Ліпкан Володимир Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліпкан Володимир Анатолійович
Ліпкан Володимир Анатолійович.jpg
Народився 29 жовтня 1976(1976-10-29) (43 роки)
Київ, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність науковець, юридичний навчальний заклад, юрист, викладач університету
Alma mater Національна академія внутрішніх справ (1997) і КРОК (університет)
Науковий ступінь доктор юридичних наук[d]
Вчене звання професор[d]

Ліпкан Володимир Анатолійович (29.10.1976, Київ) — український учений-правознавець, доктор юридичних наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України, академічний радник Національної академії правових наук України, академік Міжнародної кадрової академії[1]. Один із засновників теорії національної безпеки (націобезпекознавства[2]), а також теорії стратегічних комунікацій (стратком[3]), правового регулювання штучного інтелекту  (homo cyberus[4], homo eraser[5]). Професор кафедри[6] кримінального права та правосуддя Запорізького національного університету. Керівник апарату[7] Федерації кікбоксингу України "ІСКА". Засновник та видавець журналу «Імперативи розвитку цивілізації»[8], фінансовий аналітик[9]. Фундатор серії наукових праць «ORDO ORDINANS»[10], в якій публікуються наукові здобутки власної наукової школи. Засновник та ведучий аналітичного телепроекту «Smart Ukraine»[11].

Досягнення, нагороди[ред. | ред. код]

22 грудня 2018 року рішенням Президії Академії наук вищої освіти України нагороджений медаллю імені Ярослава Мудрого.

29 жовтня 2018 року з нагоди святкування Дня народження нагороджений Президентом Федерації кікбоксингу України «ISKA» Олегом Мандзюком оригінальними запонками «ISKA», виготовленими Класичним ювелірним домом Лобортас.

29 травня 2018 року за вагомий внесок у розвиток кікбоксингу в Україні був нагороджений Першим Президентом України Леонідом Кравчуком іменними боксерськими рукавичками.

У 2018 році отримав Подяку від міністра молоді та спорту України Ігоря Жданова за вагомий особистий внесок в організацію Чемпіонату світу з кікбоксингу "ІСКА" в Україні, популяризацію фізичної культури та неолімпійських видів спорту, професіоналізм, відданість справі.

Протягом 2015-2017 рр. неодноразово нагороджений також Грамотами Міністерства оборони України

У 2016 році нагороджений Почесною грамотою Академії наук вищої освіти України «За вагомий особистий внесок у розвиток освіти та науки».

У 2016 році — нагороджений знаком «За розвиток українського спорту» Всеукраїнського об'єднання «КРАЇНА».

У 2016 році — нагороджений знаком «За службу закону» Всеукраїнського об'єднання «КРАЇНА».

У 2013 році – нагороджений грамотою Київської міської державної адміністрації за розвиток спорту.

У 2008 році — нагороджений золотою медаллю Міжнародної кадрової академії «За ефективне управління».[1]

У 2003 році за значні успіхи у навчанні, а також активну організаторську діяльність, позиціонування іміджу України, було визначено найкращим студентом української делегації (серед 13 представників), а також найкращим студентом 41 сесії (серед 47 членів, що представляли Україну, Угорщину, Росію та Румунію), у зв'язку з чим було нагороджено начальником кримінальної поліції Угорщини пам'ятною медаллю та вручено відповідний диплом.

У 2002 році  за вагомий особистий внесок у реалізацію державної молодіжної політики, плідну працю щодо підтримки соціального становлення розвитку молоді в Україні та з нагоди Дня молоді нагороджений почесною грамотою Державним комітетом України у справах сім'ї та молоді.

У 1997 році — отримав премію ім. Володимира Суміна Української правничої фундації, ставши переможцем загальнодержавного конкурсу студентських наукових робіт із дослідженням на тему: «Соціально-правова сутність тероризму».

Фаховий освітній рівень[ред. | ред. код]

3 27 по 31 серпня 2018 року пройшов навчання у Компанії Starlife[12] за програмою «Rhetoric seminar. RS-1», про успішну участь в якому видано відповідний Диплом. Очолював команду фінансових консультантів, яка посіла перше загальнокомандне місце серед 10 команд, що проходили навчання.

У березні 2018 року закінчив з відзнакою Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, отримавши кваліфікацію магістра зі стратегічних комунікацій.

У жовтні 2017 року — пройшов навчання у Компанії Starlife[12] за програмою “Leadershipseminar-1. LS-1”, про успішну участь в якому видано відповідний Диплом.

У листопаді 2015 року — пройшов підвищення кваліфікації в Дипломатичній академії при МЗС України з питань міжнародної комунікації.

З 4 по 7 грудня 2014 року — проходив навчання у Вільній школі журналістики за напрямом Master of Political Management (державне управління, політичний маркетинг і політтехнології, GR, digital технології у суспільно-політичних процесах).

У березні 2010 року — закінчив з відзнакою Навчально-науковий інститут менеджменту безпеки Університету економіки та права «КРОК», отримавши кваліфікацію «Професіонал з управління фінансово-економічною безпекою».

З січня по березень 2010 року — проходив навчання в Інституті національної безпеки Університету Делавер (NSI, Delaware, USA).

З квітня 2006 року по лютий 2009 року обіймав посаду начальника кафедри міжнародних відносин та національної безпеки Київського національного університету внутрішніх справ. На даній кафедрі було розроблено інноваційні комплекси інформаціологічних дисциплін: «Інформаційна безпека України», «Державна інформаційна політика України», «Інформаційна акмеологія», «Інформаційне право», «Правові основи захисту інформації з обмеженим доступом», «Інформаційна деліктологія».

З 12 травня по 2 червня 2008 року — успішно пройшов курс підвищення кваліфікації в Інституті безпеки і управління за програмою «Організація і управління безпекою соціальних систем».

У листопаді 2004 року — успішно пройшов тренінгову програму «Професійний поліцейський», отримавши базові знання і навички підвищеного рівня безпечного управління автомобілем, що відповідає програмі підготовки Автоакадемії Водійської Майстерності для водіїв легкових автомобілів, що засвідчено відповідним сертифікатом.

З лютого 2004 по березень 2004 року проходив навчання у Міжнародній Правоохоронній академії в США, штат Нью-Мексико, м. Розвел (International Law Enforcement Academy, Roswell, New Mexico, USA). Де, зокрема вивчав особливості побудови системи стратегічних комунікацій, інформаційного супроводження діяльності сил національної безпеки.

У 2004 році — достроково закінчив докторантуру Київського національного університету внутрішніх справ очної форми навчання, випустивши монографію та подавши на кафедру написану відповідно до вимог ВАК України докторську дисертацію.

У вересні 2003 року — пройшов тренінг ФБР за темою «Розслідування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових речовин» (Post Blast Scene Management).

