код]

На сьогодні, у лінгвістичній гімназії навчається 644 учні. Учні гімназії є неодноразовими переможцями предметних олімпіад різних рівнів, Малої академії наук, лауреатами творчих конкурсів тощо.

Олімпіади 2008 −2009 2009 −2010 2010 −2011 2011 −2012 2012 −2013
II етап 50 36 47 56 70
III етап 20 18 15 30 23
IV етап 6 3 2 3 6

Троє учнів Полюжин Анастасія, Студеняк Віктор та Митровцій Сергій є переможцями III етапу Всеукраїнських олімпіад з 2-ох та більше предметів.

Міжнародне співробітництво[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

  • М. М. Мегеш, С. П. Пономаренко, Ужгородська загальноосвітня школа I—III ступенів № 1 ім. Т. Г. Шевченка з поглибленим вивченням англійської мови (сторінки історії) — Ужгород , 2003.