Ліпатов Віль Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліпатов Віль Володимирович
Народився 10 квітня 1927(1927-04-10)[1]
Чита, Далекосхідний край, РСФРР, СРСР[1]
Помер 1 травня 1979(1979-05-01)[2] (52 роки)
Москва, СРСР
Поховання Кунцевське кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність Росія
Діяльність автор, сценарист, письменник, репортер
Alma mater Томський державний педагогічний університетd
Мова творів російська
Жанр роман, повість і оповідання
Членство Спілка письменників СРСР
Партія КПРС
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора
Премія Ленінського комсомолу

Віль Володимирович Ліпатов (рос. Виль Влади́мирович Липа́тов; 10 квітня 1927, Чита, Російська РФСР — 1 травня 1979, Москва, Російська РФСР) — російський радянський письменник та журналіст. Представник літератури соціалістичного реалізму.

В 1952 закінчив історичний факультут Томського державного педагогичного іституту. В 1951—1956 роках працював журналістом, завідуючим відділом томської обласної газети «Красное знамя». Далі працював журналістом в партійно-радянських виданнях в Читі, Брянську; спеціальним кореспондентом газети «Советская Россия» (1964—1966). З 1967 року в Москві — спеціальним кореспондентом газет «Известия», «Правда», «Литературная газета».

Член КПРС (з 1957), член Спілки письменників РРФСР. Член, а в останні рокі життя секретар Спілки письменників СРСР.

Екранізації[ред. | ред. код]

За його повістями в Україні створено телефільми:

  • «Ще до війни» (1982)
  • «Ігор Савович» (1986).

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Литературный Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.638;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.431.