З 23 травня по 19 липня 2003 року проходив навчання у Міжнародній Правоохоронній академії в Угорщині м. Будапешт (International Law Enforcement Academy, Budapest, Hungary). Під час навчання в академії виконував обов'язки голови української делегації.

З травня по липень 2002 року проходив навчання в Міжнародній правоохоронній академії в Будапешті, Угорщина.

У лютому 2003 року закінчив з відзнакою Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту та бізнесу, отримавши кваліфікацію спеціаліста з менеджменту організацій.

З 20 по 24 січня 2003 року — успішно пройшов тренінг за програмою «Боротьба з тероризмом», який проводив Тренінговий центр «Партнерство заради миру» (Partnership for Peace Training Center).

У грудні 2000 року — пройшов тренінг ФБР за напрямом «Удосконалення навичок посадових осіб правоохоронних органів» (FBI, Law Enforcement Executive Development Seminar).

У червні 2000 року — достроково закінчив ад'юнктуру очної форми навчання, захистивши кандидатську дисертацію в Національній академії Служби безпеки України.

У 1999 році — проходив стажування у поліції Баварії, Німеччина (Bayerische Bereitschaftspolizei[de]).

У 1997 році — закінчив з відзнакою Національну академію внутрішніх справ України.

У 1997 році — закінчив повний курс підвищення кваліфікації по програмі класичного масажу у Республіканському лікувально-реабілітаційному центрі нетрадиційної медицини, отримавши кваліфікацію «Масажист».

З 1995 по 1997 роки навчався на Київських курсах іноземних мов «Інтерлінгва», закінчивши повний курс з англійської мови та склавши випускний іспит з оцінкою «відмінно», отримавши відповідне свідоцтво.

У 1993 році — після успішного складання вступних іспитів, був зарахований до числа курсантів Національної академії внутрішніх справ України денної форми навчання.

У 1993 році — закінчив із золотою медаллю спеціалізовану фізико-математичну школу № 173 м. Києва.

З 1 вересня 1991 року по 15 травня 1993 року — пройшов повний курс теоретичного навчання по професії «Програміст-лаборант» денної форми, отримавши відповідне свідоцтво.

Фаховий науковий рівень[ред. | ред. код]

18 грудня 2018 року рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України присвоєно вчене звання професора.

24 грудня 2011 року обрано Академіком Академії наук вищої освіти України.

У 2009 році захистив докторську дисертацію з проблем правового регулювання національної безпеки (юридичні науки).

У 2008 році присвоєно звання Почесний Академік Міжнародної кадрової академії.[1]

16 лютого 2006 року рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України присвоєно вчене звання доцента.

У 2000 році захистив кандидатську дисертацію з проблем боротьби з тероризмом (юридичні науки).

Наукова кар'єра[ред. | ред. код]

Наукові інтереси[ред. | ред. код]

  • стратегічні комунікації;
  • глобальне лідерства та глобалізація безпекових інституів;
  • теоретико-методологічні проблеми безпеки в умовах глобалізації;
  • система знань про національну та міжнародну безпеку;
  • право міжнародної безпеки в умовах постбіполярного світу;
  • теорія і практика боротьби з екстремізмом в умовах глобалізації;
  • формування недержавної системи безпеки;
  • право національної безпеки, контрольне право, безпековий омбудсман;
  • інформаційна політика;
  • кібербезпекова політика;
  • безпекоінфраструктурна політика;
  • стратегія розвитку штучного інтелекту, біотехнологій та нанотехнологій;
  • інформаційне волонтерство.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

  • пенсійна реформа;
  • лайфове накопичувальне страхування;
  • кіберстрахування;
  • реалізація кібербезпекової політики;
  • теорія homo cyberus;
  • інформаційне волонтерство;
  • розвиток кікбоксингу та спорту;
  • розвиток сонячної енергетики.

Законотворча діяльність[ред. | ред. код]

Автор наступних проектів законів:

У складі робочих груп брав участь у розробці:

Наукова школа[ред. | ред. код]

До наукової школи Ліпкана В. А. належать наступні науковці:

  1. Максименко Юлія Євгенівна. Тема дисертації «Теоретико-правові засади забезпечення інформаційної безпеки України»
  2. Діордіца Ігор Володимирович. Тема дисертації «Кримінально-правова відповідальність за дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади»
  3. Кобринський Віталій Юрійович. Тема дисертації «Державний контроль у сфері національної безпеки України»
  4. Майоров Володимир Володимирович. Тема дисертації «Адміністративно-правовий статус суб'єктів протидії тероризму в Україні»
  5. Матвієнко Поліна Євгенівна. Тема дисертації «Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про комерційну таємницю»
  6. Залізняк Віталій Анатолійович. Тема дисертації «Систематизація інформаційного законодавства України»
  7. Дьоміна Ольга Олександрівна. Тема дисертації «Вилучення речей і документів в адміністративно-деліктному провадженні»
  8. Баскаков Володимир Юрійович. Тема дисертації «Адміністративно-правовий режим інформації з обмеженим доступом»
  9. Кушнір Ольга Василівна. Тема дисертації «Адміністративно-правові та організаційні засади взаємодії суб'єктів протидії торгівлі людьми»
  10. Дімчогло Марина Іванівна. Тема дисертації «Консолідація інформаційного законодавства України»
  11. Довгань Микита Юрійович. Тема дисертації «Адміністративна відповідальність за порушення порядку державної закупівлі товарів, робіт і послуг»
  12. Череповський Кирил Павлович. Тема дисертації «Інкорпорація інформаційного законодавства України»
  13. Ткаченко Олександр Олександрович. Тема дисертації «Адміністративно-правове регулювання діяльності Управління державної охорони України»
  14. Татарникова Кристина Геннадіївна. Тема дисертації «Кодифікація законодавства України про інформацію»
  15. Баланюк Наталія Юріївна. Тема дисертації «Адміністративно-правові засади функціонування недержавних пенсійних фондів в Україні»
  16. Рудник Людмила Іванівна. Тема дисертації «Право на доступ до інформації»
  17. Вац Віра Михайлівна. Тема дисертації «Адміністративно-правове регулювання кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України»
  18. Мовчун Олег Геннадійович. Тема дисертації «Сутність та порядок вирішення службових спорів»
  19. Бамбізов, Євген Євгенійович. Тема дисертації "Інформаційна функція Державної фіскальної служби України"

Терміни, введені в науковий обіг Ліпканом В.А[ред. | ред. код]

Інформаційна деліктологія — самостійна підгалузь інформаційного права, що містить сукупність знань про інформаційні делікти і деліктність як масове негативне явище, що містить в собі детермінанти протиправної поведінки делінквента, їхньої особистості з метою вироблення і використання адекватних заходів для протидії інформаційних правопорушень.

Інформаційний делікт — 1) суспільно небезпечне, протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), за вчинення якого деліктним законодавством у сфері інформації передбачено юридичну відповідальність; 2) суспільно небезпечне, протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), за вчинення якого інформаційно-деліктним законодавством передбачено юридичну відповідальність.

