Ліонський трамвай-поїзд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліонський трамвай-поїзд
Зображення
Континент Європа
Країна  Франція
Адміністративна одиниця Ліон
Дата офіційного відкриття 24 вересня 2012
Ширина колії європейська колія
Продукція Alstom Citadis Dualis
Дорожня карта
Тип електрифікації 1500 V DC railway electrificationd
Стан використання використовується[d]
CMNS: Ліонський трамвай-поїзд у Вікісховищі
Вагони на вокзалі Ліон-Сен-Поль
Вагони на вокзалі Ліон-Сен-Поль
Інтер'єр вагона
Інтер'єр вагона
Табло відправлення на вокзалі Ліон-Сен-Поль
Табло відправлення на вокзалі Ліон-Сен-Поль
Вагони з'єднані у систему багатьох одиниць
Вагони з'єднані у систему багатьох одиниць
Висувна сходинка, що закриває прозір між підлогою вагона та платформою
Висувна сходинка, що закриває прозір між підлогою вагона та платформою

Ліонський трамвай-поїзд — французька мережа легкорейкової залізниці, квитки якої інтегровані в сервіс приміських поїздів TER Овернь-Рона-Альпи[en]. Вона з'єднує центр Ліона із західною частиною агломерації. Поїзди курсують з вокзалу Ліон-Сен-Поль у міста Сен-Бель та Бріньє. Першу лінію з Ліон-Сен-Поль до Сен-Бель була введена в експлуатацію 22 вересня 2012 року. 8 грудня 2012 року запрацювала друга лінія з Ліон-Сен-Поль до Бриньє. [1]

Загалом мережа має дві лінії (і ще одна планується), які починаються від вокзалу Сен-Поль і обслуговують двадцять три станції в напрямку Бриньє, Сен-Бель та Лозанна. Маршрути було створено на основі наявної залізниці Західного Ліона [2]. Ця мережа не підпадає під суворе визначення трамвай-поїзда, оскільки в короткостроковій перспективі немає сполучення з трамвайними лініями Ліона; це скоріше легкорейкова залізниця.

Проте робота забезпечується рухомим складом трамвайного типу Alstom Citadis Dualis, який є менш дорогим і має меншу місткість, ніж звичайний поїзд, зокрема, замінює старі поїзди-каравели та адаптований до обслуговуваних ліній щодо їх швидкості (обмежується до 100 км/год[3]. Рух поїздів відбувається з інтервалом від 15 до 30 хвилин у будні.

Статистичні дані[ред. | ред. код]

  • Розташування — Ліон, Франція
  • Початок роботи — 22 вересня 2012 року
  • Вартість побудови — 294,7 млн євро
  • Рухомий склад — Alstom Citadis Dualis
  • Одиниць рухомого складу — 24
  • Оператор — SNCF Voyageurs
  • Кількість маршрутів — 2 (+1 заплановано)
  • Кількість станцій — 23
  • Довжина лінії — 55 км
  • Ширина колії — 1435 мм
  • Електрифікація — 1500 В, постійний струм, підвісна контактна мережа
  • Річний пасажиропотік — 2,9 млн.

Мережа[ред. | ред. код]

Поточна мережа[ред. | ред. код]

Поточна мережа наразі обмежена двома лініями: одна з Ліона-Сен-Поль до Сен-Беля, а інша з Ліона-Сен-Поль до Брине.

Цілі проекту[ред. | ред. код]

Проект ліонського трамвая-поїзда призначений для:

  • забезпечення посиленого та надійного обслуговування пасажирів
  • надавання послуг новим, привабливим і відповідним рухомим складом
  • чіткий і регулярний графік руху
  • оновлення 20 наявних станцій та створення ще двох нових
  • скорочення часу у дорозі
  • оновлення залізничної інфраструктури
  • скорочення інтервалу між поїздами вдвічі

Лінія від Ліон-Сен-Поль до Сен-Бель[ред. | ред. код]

Характеристики:

  • Початок роботи — 22 вересня 2012 року
  • Час у дорозі — 21 хв
  • Інтервал руху — 15-30 хвилин у робочі дні
  • Графік роботи — без вихідних з 5:45 до 21:15

Лінія від Ліон-Сен-Поль до Бриньє[ред. | ред. код]

Характеристики:

  • Початок роботи — 8 грудня 2012 року
  • Час у дорозі — 42 хв
  • Інтервал руху — 30-60 хвилин у робочі дні
  • Графік роботи — без вихідних з 6:30 до 21:00

Рухомий склад[ред. | ред. код]

На лініях працюють 24 двосторонніх вагони Alstom Citadis Dualis з наступними характеристиками: [4]

  • Довжина — 42 м
  • Ширина — 2,65 м
  • Висота — 3,5 м
  • Висота підлоги — 370-537 мм
  • Маса порожнього вагона — 70 т
  • Сидячих місць — 92
  • Стоячих місць — 159
  • Кількість дверей — по 5 з кожної сторони
  • Максимальна швидкість — 100 км/год
  • Мінімальний радіус повороту — 25 м

Історія[ред. | ред. код]

Електропоїзд моделі Z7100, який використовувався на регіональних лініях у 1950-х роках
Електропоїзд моделі Z7100, який використовувався на регіональних лініях у 1950-х роках
Дизельні поїзди моделі X4630 на вокзалі Ліон-Сен-Поль
Дизельні поїзди моделі X4630 на вокзалі Ліон-Сен-Поль

Перші залізниця у західному Ліоні з центральним вузлом на вокзалі Сен-Поль була запущена в 1876 році. Друга лінія, яка стала залізничною об'їзною Ліона, з'явилася в 1910 році. Дві ці лінії перетиналися у Тассені, який через добре сполученню з Ліоном почав стрімко розвиватися. Однак у 1934 році сполучення з Бриньє було скасовано, а протягом наступних п'яти років припинилося обслуговування та інших напрямків. [5]

В 1954 році почалося відновлення залізничного сполучення в регіоні. Зокрема, було запущено поїзд з Ліона-Сен-Поль до Шарбоньє, профінансоване коштом залишків від фінансування сполучення Париж—Ліон, причому це було зроблено через прохання місцевого офіцера, який проживав у Шарбоньє. Маршрути обслуговувалися як електропоїздами моделі Z7100, так і поїздами на паровозній тязі.

У 1980-х роках розпочалася чергова криза регіональних пасажирських перевезень. Частину локомотивів вивели з експлуатації, а деякі пасажирські електропоїзди вийшли з ладу. На додачу до цього через будівництво гілки метро довелося демонтувати частину контактної мережі на ділянці Gorge de Loup. [5] Через це на маршрутах могли працювати лише пасажирські дизельні поїзди моделі X4630.

У 1990-х роках регіон Рона-Альпи розпочав програму модернізації залізниці, результатом якої став запуск комп'ютеризованого пункту керування у Тассені, прокладання нових ліній у Лентілі Шарпене та Флеріє-сюр-л’Арбрель та створення нової станції поблизу Шарбоньє.

Проєкт подальшої модернізації наявної залізниці регіону Рона-Альпи та запуск на ній сучасних трамваїв-потягів з'явився у лютому 2001 року. Початково планувалося продовжити лінію від вокзалу Сен-Поль до вокзалу Пар-Дью. Це була дуже перспективна ідея, яка дала б доступ поїздам прямо до центру Ліона та збільшила б пасажиропотік з 6,5 до 33 тисяч пасажирів на день. Однак місцеві вибори, що відбулися за місяць, змінили склад міської влади та нове керівництво міста відмовилося від ідеї продовження трамвая в центр, мотивуючи це незручністю для автомобільного руху. [5]

Протягом 2002-2006 років проводилися лише дослідження, результатом яких став проєкт електрифікації трьох гілок, влаштування депо з обслуговування рухомого складу та пункт керування сигналізацією та стрілками.

Водночас регіон Рона-Альпи провів закупівлю рухомого складу та придбав 24 вагони Alstom Dualis, завдовжки 42 метри. Ширина цих вагонів становила 2,65 м, що робило їх несумісними з запущеною у 2001 році міською трамвайною системою Ліона, яка використовує вагони 2,4 м завширшки. Загальна сумка контракту становила 300 млн євро. [5]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lyon-Brignais : mise en service du tram-train samedi 8 décembre. 
  2. Le réseau de l'Ouest Lyonnais. 
  3. citadis dualis. Архів оригіналу за 12 лютого 2013. Процитовано 2 червня 2023. 
  4. Caractéristiques techniques. Архів оригіналу за 12 лютого 2013. Процитовано 2 червня 2023. 
  5. а б в г Le réseau de l'Ouest Lyonnais.