Ліндсі Вейлен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ліндсі Мері Вейлен (англ. Lindsay Marie Whalen; 9 травня 1982) — американська професійна баскетболістка, яка грає за команду Міннесота Лінкс в ЖНБА (вигравала з ними три титули), і за AGÜ Spor у Євробаскеті. Вона починала свою професійну кар'єру як розігруюча за Коннектикут Сан.[1] У складі збірної США була переможницею Олімпійських ігор і чемпіонату світу.

Кар'єра в старшій школі[ред. | ред. код]

У Вищій школі Гатчінсона (штат Міннесота) Вейлен чотири рази ставала MVP всієї конференції Міннесоти і привела свою команду до трьох поспіль перемог у конференції. Як юніорка вона в середньому набирала 22,8 очка, віддавала 4,3 передачі і робила 5,8 підбору за гру.

Вейлен також виграла чемпіонат штату і посіла 13-те місце на національному рівні у складі клубу Міннесота Джагуарс.

Кар'єра в коледжі[ред. | ред. код]

Жіноча баскетбольна програма Університету Міннесоти піднялася до національної популярності під час гри Вейлен за коледж. Середня відвідуваність жіночих баскетбольних ігор зросла з 1 087 під час її сезону як новачки до 9 866 в її старший рік. Вона стала найкращою бомбардиркою Міннесоти за всю історію 25 січня 2004 року в грі проти штату Мічиган, перевищивши лауреатку Вейд Трофі 1994 Енн Шадлік. Вейлен закінчила свою кар'єру в коледжі з 2 285 очками, що є п'ятим показником за всю історію конференції Велика десятка.

Вейлен утримує рекорд Міннесоти за кількістю набраних очок, середньою результативністю, іграми з двозначними показниками, забитими штрафними кидками та відсотком штрафних кидків. Також перебуває у десятці найкращих за кількістю влучень з гри, кількістю спроб з гри, середньою результативністю з гри, забитими триочковими кидками, спробами триочкових кидків, відсотком триочкових кидків, спробами штрафних кидків, передачами і перехопленнями. Поділяє рекорд Міннесоти за відсотком влучень зі штрафної лінії в одній грі (14-14 проти Крейтон 12 квітня 2003) і є єдиною чотириразовою MVP в історії школи.

Була дворазовою фіналісткою Вейд Трофі (2003, 2004) та дворазовою фіналісткою премії Нейсміта (2003, 2004). У свій старший рік Вейлен потрапила до першої команди всіх зірок Kodak, другої команди всіх зірок USBWA і другої команди всіх зірок AP. 

У плей-офф Вейлен визнали найкращою гравчинею NCAA в регіоні середнього сходу на турнірі NCAA 2004 року і одностайно вибрали до першої команди всієї Великої десятки у 2004, 2003 та 2002 роках. Як юніорка входила до складу першої команди всіх зірок Kodak, першої команди всіх зірок USBWA і другої команди всіх зірок AP.

Під час урочистої церемонії на Вільямс арені в січні 2005 року університет Міннесоти вивів з гри майку Вейлен з номером 13.

Статистика в складі Міннесоти[ред. | ред. код]

Джерело[2]

Рік Команда ДП Очки ФГ% 3П% Фути% РПГ ПНГ САУ БПГ ФПГ
2000-01 Міннесота 25 425 47.6 30.2 73.5 4.0 3.3 1.7 0.1 17.0
2001-02 Міннесота 30 667 56.1 34.9 77.0 5.5 5.3 2.7 0.2 22.2
2002-03 Міннесота 31 639 54.6 32.4 84.7 5.0 6.2 1.9 0.0 20.6
2003-04 Міннесота 27 554 51.4 40.0 83.2 5.1 5.4 1.9 - 20.5
Кар'єра Міннесота 113 2285 52.8 34.9 79.8 4.9 5.1 2.1 0.1 20.2

Кар'єра в ЖНБА[ред. | ред. код]

Вейлен у 2010 році

Команда Коннектикут Сан обрала Вейлен у першому раунді драфту ЖНБА під 4-м номером. До 2005 року, коли одноклубниця Вейлен з Міннесоти Джанел Маккарвіль була обрана під номером один, вона була найвищим номером драфту в історії ЖНБА з конференції Велика десятка. Міннесота Лінкс зробила невдалу додрафтову торгівлю, відправивши Шері Сем і Джанель Берс у Сієтл Сторм за Аманду Лессітер і 6-й вибір на драфті, намагаючись отримати місцеву героїню Вейлен. Коннектикут вибрав Вейлен перед тим, як це змогла зробити Міннесота, а Сторм здобув ще дві цеглини своєї майбутньої чемпіонської команди.