Інформаційно-деліктні відносини — відносини, що виникають внаслідок скоєння інформаційних правопорушень між особою, що вчинила та державою в особі її компетентних органів.

Інформаційно-деліктні норми — норми, що передбачають відповідальність за вчинення інформаційних проступків.

Інформаційна інтелігенція — інформаційно освічені й інформаційно грамотні люди, ті, хто має наукові знання роботи зі складно структурованими масивами інформації, у тому відбирати для власного розвитку лише корисну інформацію, і використовуючи її, набувати інформаційні переваги над іншими, отримуючи суттєві важелі для встановлення контролю над інформаційним та іншими стратегічними просторами.

Інформаційний маргінал — особа, яка, будучи членом інформаційного суспільства, поступово втрачає свій інформаційно-правовий статус внаслідок унікальності власної антропосоціокультурної ситуації, при переході до глобальної інформаційної взаємодії в рамках інформаційної глобалізації, і неспроможності протистояти нав'язуванню та пристосуватися до якісно нової сітьової системи інституційних (громадянських і державних) структур інформаційного суспільства.

Інформаційна ідентичність — різновид наднаціональної ідентичності, заснована на загальноцивілізаційній ментальності найвища форма філософсько-антропологічної репрезентації інформаційно-правового знання, що дає ідеалізоване уявлення про онтологічну сутність, епістемологічний зміст, методологічне значення, аксіологічну цінність, антропологічну спрямованість, праксеологічну природу і телеологічні засади розвитку інформаційної цивілізації і окремого суб'єкта як творчого та дієвого актора в цьому процесі. Виступає своєрідним простором інформаційних ідей, інформаційних інтересів, інформаційних цінностей, соціокультурних змістів як відлуння інформаційного розмаїття світу і процесів кіберсоціалізації особистості; консолідуючим чинником для формування інформаційної культури, інформаційної свідомості та інформаційної політики, що характеризують інформаційний потенціал держави і створюють необхідні та достатні умови для збереження культурно-історичної та інформаційної самобутності конкретного інформаційного суспільства; основою для вироблення ефективної державної інформаційної політики, заснованої на взаємодії інститутів держави і громадянського суспільства; зумовлена об'єктивними тенденціями розвитку міжнародного інформаційного права, права інформаційної безпеки, права інформаційної політики, права інформаційного суспільства тощо за допомогою яких уможливлюється здатність до ефективного правового регулювання міжнародних інформаційних відносин, формуються засади до уніфікованого правозастосування інформаційних норм, виробляються уніфіковані інформаційні патерни.

Теророгенез — 1) процес зародження, утворення, становлення, функціонування та еволюції тероризму, оформлення як соціально-деструктивного явища; 2) сукупність національно-історичних, ідейно-культурних, соціально-економічних, правових, кримінологічних і інших процесів, що протікають у суспільстві, які визначають походження й історико-еволюційне формування тероризму; вивчення й аналіз причинно-наслідкових зв'язків, наукове обґрунтування необхідних і достатніх умов виникнення тероризму як складного соціального явища.

Терорологія — галузь пізнання, що вивчає тероризм.

Терорологія (від лат. terror страх і грецьк. logos вчення) — наука, що вивчає тероризм. 1. Наука про тероризм, його причини, умови (фактори), специфіку детермінації, особу терориста, систему заходів по боротьбі з тероризмом та нейтралізації (мінімізації) його наслідків, які вивчаються через органічний синтез філософських, загально і частково наукових методів. 2. Навчальна дисципліна у вищих навчальних закладах, предмет якої є тотожним предмету відповідної науки.

Терорологічна прогностика — галузь терорології, яка вивчає закономірності складання прогнозу і динаміки тероризму і окремих терористичних злочинів, їх окремих властивостей, факторів, заходів боротьби і наслідків тероризму, а також методів боротьби з тероризмом.

Терорологічна профілактика — попередження окремих терористичних злочинів через вжиття заходів щодо їх недопущення, ліквідації або нейтралізації терорологічних факторів.

Терорологічна характеристика — опис властивостей, закономірностей, чинників і наслідків тероризму (терористичних злочинів), а також властивостей особи терориста.

Терорологічне програмування — галузь терорології, що вивчає закономірності розробки програм, планів боротьби з тероризмом і терористичними злочинами.

Терорологічні моделі — моделі тероризму, які слідують з теорії систем. У залежності від величини «Х» стабільності системи будується терорологічна модель. Якщо «Х» більше критичного значення «Хк», то система є замкненою і існуюче розширення системи з часом зміниться її стиском (модель пульсуючої системи), якщо «Х» < «Хк» то система є відкритою і буде постійно розширюватися.

Тероропенологія — галузь терорології, яка вивчає тероризм, специфіку його детермінації і причинності, особу терориста, специфічну систему заходів по боротьбі з тероризмом і наслідки тероризму у місцях позбавлення волі.

Тероросередовище — певна соціальна атмосфера, в умовах існування якої відбувається процес не лише сприяння, а й генерування субстрату тероризму.

Теророфамілістика — галузь кримінології, яка вивчає сімейно-побутові прояви тероризму, її причини та умови, особу терориста, наслідки і специфічну систему заходів по боротьбі з тероризмом.

Теророфілія — любов до тероризму.

Теророфобія — патологічний страх перед тероризмом.

Фемінотероризм — вчинення тероризму жінками.

Фуркація тероризму — (від пізньолат. furcatus — розділений) поділ тероризму на декілька різновидів. Розрізняють біфуркацію і поліфуркацію.

Ювенотероризм — вчинення тероризму неповнолітніми особами.

Публікації[ред. | ред. код]

Ліпкан В. А. — автор понад 250 друкованих наукових праць, зокрема:

Монографії[ред. | ред. код]

