Ліптовський Мікулаш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
містечко
обец
населений пункт
Ліптовський Мікулаш
словац. Liptovský Mikuláš  [?]

±к:нп, засновані 1286 ±к:нп, засновані 1286

герб
Костел св. Мікулаша
Костел св. Мікулаша
Костел св. Мікулаша
Основні дані
Країна SK Словаччина
Край Жилінський
Окрес Ліптовский Мікулаш → SPARQL ←
Столиця для Ліптовский Мікулаш

Перша згадка 1286
Засновано 1286

Сусіди за кадастром 
Ліптовський Трновець Бобровец (Словаччина) Ветерна Поруба
Ґаловани Бенядікова
Святи Кріж Деменовска Доліна Заважна Поруба
Водойма Ваг (річка)
Висота над р.м. 577 м і 582 м
Площа 70,11 км² (2022)[2]
Населення 30 162 (2022)[1]
· густота 431,59 осіб/км² (2022)[3]
Міста-побратими Кішкйорйош (1976), Каламарія (1987), Опава (1962), Кемі (1983), Словенське Коніце, Аннесі (1992), Михайлівці (2016), Живець (2008), Терхова (2018), Ґаланта (2006), Бачка-Паланка (2017)
Телефонний код +421-044
Автомоб. ном. LM
Поштовий індекс 031 01
Місцева влада
Вебсторінка mikulas.sk
Приматор[4] Александер Слафковски, Ján Blcháč
Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS) SK0315510262[5]
OpenStreetMap r2169318  ·R
GeoNames 3059050
Транспорт, відстані
До крайового центру
До Братислави
 — фізична 212 км
Карта
Ліптовський Мікулаш. Карта розташування: Словаччина
Ліптовський Мікулаш
Ліптовський Мікулаш. Карта розташування: Жилінський край
Ліптовський Мікулаш
Ліптовський Мікулаш (Жилінський край)
Мапа

Джерела:

  • CMNS: Ліптовський Мікулаш у Вікісховищі

    Ліпто́вський Мікула́ш (Ліпто́вски-Мікула́ш; словац. Liptovský Mikuláš, вимова, до 1952 р. словац. Liptovský Svätý Mikuláš, нім. Liptau-Sankt-Nikolaus, Sankt Nikolaus in der Liptau, угор. Liptószentmiklós) — місто, громада в окрузі Ліптовський Мікулаш, Жилінський край, центральна Словаччина. Розташоване між Високими Татрами та Низькими Татрами, на річці Ваг. Кадастрова площа громади — 69,968 км².

    Історія[ред. | ред. код]

    З другої половини X-го століття по 1918 рік місто було частиною Королівства Угорщина. Місто Мікулаш (угор. Liptószentmiklós) вперше згадується 1286 року в королівській справі короля Ладіслава IV. Перший письмовий запис зі згадкою про церкву Святого Мікулаша, яка мала стати основним елементом поселення, датується 1299 роком. Церква Святого Мікулаша є найстарішою спорудою міста.

    З XIV століття місто отримало велике економічне значення. З 1677 року воно стало центром Ліптову. В 1713 році тут був прилюдно страчений відомий «словацький Робін Гуд» Юрай Яношік (1688—1713). 1848 року в місті були підписані Вимоги Словацького Народу.

    У наші дні Ліптовський Мікулаш — важливий промисловий і туристичний центр північної Словаччини. Тут розташована Академія збройних сил, що названа на честь генерала Мілана Растіслава Штефаника (словац. Akadémia ozbrojených síl generála Milana Rastislava Štefánika).

    Географія[ред. | ред. код]

    Протікають річки

    Місцевості[ред. | ред. код]

    Місто складається з наступних мікрорайонів (колишніх сіл, місцевостей ?):

    Пам'ятки культури[ред. | ред. код]

    • палац «Враново» в міській частині Палудзка, де був увязнений легендарний опришок Юрай Яношік.
    • будинок «Чорний орел» — колишній заїздний двір з гостинницею, пізніше служив як театральна сцена. Культурна пам'ятка національного значення, у якій відбуваються вистави картин
    • сецесійний будинок Гімназії М. М. Годжі з 1914—1916 рр.
    • Словацький музей охорони природи та печер
    • музей Янка Краля
    • Галерея Петра Богуня

    Храми[ред. | ред. код]

    • костел св. Мікулаша з 1280 р.
    • протестантський костел з 1783—1785 рр.
    • костел св. Петра з Алкантари з 1476—1492 рр.
    • синагога з 1842—1846 рр.

    Розваги[ред. | ред. код]

    Ліптовський Мікулаш є великим туристичним центром для прихильників активних видів спорту. Зимою сюди приїжджають шанувальники зимових видів спорту, влітку — любителі води та рибалки, яких приваблює водосховище Ліптовська Мара. Тут також розташований один з найкрасивіших та найбільших аквапарків Європи — аквапарк Татраландія.

    Спорт[ред. | ред. код]

    Міський громадський транспорт[ред. | ред. код]

    Автобусна станція розташована у безпосередній близькості від залізничного вокзалу на вулиці Штефанікова. Вона розділена на два посадкові острови з 16 посадковими пунктами та двома внутрішніми станціями. Частину території автостанції займають також автостоянка, стоянка таксі, автозаправна станція та стоянка автобусів ARRIVA Liorbus.

    У місті є 13 ліній атобусного громадського транспорту (станом на 13 грудня 2009 року). Наприклад, з Академії збройних сил до центру міста курсує автобус 5-ї лінії. З автостанції до аквапарку Татраландія у липні-серпні можливо дістатися автобусом 13-ї лінії.

    Поруч з містом проходить основна автострада Словаччини — D1. Залізничний вокзал — на головній залізниці, що поєднує міста Братислава та Кошиці. Найближчий міжнародний аеропорт розташований у місті Попрад.

    Населення[ред. | ред. код]

    У місті проживає 32 593 особи (2009 рік).

    Національний склад населення (за даними останнього перепису населення — 2001 року):

    Склад населення за приналежністю до релігії станом на 2001 рік:

    Видатні постаті[ред. | ред. код]

    Галерея[ред. | ред. код]

    Див. також[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne). www.statistics.sk. Процитовано 8 лютого 2024. 
    2. Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 8 лютого 2024. 
    3. Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 8 лютого 2024. 
    4. Останні вибори до органів місцевого врядування Словаччини відбулися 11 листопада 2018 року. Дані про голову місцевого уряду можуть бути неактуальними.
    5. Liptovský Mikuláš. ŠÚ SR: sodbtn.sk (словац.).  // детальні статистичні дані
    6. Brestovina
    7. Iľanovianka
    8. Lažtek
    9. Andický potok
    10. Mútnik
    11. Okoličnianka
    12. Ploštínka
    13. Stošianka

    Посилання[ред. | ред. код]

    населення • історія • природа • культура