У своєму дебютному і наступному сезонах Вейлен привела Сан до фіналу ЖНБА, граючи з травмою у фіналі 2005 року.

У сезоні 2008 Вейлен вивела молоду команду на друге місце в Східній конференції. Вона була другою в перегонах MVP після Кендіс Паркер. Уперше в кар'єрі її обрали до першої команди ЖНБА. У плей-офф Сан поступились Нью-Йорк Ліберті з рахунком 2-1. Вейлен очолила Лігу за кількістю передач, 5,4 у середньому за гру.

12 січня 2010 року Вейлен була обміняна в Міннесоту Лінкс в рамках угоди яка включала Рене Монтгомері. Вона підписала багаторічний контракт з Міннесотою Лінкс незадовго до матчу проти Лос-Анджелес Спаркс, який відбувся 12 серпня 2010 року. Згідно з політикою команди, умови угоди не були озвучені.[3]

2011 року Вейлен привела Лінкс до їхньої першої перемоги в чемпіонаті ЖНБА.[4] Рисі закінчили регулярний сезон з показниками 27-7, що є другим найкращим результатом в історії франшизи і найкращим в історії Ліги. Граючи разом зі здоровою Сеймон Огастус і сенсацією серед новачків Майєю Мур, Вейлен стала найкращою в ЖНБА за передачами з показником 5,9 за гру.[5] Вейлен посіла п'яте місце в голосуванні MVP[6] і вдруге за кар'єру її обрали до складу першої команди ЖНБА. 2012 року Вейлен утретє за кар'єру лідирувала в Лізі за передачами і знову вивела Лінкс у фінал, де цього разу вони програли Індіані Фівер.

2013 року Міннесота Лінкс придбала права на Джанел Маккарвіль через трикомандну торгівлю, і отже та знову опинилась з Вейлен в одній команді. 7 вересня 2013 року Вейлен стала лише другою після Беккі Хеммон гравчинею в історії ЖНБА, яка набрала 4000 точок, віддала 1 500 передач і зробила 1000 підборів за кар'єру.[7] Вона також стала 20-ю баскетболісткою в історії Ліги, яка досягла 4000 очок.

Збірна США[ред. | ред. код]

Восени 2009 року Вейлен запросили на збори національної збірної США.[8] Вейлен потрапила до складу національної збірної, що грала на Чемпіонаті Світу у вересні-жовтні 2010 року. Команду тренував Джино Оріємма. Оскільки багато учасниць команди все ще грали в ЖНБА незадовго до змагань, то команда мала лише один день тренувань у повному складі перед від'їздом до Острави і Карлових Вар у Чехії. Навіть не маючи достатньої практики команді вдалося виграти свою першу гру проти Греції з перевагою у 26 очок. Команда продовжувала домінувати, перемігши з перевагою в понад 20 очок у перших п'яти іграх. Шоста гра була проти непереможної Австралії — США повели з перевагою 24 очки і в підсумку перемогли 83-75. Американки виграли свої наступні дві гри з перевагою в понад 30 очок, а потім зустрілися з господарками, збірною Чехії. Після першої половини гри США мали лише п'ятиочкову перевагу. Потім чешки скоротили відставання до трьох очок, але на більше їх не вистачило. Збірна США завоювала золоті медалі. Вейлен у середньому набирала по 5,9 очка за гру.[9][10]

Комітет з вибору гравців до складу збірної США вибрав Вейлен для участі в Олімпійських іграх в Лондоні 2012 року.[11] Вона заслужила похвалу за свій виступ на Олімпіаді, особливо за свою важливу роль проти збірної Австралії в півфіналі.[12] Вейлен здобула свою першу золоту олімпійську медаль, а команда загалом перемогла у всіх восьми іграх з середньою перевагою 34 очки за гру.