  • Ліпкан В. А. Сутність та порядок вирішення службових спорів : [монографія] / В. А. Ліпкан, О. Г. Мовчун / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : Видавець О. С. Ліпкан, 2017. — 312 с.
  • Ліпкан В.А. Правовий режим податкової таємниці в Україні : [монографія] / В. А. Ліпкан, Є. Ф. Збінський / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : Видавець В. А. Ліпкан, 2018. — 372 с.
  • Ліпкан В.А. Адміністративно-правове регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів в Україні : [монографія] / А. А. Кафтя, В. А. Ліпкан, Н. Ю. Баланюк / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2015. — 316 с.
  • Ліпкан В.А. Правові засади розвитку інформаційного суспільства в Україні : [монографія] / В. А. Ліпкан, І. М. Сопілко, В. О. Кір’ян / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2015. — 664 с.
  • Ліпкан В. А. Сутність та порядок вирішення службових спорів : [монографія] / В. А. Ліпкан, О. Г. Мовчун / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : Видавець О. С. Ліпкан, 2017. — 312 с.
  • Попова Т. В., Ліпкан В.А. С 833 Стратегічні комунікації: [словник] / Т. В. Попова, В. А. Ліпкан / за заг. ред. В. А. Ліпкана. - К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2016. - 400 с.
  • Ліпкан В.А. Правові засади розвитку інформаційного суспільства в Україні : [монографія] / В. А. Ліпкан, І. М. Сопілко, В. О. Кір’ян / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2015. — 664 с.
  • Адміністративно-правове регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів в Україні : [Монографія] / А. А. Кафтя, В. А. Ліпкан, Н. Ю. Баланюк / За заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2015. — 316 с.
  • Ліпкан В. Тероризм і національна безпека України: [монографія] / Володимир Анатолійович Ліпкан. — К. : Знання, 2000. — 184 с. (10,36 д.а.).
  • Ліпкан В. А. Боротьба з тероризмом: [монографія] / В. А. Ліпкан, Д. Й. Никифорчук, М. М. Руденко. — К. : Знання, 2002. — 254 с. (20,8 д.а.).
  • Ліпкан В. А. Національна безпека України: нормативно-правові аспекти забезпечення: [монографія] / Володимир Анатолійович Ліпкан. — К. : Текст, 2003. — 180 с. (10,46 д.а.).
  • Ліпкан В. А. Теоретичні основи та елементи національної безпеки України : : [монографія] / Володимир Анатолійович Ліпкан. — К. : Текст, 2003. — 600 с. (47,02 д.а.).
  • Ліпкан В. А. Теоретико-методологічні засади управління у сфері національної безпеки України: [монографія] / Володимир Анатолійович Ліпкан. — К. : Текст, 2005. — 350 с. (20,46 д.а.).
  • Ліпкан В. А. Адміністративно-правове регулювання національної безпеки України: [монографія] / Володимир Анатолійович Ліпкан. — К. : Текст, 2008. — 440 с. (25.58 д.а.)
  • Ліпкан В. А. Систематизація інформаційного законодавства України: [монографія] / В. А. Ліпкан, В. А. Залізняк / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан,2012. — 304 с.
  • Ліпкан В. А. Правові та організаційні засади взаємодії суб'єктів протидії торгівлі людьми: [монографія] / В. А. Ліпкан, О. В. Кушнір ; за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2013. — 376 с.
  • Ліпкан В. А. Адміністративно-правовий режим інформації з обмеженим доступом: [монографія] / В. А. Ліпкан, В. Ю. Баскаков / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2013. — 344 с.
  • Ліпкан В. А. Адміністративна відповідальність за порушення порядку державної закупівлі товарів, робіт і послуг: [монографія] / В. А. Ліпкан, М. Ю. Довгань / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2013. — 304 с.
  • Ліпкан В. А. Консолідація інформаційного законодавства України: [монографія] / В. А. Ліпкан, М. І. Дімчогло / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2014. — 416 с.
  • Ліпкан В. А. Інкорпорація інформаційного законодавства України: [монографія] / В. А. Ліпкан, К. П. Череповський / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2014. — 408 с.
  • Ліпкан В. А. Правовий режим податкової інформації в Україні : [монографія] / В. А. Ліпкан, О. В. Шепета, О. А. Мандзюк / за заг. ред. В. А. Ліпкана. — К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2015. — 440 с.

Навчальні посібники[ред. | ред. код]

  • Липкан В.А. Национальная безопасность и негосударственная система безопасности // Угроза международной стабильности : аспекты проблемы. – Европейский Изобразительных искусств, Братислава, 2013. – С. 90-93 (312 с.)
  • Боротьба з тероризмом : [навчальний посібник] / В. А. Ліпкан, Д. Й. Никифорчук, О. М. Джужу та ін. – К.: Видавничий дім Скіф, 2013. – 548 с.
  • Ліпкан В. А. Безпекознавство: Навчальний посібник. — К.: Вид-во Європ. ун-та, 2003. — 208 с.
  • Ліпкан В. А., Кондратьєв П. Я. Боротьба з тероризмом: теоретико-правові аспекти зарубіжного досвіду. — К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. — 20 с.
  • Кондратьєв Я. Ю., Ліпкан В. А. Концепція національної безпеки України: теоретико-правові аспекти зарубіжного досвіду. — К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. — 20 с.
  • Ліпкан В. А., Харченко Л. С., Логінов О. В. Інформаційна безпека України: Глосарій. — К.: Текст, 2004. — 136 с.
  • Ліпкан В. А., Ліпкан О. С., Яковенко О. О. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях. — К.: Текст, 2006. — 256 с.
  • Ліпкан В. А. Національна безпека і національні інтереси України. — К.: КНТ, 2006. — 68 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).
  • Павленко Б. В., Ліпкан В. А., Тарасюк М. О. Керування транспортними засобами в екстремальних умовах: Навчально-наочний посібник. — К.: КНТ, 2006. — 96 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).
  • Ліпкан В. А. Управління системою національної безпеки України. — К.: КНТ, 2006. — 68 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).
  • Ліпкан В. А. Основи терорології (синергетична теорія тероризму). — К.: КНТ, 2006. — 84 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).
  • Ліпкан В. А., Максименко Ю. Є., Желіховський В. М. Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції: Навчальний посібник. — К.: КНТ, 2006. — 280 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).
  • Ліпкан В. А. Боротьба з міжнародним тероризмом: Нормативна база. — К.: КНТ, 2007. — 248 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).
  • Теорія управління в органах внутрішніх справ: Навчальний посібник / За ред. В. А. Ліпкана. — К.: КНТ, 2007. — 884 с.
  • Ліпкан В. А., Діордіца І. В. Національна безпека України: кримінально-правова охорона: Навчальний посібник. — К.: КНТ, 2007. — 292 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).
  • Ліпкан В. А. Національна безпека України: Навчальний посібник. — К.: Кондор, 2008. — 552 с.
  • Ліпкан В. А., Ліпкан О. С. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях. Вид. 2- доп. і перероб.— К.: Текст, 2008. — 400 с.
  • Науково-практичний коментар до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» / В. А. Ліпкан, О. А. Івахненко, І. М. Рижов, В. В. Майоров. — К. : КНТ, 2009. — 208 с. — (Серія: національна і міжнародна безпека).
  • Ліпкан В. А. Теорія національної безпеки: [підручник]. — К.: КНТ, 2009. — 631 с.
  • Ліпкан В. А. Національна безпека України: [навчальний посібник] / В. А. Ліпкан. [2-ге вид.]. — К. : КНТ, 2009. — 576 с.
  • Міжнародне право: [підручник] / [В. А. Ліпкан, В. Ф. Антипенко, С. О. Акулов та ін.] ; за ред. В. А. Ліпкана. — К. : КНТ, 2009. — 752 с.
  • Ліпкан В. А. Боротьба з тероризмом: у визначеннях та поняттях / В. А. Ліпкан. — К. : Магістр — XXI століття, 2009. — 162 с.

