Лінор Горалік
| Лінор Горалік | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
9 липня 1975 (48 років) Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 Ізраїль |
| Діяльність | письменниця, есеїстка, прозаїк, поетка, програмістка, журналістка, перекладачка, редакторка, публіцистка |
| Знання мов | російська |
| Сайт | linorg.ru |
Ліно́р-Ю́лія Гора́лік (рос. Линор-Юлия Борисовна Горалик; *1 липня 1976, Дніпропетровськ) — російськомовна письменниця, поетеса, есеїстка.
Народилася в Дніпропетровську, з 1982 по 1986 навчалася в школі № 67, з 1987 по 1989 — у школі № 23. З 1989 року мешкала в Ізраїлі, де у 1991—1994 навчалась в Університеті Бен-Гуріона в Беер-Шеві за спеціальністю комп'ютерні науки.
В 2000—2015 мешкала в Москві. Окрім літературної діяльності, працює консультанткою із розвитку бізнесу. Лінор Горалік перекладала твори Етґара Керета та Вітаутаса Пліури (спільно зі Станіславом Львовським).
Авторка низки художніх виставок та проектів.
Фейсбук-сторінка Горалік є її персональним блогом, який має десятки тисяч відвідувачів. У лютому 2018 р. опублікувала у своєму фейсбук-блозі інтерв'ю з українськими активістками, які займаються розшуком та збором інформації про людей, зниклих безвісті в окупованому Криму, частіше за все через свою проукраїнську позицію[1].
18 серпня 2023 року міністерство юстиції Росії внесло її до реєстру «іноземних агентів». [2]
Бібліографія[ред. | ред. код]
- «Цитатник» (книга стихов, 1999, ISBN 5-7559-0048-5)
- «Не местные» (2003, ISBN 5-94128-071-8)
- «Нет» (роман, совместно с Сергеем Кузнецовым, 2004, ISBN 5-94278-419-1)
- «Половина неба» (роман, совместно со Станиславом Львовским, ISBN 5-94145-266-7)
- «Говорит» (2004, ISBN 5-94128-090-4)
- «Недетская еда» (2004, ISBN 5-94282-231-X)
- «Книга одиночеств» (2004, совместно с Максом Фраем)
- «Полая женщина. Мир Барби: изнутри и снаружи» (2005, ISBN 5-86793-418-7)
- «Мартин не плачет» (сказка, 2007, ISBN 5-86793-508-6)
- «Подсекай, Петруша» (книга стихов, 2007, ISBN 5-86856-139-2)
- «Недетская еда. Без сладкого» (2007, ISBN 978-5-94282-408-2)
- «Заяц ПЦ» (комикс, 2007, ISBN 978-5-9689-0099-9)
- «Заяц ПЦ 2.0» (комикс, 2008)
- «Короче» (сборник короткой прозы, 2008, ISBN 978-5-86793-617-4)
- «Агата возвращается домой» (сказка, 2008, ISBN 978-5-9689-0150-7)
- «Заяц ПЦ 3.0» (комикс, 2008)
- «Валерий» (повесть, 2011)
- «Устное народное творчество обитателей сектора М1» (сборник короткой прозы и стихотворений, 2011)
- «Библейский зоопарк». Серия «Чейсовская коллекция». М.: Текст, 2012.
- «Путеводитель по Израилю (только и исключительно) для детей». Текст, 2013.
- Так это был гудочек. — Ozolnieki: Literature Without Borders, 2015. — 64 с.
- Всенощная зверь. — Ozolnieki: Literature Without Borders, 2019.
- Все, способные дышать дыхание: Роман. — М.: АСТ, 2019.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Лауреат молодіжної премії «Тріумф» (2003)
- Лауреат премії «Портал» (2012) за книгу «Усна народна творчість мешканців сектора М1».
- Лауреат премії ФЕОР «Скрипаль на даху» (2013) за книгу «Путівник по Ізраїлю (тільки і виключно) для дітей».
- Стіпендіат Фонду пам'яті Йосипа Бродського в номінаціях «Поезія» (2016) [10]
- Переможець номінації Критичною академії премії «НОС» за роман «Все, здатні дихати дихання» (2019).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ "...Бывали моменты страшнее, чем это расследование, - например, когда мы ездили в Крым в декабре 2015 года или в Грозном, где проходили судебные процессы над активистами. Facebook. Linor Goralik. 19 лютого 2018. Процитовано 7 листопада 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (рос.) - ↑ Минюст РФ объявил «иноагентами» писательницу Линор Горалик, политолога Андрея Пионтковского и экономиста Андрея Илларионова. BBC News Русская служба (рос.). 18 серпня 2023. Процитовано 18 серпня 2023.
|
