Ліонський метрополітен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліонський метрополітен
фр. Métro de Lyon
Lyon tcl logo-metro-full.svg
MPL85 - Rame 346 - Gorge de Loup.jpg
Інформація
Країна Франція Франція
Місто Ліон
Дата відкриття 2 травня 1978 рік
Довжина ліній 32,1 км
Кількість станцій 44
Кількість ліній 4
Пасажиропотік за рік 198 200 000 ± 50 000[1][1]
Власник Syndicat mixte des Transports pour le Rhône et l’Agglomération Lyonnaise[d]
Оператор Transports en commun lyonnais[d]
Схема ліній
Lyon - Metro network map.png
tcl.fr
Ліонський метрополітен у Вікісховищі?

Ліонський метрополітен (фр. Métro de Lyon) — транспортна система в Ліоні, Франція. Відкритий у 1978 році, складається з 4 ліній, на яких розташовані 44 станції. Загальна довжина ліній становить 32,1 км. Практично всі станції метрополітену в місті є підземними. Потяги в Ліонському метрополітені на комбінованому шинно-рейковій ході.

Історія[ред. | ред. код]

Будівництво ліній А та В почалося у травні 1973 року. Частина перебудованої лінії С відкрилася раніше, алє датою відкриття вважають 1978 рік коли відкрилися початкові ділянки основних ліній.

Мережа[ред. | ред. код]

Лінії Ліонського метрополітену мають кольорові та літерні позначення:

Лінія Колір Дата відкриття Кінцеві зупинки
A Червоний 1978 «Perrache» — «Vaulx en Velin La Soie»
B Синій 1978 «Charpennes» — «Gare d'Oullins»
C Помаранчевий 1974 «Hôtel de Ville» — «Cuire»
D Зелений 1991 «Gare de Vaise» — «Gare de Vénissieux»

Лінія A[ред. | ред. код]

Лінія А — повністью підземна, з'єднує історичний центр міста зі східними районами і з залізничним вокзалом Perrache та перетинає Рону. Складається з 14 станцій та 9,2 км, середня відстань між станціями 715 метрів. Лінію обслуговують трьохвагонні потяги. Початкова ділянка лінії з 13 станцій відкрилася у 1978 році, ще 1 станція «Vaulx-en-Velin La Soie» відкрилася 2 жовтня 2007 року.

Лінія B[ред. | ред. код]

Лінія В — повністью підземна, практично вся проходить на правому березі Рони з півночі на південь крім стації «Gare d'Oullins» що розташована на лівому березі Рони. На лінії знаходиться пересадка на вокзал TGV Part-Dieu. Складається з 10 станцій та 7,7 км, середня відстань між станціями 775 метрів. Лінію обслуговують трьохвагонні потяги. Початкова ділянка лінії з 3 станцій «Charpennes»—«Part Dieu» відкрилася разом з лінією А. Подальше розширення лінії йшло в південному напрямку; на 3 станції 14 вересня 1981 року, ще на 3 станції 4 вересня 2000 та на 1 станцію 11 грудня 2013 року.

Лінія С[ред. | ред. код]

Лінія C — коротка частково підземна лінія, з'єднує центр міста з його північною частиною. До її складу увійшла колишня лінія фунікулера (відкрилася після перебудови 9 грудня 1974 року). Складається з 5 станцій та 2,4 км. Лінію обслуговують двохвагонні потяги що живляться від повітряної контактної мережі, це відрізняє лінію від інших трьох потяги яких живляться від третьої рейки.

Лінія D[ред. | ред. код]

Лінія D — найдовша і глибока, перетинає все місто з північного заходу на південний схід, проходячи і під Роною, і під Соною. Складається з 15 станції та 12,5 км. Лінію обслуговують двохвагонні автоматизовані потяги що рухаються без допомоги машиністів, і це перша автоматизована лінія метро в Леоні. Початкова ділянка лінії «Gorge de Loup»—«Grange Blanche» з 9 станцій відкрилася 9 вересня 1991 року. Після цього лінію розширили у південному напрямку на 4 станції 11 грудня 1992, та у північному на 2 станції 22 квітня 1997 року.

Режим роботи[ред. | ред. код]

Метро відкрито з 5:00 до 0:30 (окрім станції «Кюїр» (Cuire), кінцевої на лінії C, що працює тільки до 21:00).

Інтервали між поїздами становлять 3-6 хвилин на лінії A, 7,5 хвилин на лінії B, 11 хвилин на лінії C та 6-9 хвилин на лінії D. Після 21:00 інтервал становить 11 хвилин на всіх лініях.

Ескалаторами обладнана тільки лінія D, а також пересадкова станція ліній A і B «Шарпен» (Charpennes).

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б http://www.strmtg.developpement-durable.gouv.fr/IMG/pdf/rapport_evenements_metros_rer_2016_vfinal.pdf