Поезія[ред. | ред. код]

Ліпкан Володимир Анатолійович також є автором багатьох поетичних творів, таких як: НАИЛУЧШИЙ АДМИН — УКРАИНСКИЙ КАБМИН, КОЛИСКОВА МРІЯ, УКРАЇНСЬКА ДОЛЯ, ТРАКТАТ О ТОЛЕРАНТНОСТИ, О ТОРЖЕСТВЕ НАУКИ НАД ТЬМОЙ НЕВЕЖД И НЕУЧЕЙ, ОБЛОМКИ ИНФОРМАЦИОННОГО ОБЩЕСТВА, О РУССКОЙ АГРЕССИИ та інших.

Примітки та посилання[ред. | ред. код]

  1. Володимир Ліпкан (офіційний сайт)
  2. Наука України
  3. Академія наук вищої освіти України
  4. СТРАТКОМ (STRATCOM)
  5. ЕНЦИКЛОПЕДІЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
  6. Обозреватель
  7. osvita.ua
  8. Навчально-науковий центр радіаційної безпеки
  9. Одесский информационно-аналитический центр по изучению организованной преступности и коррупции создан кафедрой криминологии и уголовно-исполнительного права ОНЮА
  10. Укрінформ
  11. ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ
  12. ІНФОРМАЦІЙНО-ЮВЕНАЛЬНА ПРЕВЕНТОЛОГІЯ: ТЕОРЕТИЧНІ ПІДСТАВИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ
  13. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КІБЕРСОЦІАЛІЗАЦІЇ НЕПОВНОЛІТНІХ
  14. ЗАСАДИ КІБЕРНЕТИЧНОЇ ДЕОНТОЛОГІЇ ЧЕРЕЗ СПІВВІДНОШЕННЯ КАТЕГОРІЙ: СУЩЕ ТА НАЛЕЖНЕ
  15. ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ КІБЕРНЕТИЧНОЇ ДЕОНТОЛОГІЇ
  16. ФУНКЦІЇ КІБЕРНЕТИЧНОЇ ДЕОНТОЛОГІЇ
  17. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ІДЕЇ КІБЕРНЕТИКИ ЯК ЗАСАДИ ВИДІЛЕННЯ КІБЕРНЕТИЧНОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ
  18. ДЕТЕРМІНОВАНІСТЬ КІБЕРБЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ КІБЕРНЕТИЧНОЮ ФУНКЦІЄЮ
  19. ПОЗИТИВНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ КІБЕРНЕТИЧНОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ
  20. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ НЕПОВНОЛІТНІХ
  21. [1]
  22. ЮРИДИКО-ЛІНГВІСТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПТОСФЕРИ КІБЕРБЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ
  23. ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВІДНОСИН
  24. ЧИННИКИ, ЩО НЕГАТИВНО ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗВИТОК КІБЕРНЕТИЧНОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ
  25. НАУКОВА РЕФЛЕКСІЯ СТАНОВЛЕННЯ КІБЕРВЛАДИ В УКРАЇНІ
  26. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ КІБЕРБЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ: ТЕКТОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД
  27. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ КІБЕРБЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ: КІБЕРНЕТИЧНИЙ ПІДХІД
  28. ДЕТЕРМІНАЦІЯ УСКЛАДНЕННЯ АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДИНАМІКОЮ ЗМІН ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНОГО ПРОСТОРУ
  29. КІБЕРНЕТИЧНИЙ ПРОСТІР VS ІНФОРМАЦІЙНИЙ В КОНТЕКСТІ ПРАВНИЧОЇ ГЕРМЕНЕВТИКИ
  30. МІСЦЕ АНАЛІТИКИ В СУЧАСНИХ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЯХ
  31. ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  32. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРАВА
  33. РЕЦЕНЗІЯ НА МОНОГРАФІЮ САМБОРА МИКОЛИ АНАТОЛІЙОВИЧА «ПРАВО НА МИРНІ ЗІБРАННЯ»
  34. КЛАСИФІКАЦІЯ КІБЕРЗАГРОЗ ТА ЇХ ЛЕГІТИМАЦІЯ У НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТАХ УКРАЇНИ
  35. НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОЇ КІБЕРБЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ
  36. ЗМІСТ ДОГОВОРУ ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ (ДОГЛЯДУ)
  37. СУБ’ЄКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КІБЕРБЕЗПЕКИ
  38. ГРОШОВА ОЦІНКА МАТЕРІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯК ІСТОТНА УМОВА ДОГОВОРУ ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ (ДОГЛЯДУ)
  39. ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ: НАЦІОБЕЗПЕКОЗНАВЧИЙ ПІДХІД
  40. КОНОТАЦІЯ КІБЕРПРОСТОРУ
  41. ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПТОСФЕРИ КІБЕРБЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ
  42. ВИКОРИСТАННЯ ІМЕННИКІВ-ЮКСТАПОЗИТІВ ПРИ ФОРМУВАННІ КОНЦЕПТОСФЕРИ КІБЕРБЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ
  43. СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КІБЕРБЕЗПЕКИ: СУТНІСТЬ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ
  44. ІНФОРМАЦІЙНА ФУНКЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ: НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇ
  45. ПЕРІОДИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ ІНСТИТУТУ ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ
  46. ЗАСАДИ РОЗРОБЛЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО НАРАТИВУ
  47. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ФУНКЦІЇ ДФС УКРАЇНИ: ОКРЕМІ АСПЕКТИ
  48. ИНФОРМАЦИОННАЯ ФУНКЦИЯ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ФИСКАЛЬНОЙ СЛУЖБЫ УКРАИНЫ: СОСТОЯНИЕ И ПЕРСПЕКТИВЫ ПРАВОВОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ
  49. ОКРЕМІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ КІБЕРБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
  50. МИФЫ СОЛИДАРНОЙ ПЕНСИОННОЙ СИСТЕМЫ
  51. НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА КІБЕРБЕЗПЕКИ ЯК СКЛАДОВОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
  52. ФИНАНСОВАЯ СПРАВЕДЛИВОСТЬ В КОНТЕКСТЕ ПЕНСИОННОЙ РЕФОРМЫ
  53. ФИНАНСОВОЕ САМООБЕСПЕЧЕНИЕ - ОСНОВА ПЕНСИОННОЙ РЕФОРМЫ
  54. Одеський регіональний інститут державного управління
  55. Журнал східноєвропейського права
  56. СТРАТЕГІЧНА КОМУНІКАЦІЯ VS КОМУНІКАТИВНА СТРАТЕГІЯ: ГРА СЛІВ ЧИ ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ПОНЯТЬ?
  57. СУЧАСНІ МАРКЕТИНГОВІ КОМУНІКАЦІЇ У ЗАБЕЗПЕЧЕНІ БРЕНДИНГУ МІСТ
  58. ЩОДО ОСОБЛИВОСТІ ПРОФІЛАКТИКИ ТЕРОРИЗМУ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ
  59. РОЛЬ ТА МІСЦЕ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ ЗНАНЬ