Виступи на Олімпіадах[ред. | ред. код]

Олімпіада Дисципліна Місце
Лондон 2012 баскетбол 1

Статистика кар'єри в ЖНБА[ред. | ред. код]

Скорочення
  GP Ігор провів   GS  Ігор у стартовій п'ятірці  MPG  Хвилин за гру
 FG%  Відсоток влучень з гри  3P%  Відсоток триочкових  FT%  Відсоток штрафних кидків
 RPG  Підбирань за гру  APG  Результативних передач за гру  SPG  Перехоплень за гру
 BPG  Блокшотів за гру  PPG  Очок за гру  Жирний  Особистий рекорд
 TO  Втрат за гру

Регулярний сезон[ред. | ред. код]

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG TO PPG
2004 Коннектикут 31 30 30.5 .454 .351 .730 2.9 4.8 1.3 0.0 3.03 8.9
2005 Коннектикут 34 34 30.8 .466 .348 .801 3.8 5.1 1.2 0.1 2.62 12.1
2006 Коннектикут 33 33 26.0 .389 .129 .903 3.7 4.6 1.0 0.1 2.39 9.0
2007 Коннектикут 34 34 30.6 .468 .209 .785 4.8 5.0 2.1 0.1 2.21 13.4
2008 Коннектикут 31 31 29.3 .461 .338 .803 5.6 5.4 1.4 0.0 1.87 14.0
2009 Коннектикут 34 34 29.4 .430 .265 .891 4.6 4.6 1.3 0.2 1.85 12.3
2010 Міннесота 33 33 33.6 .410 .227 .899 4.0 5.6 1.4 0.2 2.30 12.6
2011 Міннесота 34 34 28.1 .511 .405 .730 3.5 5.9 1.1 0.2 2.21 13.6
2012 Міннесота 33 33 27.0 .505 .500 .727 4.2 5.4 0.7 0.2 2.06 11.5
2013 Міннесота 34 34 29.6 .486 .111 .783 4.4 5.8 0.8 0.1 2.18 14.9
2014 Міннесота 34 34 30.6 .480 .100 .770 4.2 5.6 0.9 0.1 1.82 14.1
Кар'єра 11 років, 2 команди 365 364 29.6 .460 .271 .802 4.2 5.3 1.2 0.1 2.23 12.4

Плей-оф[ред. | ред. код]

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG TO PPG
2004 Коннектикут 8 8 31.9 .462 .364 .811 2.2 5.1 1.4 0.4 2.12 13.4
2005 Коннектикут 7 7 31.4 .333 .200 .771 3.4 3.3 0.9 0.1 2.86 11.1
2006 Коннектикут 5 5 31.0 .339 .333 .720 3.8 2.2 0.8 0.2 3.60 12.6
2007 Коннектикут 3 3 36.7 .326 .231 .900 7.0 5.0 0.3 0.0 3.67 13.3
2008 Коннектикут 3 3 30.0 .400 .250 .867 4.7 4.0 1.3 0.0 2.33 13.3
2011 Міннесота 8 8 32.0 .463 .286 .818 3.60 3.8 1.5 0.5 2.50 12.0
2012 Міннесота 9 9 30.9 .437 .333 .871 3.80 4.2 1.0 0.0 2.67 13.3
2013 Міннесота 7 7 29.3 .410 .000 .621 4.60 4.7 0.9 0.0 2.43 9.7
2014 Міннесота 5 5 33.0 .525 .429 .696 6.0 6.0 0.8 0.0 2.20 20.6
Кар'єра 9 років, 2 команди 55 55 31.5 .423 .292 .780 4.0 4.2 1.1 0.2 2.71 13.0

Особисте життя[ред. | ред. код]

6 жовтня 2007 року Вейлен вийшла заміж за Бена Гріва, страхового радника і колишнього гольфіста.[13]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]