Лісківці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Лісківці
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Кам'янець-Подільський
Рада/громада Рихтівська сільська рада
Код КОАТУУ 6822487102
Основні дані
Населення 463
Площа 1,503 км²
Густота населення 308,05 осіб/км²
Поштовий індекс 32346
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°40′35″ пн. ш. 26°24′11″ сх. д. / 48.67639° пн. ш. 26.40306° сх. д. / 48.67639; 26.40306Координати: 48°40′35″ пн. ш. 26°24′11″ сх. д. / 48.67639° пн. ш. 26.40306° сх. д. / 48.67639; 26.40306
Місцева влада
Адреса ради 32346, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с. Рихта, тел. 9-56-61
Карта
Лісківці. Карта розташування: Україна
Лісківці
Лісківці
Лісківці. Карта розташування: Хмельницька область
Лісківці
Лісківці
Мапа

Ліскі́вці — село в Україні, в Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області. Населення становить 463 осіб. Орган місцевого самоврядування — Рихтівська сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

У 1494 р. Лісківці, які належали замку у Смотричу, були настільки спустошені татарами, що в селі залишилося лише два жителі. У 1530 р. на село нападають вже волохи (молдавани по-нашому). Станом на 1542 р. у селі нараховувалося чотири плуги. 1565 р.: Лісківці вже королівщина, яку польські монархи здали в оренду Міляновському. У XVIII ст. поселення переходить до Гумецьких, у яких його купив полковник Август Тшецеський[1] (пол. August Trzecieski). У 1810 р. Лісківці стають власністю Катерини Островської. Відомо, що у 1820 р. вона володіла тут 288 кріпаками-чоловіками («душами»). Новий власник у 1840 р. — Хорбковський. Цей вже надовго: у 1895 р. селом володіла його, певно, дочка Клементина Хорбковська. У власності її і дітей було 507 десятин (з них лісу — 132 десятини, та ще 11 десятин «неудобной» землі — в ярах. напевно). Ще 156 десятин належали Петрівській, а 339 десятин було у місцевого священика А. І. Шманкевича. В той самий час сама лісковецька церква теж мала свій наділ — 35 десятин. Селянам залишилося 632 десятини. 

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Фараонов Павло Артемович (19331993) — висококваліфікований спеціаліст культосвітньої роботи, громадський діяч, ентузіаст і організатор клубної та бібліотечної роботи, пропагандист пам'яток історії та культури Хмельниччини. Іменем Фараонова названо одну з вулиць села.

Охорона природи[ред. | ред. код]

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Архітектура[ред. | ред. код]

Дмитрівська церква (ХІХ ст.) [ред. | ред. код]

Відомо, що церква у Лісківцях була вже у XVI ст. У першій половині XVIII ст. тут стояла святиня, теж присвячена св. Дмитру — була вона з дерева, а тому легко запалала у 1754 р. Віруючим довелося ходити на служби до тісної дзвіниці, аж поки у 1759 р. сільський декан Іван Мединський взявся зводити новий храм — теж дерев'яний. Освятили його 8 грудня 1762 р. Дерев'яна святиня простояла майже вік — терпіла неодноразові спроби звести замість неї муровану церкву. Спроби ці почалися ще у 1830-х. Тогочасний архієпископ Кирило дав грамоту-дозвіл на зведення храму 28 квітня 1837 р. Будувати взялися відразу — та закінчити роботи вдалося лише у 1858 р. (певно, весь час не вистачало грошей: казна виділила лише  3500 карбованців. Все інше збирали по парафіянах). Ось звідки ці класицистичні обертони: починали ще тоді, коли у провінційному Поділлі цей стиль був поширений.


Панський будинок з колонадою (кінець ХІХ — початок ХХ ст., центр, зараз сільська школa

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Август Тржецеський — таку транскрипцію подав Ю. Сіцинський