  60. ТЕХНОЛОГІЯ РОЗРОБКИ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ
  61. ІНФОРМАЦІЙНА ФУНКЦІЯ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ
  62. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ЮРИДИЧНІ ФАКТИ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА В КОНТЕКСТІ ТЛУМАЧЕННЯ ОЦІНОЧНИХ ТЕМПОРАЛЬНИХ КАТЕГОРІЙ
  63. СУНІСТЬ І ПОРЯДОК ВИРІШЕННЯ СЛУЖБОВИХ СПОРІВ
  64. ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ КІБЕРЗАГРОЗ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
  65. Презентація УКРАЇНСЬКО-АРАБСЬКОЇ ДІЛОВОЇ РАДИ. В.Ліпкан
  66. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ МЕТИ І ЗАВДАНЬ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА
  67. ВІТАННЯ РИЖОВУ ІГОРЮ МИКОЛАЙОВИЧУ!
  68. ПСИХОТРОННА ЗБРОЯ ЯК РЕАЛІЯ СЬОГОДЕННЯ / PSYCHOTRONIC WEAPONS AS THE REALITY OF TODAY
  69. МИ Є УКРАЇНЦІ
  70. ПРОЦЕСОВЗАЄМОДІЮЧІ НОРМИ МАТЕРІАЛЬНОГО ПРАВА В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ЮРИДИЧНИХ ФАКТІВ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА
  71. ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ КІБЕРШПИГУНСТВА
  72. ВІДЗИВ ДОКТОРА ЮРИДИЧНИХ НАУК #ДОЦЕНТА В.А. ЛІПКАНА НА АВТОРЕФЕРАТ ДИСЕРТАЦІЇ ПРИХОДЬКА ЮРІЯ ПАВЛОВИЧА “ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ #ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ КРИМІНАЛЬНИМИ ВИБУХАМИ”
  73. ІНФОРМАЦІЙНА СКЛАДОВА ДІЯЛЬНОСТІ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ
  74. ІНФОРМАЦІЙНА ФУНКЦІЯ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ: ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ
  75. АНАЛІЗ ПЕРЕДУМОВ СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ CТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ
  76. ПСИХОТРОННА ЗБРОЯ ЯК РЕАЛІЯ СЬОГОДЕННЯ
  77. ВПЛИВ НОРМ МАТЕРІАЛЬНОГО ПРАВА НА РЕАЛІЗАЦІЮ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ЮРИДИЧНИХ ФАКТІВ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА
  78. АНТИТЕРОРИСТИЧНІ ІМПЕРАТИВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ
  79. ОСОБЛИВОСТІ КЛАССИФІКАЦІЇ ТА ФОРМАЛІЗАЦІЇ ЗАГРОЗ ТЕРОРИСТИЧНОГО ХАРАКТЕРУ В ДЕРЖАВНІЙ СИСТЕМІ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ
  80. ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОФІЛАКТИКИ ТЕРОРИЗМУ
  81. АКСІОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІТИКОЗНАВСТВА
  82. ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОТИДІЇ МЕРЕЖЕВИМ ТА ГІБРИДНИМ ВИКЛИКАМ СУЧАСНОГО ТЕРОРИЗМУ
  83. ФОРМУВАННЯ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ РЕАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ
  84. ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ КІБЕРБЕЗПЕКИ
  85. СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ ПОНЯТТЯ «ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ ФАКТ»
  86. ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ ЯК СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТ ГЕОПОЛІТИКИ
  87. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ПОДАТКОВОЇ ТАЄМНИЦІ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
  88. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА, ЩО ОБУМОВЛЮЮТЬ ФІКСУВАННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ЮРИДИЧНИХ ФАКТІВ В ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ
  89. Суспільна потреба у підготовці фахівців зі стратегічних комунікацій в Україні
  90. СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК ЗАСІБ ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРИСТИЧНИХ АКТІВ
  91. СУСПІЛЬНА ПОТРЕБА У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ ЗІ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ В УКРАЇНІ
  92. РОЛЬ СОЦІАЛЬНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
  93. ДЖЕРЕЛА ФІКСУВАННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ЮРИДИЧНИХ ФАКТІВ НА СТАДІЇ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ
  94. НАРАТИВ ЯК МЕТАТЕОРЕТИЧНА ПАРАДИГМА
  95. КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ АРТИКУЛЯЦІЇ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ В ПОСЛАННІ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
  96. АВТОРЕФЕРАТ ДИСЕРТАЦІЇ Є.Ф.ЗБІНСЬКОГО НА ТЕМУ: “ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ПОДАТКОВОЇ ТАЄМНИЦІ В УКРАЇНІ”
  97. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ ПОТРЕБ У СПЕЦІАЛІСТАХ ЗІ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ
  98. СУЧАСНИЙ КІБЕРТЕРОРИЗМ: АСПЕКТИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
  99. ДЕРЖАВНА АНТИТЕРОРИСТИЧНА ПОЛІТИКА З ПОЗИЦІЙ АНАЛІТИЧНОЇ НАРАТОЛОГІЇ
  100. ПРОФИЛАКТИКА ТЕРРОРИЗМА С ПОЗИЦИЙ СТРАТЕГИЧЕСКИХ КОММУНИКАЦИЙ
  101. Повне невігластво призводить до повного тупоумства
  102. ПОНЯТТЯ ТА СТРУКТУРА СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
  103. ПІДХОДИ ДО БУДОВИ АЛГОРИТМУ АНАЛІТИЧНОГО НАРАТИВУ В РАМКАХ ТЕОРІЇ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ
  104. КІБЕРТЕРОРИЗМ ЯК ЕЛЕМЕНТ ДЕСТАБІЛІЗАЦІЇ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ
  105. ЭВОЛЮЦИЯ СИЛЫ ВЛАСТИ
  106. РІШЕННЯ СУДУ ЯК ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ ФАКТ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ
  107. ФУНКЦІЇ РІШЕННЯ СУДУ ЯК ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЮРИДИЧНОГО ФАКТУ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ
  108. ПЛАТНИКИ ПОДАТКІВ В СИСТЕМІ ІНСТИТУЦІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО МЕХАНІЗМУ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ПОДАТКОВОЇ ТАЄМНИЦІ
  109. РОЗВИТОК ВЧЕННЯ ПРО ПРОЦЕСУАЛЬНІ ЮРИДИЧНІ ФАКТИ В ЮРИДИЧНІЙ ДОКТРИНІ
  110. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ
  111. НАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ У ПОСЛАННІ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
