Ліно Каполікйо

Ліно Каполікйо
італ. Lino Capolicchio
Народився	21 серпня 1943(1943-08-21) Мерано, Провінція Больцано, Venezia Tridentinad, Королівство Італія
Помер	3 травня 2022(2022-05-03) (78 років) Рим, Італія
Громадянство	Італія
Діяльність	кінорежисер, актор, сценарист
Alma mater	Національна академія драматичного мистецтваd
IMDb	nm0135320
Ліно Каполікйо у Вікісховищі

Ліео Каполіккіо (італ. Lino Capolicchio; 21 серпня 1943, Мерано, Больцано — 3 травня 2022, Рим) — італійський актор, режисер та сценарист.

Життєпис

Народився 21 серпня 1943 року у місті Мерано, провінція Больцано. Дитинство, позначене поганими стосунками з батьком, який віддав його до школи-інтернату, провів у Турині. Вивчав акторську майстерність в Національній академії драматичного мистецтва ім. Сільвіо д'Аміко у Римі. Його театральний дебют відбувся на сцені міланського Piccolo Teatro в постановках Джорджо Стрелера за п'єсами Гольдоні та Шекспіра. 1966 року дебютував на телебаченні в ролі Андреа Кавальканті у мінісеріалі «Граф Монте-Крісто» виробництва RAI. Наступного року з'явився в епізодичній ролі у фільмі Франко Дзефіреллі «Приборкання норовливої» з Елізабет Тейлор та Річардом Бертоном у головних ролях. 1968 року зіграв свою першу головну роль у комедійному фільмі «Ескалація» Роберто Фаенци, за яку був номінований на премію Срібна стрічка як найкращий актор.

Найвідомішою в його фільмографії вважається головна роль у драмі «Сад Фінці-Контіні» (1970) Вітторіо де Сіка, яка принесла Каполікйо премію Давид ді Донателло-Спеціальний Давид 1971 року. Також помітною стала головна роль у джалло «Будинок з вікнами, що сміються» (1976) Пупі Аваті.

У 1984—1987 роках викладав акторську майстерність в Експериментальному кіноцентрі у Римі.

1995 року виступив режисером і сценаристом спортивної драми «Боксери». 2002 року став режисером і сценаристом фільму «Щоденник Матильди Мандзоні», заснованому на реальному щоденнику молодшої доньки письменника Алессандро Мандзоні, яка померла від сухот 1856 року у 26-річному віці.

2019 року видав автобіографічну книгу «Кохання не вмирає» (італ. D'amore non si muore).

Ліно Каполікйо помер 3 травня 2022 року у Римі в 78-річному віці.

Вибрана фільмографія

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1966	с	Граф Монте-Крісто	Il conte de Montecristo	Андреа Кавальканті
1967	ф	Приборкання норовливої	The Taming of the Shrew	Грегоріо
1968	ф	Ескалація	Escalation	Лука Ламбертіні
1969	ф	Нормальна молодь	Il giovane normale	Джордано
1969	ф	Приходь якось на вечерю	Metti, una sera a cena	Рік
1970	ф	Твої руки на моєму тілі	Le tue mani sul mio corpo	Андреа
1970	ф	Сад Фінці-Контіні	Il giardino dei Finzi Contini	Джорджо
1971	ф	Мій батько монсеньйор	Mio padre monsignore	Карло Альберто Маджоліно
1972	ф	Тіло кохання	Corpo d'amore	молодий незнайомець
1972	ф	Кохання вмирає	D'amore si muore	Ренато
1973	ф	Кохання і гімнастика	Amore e ginnastica	Симоне Чензані
1974	ф	Мама там не сама	Di mamma non ce n'è una sola	Марчелло
1974	ф	Останній день шкільних занять перед різдвяними канікулами	L'ultimo giorno di scuola prima delle vacanze di Natale	Еразмо
1974	ф	Муссоліні: Останній акт	Mussolini ultimo atto	П'єрлуїджі Белліні делле Стелле
1976	ф	Будинок з вікнами, що сміються	La casa dalle finestro che ridono	Стефано
1978	ф	Кривава тінь	Solamente nero	Стефано Д'Арканджело
1978	ф	Містки через канаву	Le strelle nel fosso	Сільвано
1981	ф	Лев пустелі	Liin if the Desert	капітан Бедендо
1982	с	Верді	Verdi	Арріґо Бойто
1984	ф	Троє	Noi tre	Леопольд Моцарт
1987	с	Спрут 3	La piovra 3	професор Маттінера
1987	ф	Остання хвилина	Ultimo minuto	Ренцо Ді Карло
1992	ф	Брати і сестри	Fratelli e sorelle	Альдо
1992	ф	Черешневий сад	Il giardino dei ciliegi	П'єтро
1993	ф	Флореаль — пора цвітіння	Fiorile	Луїджі
1994	с	Карл Великий	Carlo Magno	Папа Лев III
1996	ф	Попутниця	Compagna di viaggio	Пепе
1998	тф	Білий слон	L'elefante bianco	Лотаріус
1999	с	Кінець століття	Fino secolo	Ашиль Рінальді
2001	ф	Неможливий злочин	Un delitto impossible	Валеріо Гарау
2002	ф	Щоденник Матильди Мандзоні	Il diario de Matilde Manzoni	Алессандро Мандзоні
2002	тф	Викрадений	Il sequestro Soffiantini	суддя
2004	ф	Супротив	Al di là delle frontiere	Ламберті, адвокат
2010	ф	Безмежна юність	Una sconfinada giovinezza	Еміліо
2014	ф	Інший Адам	L'altro Adamo	Адамо Колл
2018	ф	Зітхання	Respiri	Мікеле
2019	ф	Сеньйор Диявол	Il signor Diavolo	дон Даріо Дзаніні

Режисер та сценарист

• 1995 — Боксери / Pugili
• 2002 — Щоденник Матильди Мандзоні / Il diario de Matilde Manzoni

Нагороди та номінації

• 1968 — Номінація на премію Срібна стрічка у категорії Найкращий актор (Ескалація).
• 1969 — Номінація на премію Золотий кубок у категорії Найкращий актор (Приходь якось на вечерю).
• 1971 — Премія Давид ді Донателло-Спеціальний Давид (Сад Фінці-Контіні).
• 1972 — Номінація на премію Золотий кубок у категорії Найкращий актор (Кохання вмирає).
• 1974 — Премія Рудольфа Валентино у категорії Найкращий актор (Кохання і гімнастика).
• 2012 — Премія Вітторіо де Сіка.