  112. ЗАВДАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ
  113. ЗАСТІЙ НЕ В ЖИТТІ - ЗАСТІЙ У МІЗКАХ ЛЮДИНИ
  114. НАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ У ПОСЛАННІ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
  115. ПРИЧИНЫ ТЕРРОРИЗМА ВО ФРАНЦИИ
  116. ПОЗБАВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСТВА ЯК АСИМЕТРИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ БЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ
  117. НАВІЩО КОНТРОЛЮВАТИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ КОНТЕНТ?
  118. BREXIT И ЕГО ИТОГИ ДЛЯ ГЕРМАНИИ
  119. BREXIT И ЗАКАТ ЕВРОПЫ: МЕТОДОЛОГИЯ КРИЗИСА
  120. МИРОТВОРЕЦ-LEAKS
  121. O ЗАКОНОДАТЕЛЬНОМ РЕГУЛИРОВАНИИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ССО
  122. УКРАИНЕ НУЖЕН РЕФЕРЕНДУМ
  123. КУЛЬТУРНА УКРАЇНІЗАЦІЯ: ШЛЯХ ЕКСПАНСІЇ АБО КОМПРОМІСІВ?
  124. ПОЧЕМУ ЖУРНАЛИСТЫ ВОЗОМНИЛИ СЕБЯ НЕПРИКАСАЕМЫМИ?
  125. ЦЕЛЕСООБРАЗНОСТЬ СОЗДАНИЯ МИНИСТЕРСТВА СТРАТЕГИЧЕСКИХ КОММУНИКАЦИЙ НАЗРЕЛА
  126. СТРАТЕГИЯ ПОБЕДИТЕЛЯ СОСТОИТ ИЗ ПОЭТАПНЫХ ТАКТИЧЕСКИХ ПОБЕД
  127. НАЗНАЧЕНИЕ ПОСЛА КАК ЭЛЕМЕНТ СТРАТЕГИЧЕСКИХ КОММУНИКАЦИЙ
  128. КОГО ДЕЙСТВИТЕЛЬНО ДОЛЖНО ОХРАНЯТЬ УДО?
  129. ЧТО ПРИНЕСЕТ УКРАИНЕ СМЕНА ВЛАСТИ В РОССИИ
  130. Рецепт для Украины: Перспектива по-европейски – когда нет европерспективы
  131. УКРАИНЕ НУЖЕН РЕФЕРЕНДУМ
  132. Как работает русская пропагандистская машина в Германии
  133. Где грань между свободой слова и предательством национальных интересов?
  134. В УКРАИНЕ НАЗРЕЛА НЕОБХОДИМОСТЬ СОЗДАНИЯ МИНИСТЕРСТВА СТРАТЕГИЧЕСКИХ КОММУНИКАЦИЙ
  135. Кому выгоден сознательный проигрыш Украины во внешней политике
  136. РОЛЬ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ В ПРОТИДІЇ ГІБРИДНІЙ ВІЙНІ ПРОТИ УКРАЇНИ
  137. Министерство стратегических коммуникаций — новый путь созидания
  138. СПЕЦОПЕРАЦИЯ ПРЕЕМНИК: ПОСЛЕДСТВИЯ ДЛЯ УКРАИНЫ
  139. В РОССИИ СОЗДАНЫ ГИБРИДНЫЕ СИЛЫ СПЕЦИАЛЬНЫХ ОПЕРАЦИЙ
  140. Самая лучшая пропаганда - парад вышиванок
  141. Кто виноват в провале внешней политики Украины?
  142. Зміст пропаганди на сучасному етапі
  143. Как русская пропаганда разваливает Германию
  144. Зачем евроинтеграцию подменили на безвизовый режим?
  145. Зачем Украине внутреннее примирение?
  146. ПРОЕКТ "УСПЕШНАЯ УКРАИНА": СИСТЕМНОЕ ИЗМЕРЕНИЕ
  147. Третя світова війна з позицій стратегічних комунікацій
  148. КІНО ЯК КОНЦЕПЦІЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СИМУЛЯТИВНОЇ ПРАКТИКИ
  149. Кино как ключевой элемент стратегической коммуникации
  150. ЛИШЕНИЕ ГРАЖДАНСТВА КАК ОДИН ИЗ ПУТЕЙ СОХРАНЕНИЯ ГОСУДАРСТВЕННОСТИ
  151. СКАНДАЛ МЕЖДУ АВАКОВЫМ И СААКАШВИЛИ: ПОСЛЕДСТВИЯ ДЛЯ УКРАИНЫ
  152. Геостратегическое значение конфликта в Бурунди для Украины
  153. СТОП ЛЮСТРАЦИЯ!
  154. Ucraina terra Democratia
  155. ДВУЛИКОСТЬ ФРАНЦИИ - СЛЕДСТВИЕ НЕЭФФЕКТИВНОСТИ ВНЕШНЕЙ ПОЛИТИКИ УКРАИНЫ
  156. СУТНІСТЬ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ ПРОТИ УКРАЇНИ
  157. Геополитическое фэнтези или реальность: на украинско-китайской границе все спокойно?
  158. ПАДЕНИЕ МОСКОВСКОЙ МОРАЛИ ЛИБО АПОФЕОЗ МРАКОБЕСИЯ
  159. СИСТЕМА НАЦИОНАЛЬНОЙ БЕЗОПАСНОСТИ
  160. ОСНОВЫ ПОЛИТИКИ БЕЗОПАСНОСТИ
  161. УГРОЗА - СОСТАВЛЯЮЩИЙ КОМПОНЕНТ СИСТЕМЫ БЕЗОПАСНОСТИ
  162. ПРИОРИТЕТЫ И ПАРАМЕТРЫ НАЦИОНАЛЬНОЙ БЕЗОПАСНОСТИ
  163. О КОНЦЕПЦИИ ИНФОРМАЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ УКРАИНЫ
  164. Знищення науки по-українськи, або Як отримуватимуть вчені звання в Україні з 2016 року
  165. НЕГОСУДАРСТВЕННАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ - АТРИБУТ ЭФФЕКТИВНОГО ГОСУДАРСТВА
  166. Міністерство Інформаційної Політики України
  167. Запорізький Національний Університет
  168. Навчально-науковий центр радіаційної безпеки
  169. Электронная библиотека диссертаций
  170. Моя політика — Особливості проблем законодавчого забезпечення інформаційної безпеки держави, суспільства і громадянина в умовах інформаційно-психологічного протиборства
  171. Моя політика — Безпекознавство — основа теорії інформаційної безпеки
  172. ГЛОБАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ СОЮЗНИЦЬКОГО ЛІДЕРСТВА
  173. Науково-інформаційний вісник № 1 — Академія наук вищої освіти України
  174. Міжнародна кадрова академія
  175. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського
  176. Центральная Научная Библиотека Харьковского национального университета им. В. Н. Каразина
  177. http://www.anvou.org.ua/Publications/NIV/visnyk_01(90)2014_text.pdf
  178. Інститут майбутнього Глобальної організації союзницького лідерства
  179. Інтернет-конференції
  180. СпецКнига: право, безпека, навчальні матеріали
  181. Перший Національний канал
  182. Поезія: http://goal-int.org/
  183. Перший Ukraine
  184. КАНАЛ "ПРО ГОЛОВНЕ"
  185. БТБ телеканал. Государственная безопасность Украины
  186. Перший Ukraine
  187. БТБ телеканал Итоги года : как трансформировалась система безопасности Украины
  188. Наукова бібліотека ім.Ярослава Мудрого
  189. Всеукраїнський прес-центр Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ": "круглий стіл" на тему: "Національне антикорупційне бюро України: проблеми становлення, виклики та перспективи"
  190. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо утворення військових судів та окремих організаційних питань).
  191. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 15 КВІТНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ”
  192. Репортаж Smart Ukraine: 37 полигон ВДВ ВС Украины : Часть 1
  193. Репортаж Smart Ukraine: 37 полигон ВДВ ВС Украины. Часть 2
  194. SMART UKRAINE: 04/07/15. Topic was: “NATIONAL SECURITY OF UKRAINE IN THE CONTEXT OF INTERACTION WITH GERMANY”
  195. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 25 БЕРЕЗНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “РОЛЬОВА ПОВЕДІНКА ВЕДУЧОГО”
  196. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 18 БЕРЕЗНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНА – НАТО: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ”
  197. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 13 БЕРЕЗНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “ПРАВО НА ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ: ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ”
  198. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 6 БЕРЕЗНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ НЕОПОЛЯРНОГО СВІТУ”
  199. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 4 БЕРЕЗНЯ 2015 р. НА ТЕМУ: “УРА, Я – ЖІНКА”
  200. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 25 ЛЮТОГО НА ТЕМУ: “ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ”
  201. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 20 ЛЮТОГО НА ТЕМУ: “НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ: РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ”
  202. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 18 ЛЮТОГО НА ТЕМУ: “МОБІЛІЗАЦІЯ В УКРАЇНІ: ЗА І ПРОТИ”
  203. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 13 ЛЮТОГО НА ТЕМУ: “НАЦІОНАЛЬНЕ АНТИКОРУПЦІЙНЕ БЮРО: ЗА І ПРОТИ”
  204. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 17 ГРУДНЯ НА ТЕМУ: “ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ”
  205. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 12 ГРУДНЯ НА ТЕМУ: “АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ МІЛІЦІЇ”
  206. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 11 ГРУДНЯ НА ТЕМУ: “СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ”
  207. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 28 ЛИСТОПАДА НА ТЕМУ: “Майдан: висновки та перспективи”
  208. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 21 ЛИСТОПАДА НА ТЕМУ: “РІШЕННЯ РНБОУ ЯК ІНСТРУМЕНТ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ”
  209. Smart Ukraine: ефір від 14 листопада на тему: “Збройна боротьба: світовий досвід та уроки для України”
  210. Smart Ukraine: ефір від 7 листопада 2014 р. на тему: “Соціальний захист суб’єктів АТО”
  211. НОВАЯ ПАТРУЛЬНАЯ СЛУЖБА: ОЖИДАНИЯ И РЕАЛЬНОСТЬ
  212. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 28 ЛИПНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “УКРАЇНА – ЛОКОМОТИВ СВІТОВОЇ ІТ-ІНДУСТРІЇ”
  213. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 4 СЕРПНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ ВИБІР УКРАЇНИ”
  214. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 15 ВЕРЕСНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ УКРАЇНИ: ЗА І ПРОТИ”
  215. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 22 ВЕРЕСНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “МІГРАНТИ – АВАНГАРД СУЧАСНОЇ АРМІЇ ВТОРГНЕННЯ”
  216. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 29 ВЕРЕСНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “НОВА ВОЄННА ДОКТРИНА УКРАЇНИ: МІЛІТАРИЗМ АБО РЕАЛІЗМ”
  217. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 6 ЖОВТНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “ЧИ ПОТРІБНА УКРАЇНІ ПРОФЕСУРА”
  218. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 13 ЖОВТНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “ІСТОРИЧНИЙ ЗМІСТ ДНЯ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ”
  219. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 28 ЖОВТНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ:"РОЛЬ ООН В СУЧАСНОМУ СВІТІ"
  220. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 3 ЛИСТОПАДА 2015 Р. НА ТЕМУ: “ІНСТИТУТ КАПЕЛАНСТВА В УКРАЇНІ”
  221. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 10 ЛИСТОПАДА 2015 Р. НА ТЕМУ: “РЕКВІЄМ ПО МІЛІЦІЇ”
  222. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 17 ЛИСТОПАДА 2015 Р. НА ТЕМУ: “QUO VADIS UCRAINA”
  223. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 24 ЛИСТОПАДА 2015 Р. НА ТЕМУ: “ПІДНЕСЕННЯ ДУХОВНОСТІ ЧЕРЕЗ ОСЯГНЕННЯ ПРЕКРАСНОГО”
  224. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 1 ГРУДНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “ДІАЛОГ ЦИВІЛІЗАЦІЙ”
  225. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 4 ГРУДНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “ВИЗНАЧАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАНІ”
  226. SMART UKRAINE: ЕФІР ВІД 8 ГРУДНЯ 2015 Р. НА ТЕМУ: “РЕФОРМУВАННЯ СУДОВОЇ СИСТЕМИ”
  1. а б в Ліпкан Володимир Анатолійович / Международная Кадровая Академия. www.mka.org.ua. Процитовано 2020-06-02. 
  2. Сутність і зміст націобезпекознавства. pidruchniki.com. Процитовано 2020-06-02. 
  3. Інститут стратегічних комунікацій – голова Володимир Анатолійович Ліпкан, доктор юридичних наук, професор | GOAL (ru-RU). Процитовано 2020-06-02. 
  4. ЗАСАДИ КОНЦЕПЦІЇ “HOMO CYBERUS” ЯК НАПРЯМ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ | GOAL (ru-RU). Процитовано 2020-06-02. 
  5. https://www.youtube.com/watch?v=7qEYUQ0FVbY
  6. Викладачі - ЗНУ. sites.znu.edu.ua. Процитовано 2020-06-02. 
  7. ISKA - Керівництво. iska.com.ua. Процитовано 2020-06-02. 
  8. Журнал «Імперативи розвитку цивілізації» | GOAL (ru-RU). Процитовано 2020-06-02. 
  9. Внутренний ребёнок об азартном предвкушении. LIPKAN.COM (uk). Процитовано 2020-06-02. 
  10. Монографії серії “ORDO ORDINANS” | GOAL (ru-RU). Процитовано 2020-06-02. 
  11. Smart Ukraine. YouTube (uk-UA). Процитовано 2020-06-02. 
  12. а б Внутренний ребёнок об азартном предвкушении. LIPKAN.COM (uk). Процитовано 2020-06-02. 
  13. http://www.unodc.org/unodc/en/treaties/CTOC/Regional%20Conference%20on%20Investigating%20and%20Prosecuting%20transnational%20Organized%20Crime