Лісовський Роберт Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Роберт Антонович Лісовський
Lisovsky robert.JPG
Дата народження 29 грудня 1893(1893-12-29)
Місце народження Кам'янське, Україна
Дата смерті 28 грудня 1982(1982-12-28) (88 років)
Місце смерті Женева, Швейцарія
Національність українець
Жанр художник-графік
Напрямок Графіка
Роки творчості 1914 - 1970
Вплив Георгій Нарбут, Михайло Бойчук

Ро́берт Анто́нович Лісо́вський (*29 грудня 1893, Кам'янське — † 28 грудня 1982, Женева, Швейцарія) — український художник-графік, послідовник Михайла Бойчука і Георгія Нарбута. Займався станковою та книжковою графікою, декоративно-ужитковим мистецтвом, сценографією та дизайном.

Чоловік Стефанії Туркевич-Лукіянович[1].

Біографія[ред.ред. код]

Народився у дворянській родині. Батько українець, а мати Юлія фон Андер — німецького походження. Батько працював завідувачем механічних майстерень філії Дніпровської металургійної фабрики.

Початкову освіту здобув у Кам'янському в німецькій школі.

В 19061908 роках навчався у Миргородській художньо-промисловій школі ім. М. Гоголя у О. Сластіона та Р. Пельше. У 190810 роках вчився у Миколи Мурашка в Києві. У 19171921 роках навчався в Українській державній академії мистецтв під керівництвом Г. Нарбута та М. Бойчука.

Ілюстрував третє видання збірки поезій Павла Тичини «Сонячні кларнети», опублікованої в 1922[2].

З 1920 р. емігрував. Намагався добратися до Липська, однак обставини не сприяли цьому. Поселився у Львові, де вже сформувалася мистецька придніпровська група - Гурток Діячів Українського Мистецтва. Працював оформлювачем книжкових видань, учителем рисунку у вчительській семінарії. Деякий час проживав у селі Янчині (нині Іванівка Перемишлянського району) у п. Мирона Луцького, де створив низку картин (зокрема, Веранда, двір Янчин).[3]

У Львові 1925 року одружився зі Стефанією Туркевич.

Логотип авіакомпанії Lufthansa
Логотип ОУН

В 1927 році закінчив Берлінську академію мистецтв. Між 1929 та 1945 роками був професором графіки Української студії пластичного мистецтва в Празі. Згодом проживав у Лондоні, де певний час очолював Союз українців Великої Британії.

З 1976 року жив у Женеві, де помер 1982 року.

Творчість[ред.ред. код]

Оформив обкладинку поетичної збірки Павла Тичини «Сонячні кларнети».

Створив проекти символіки України на замовлення українських політичних структур в еміграції, емблеми політичних організацій, зокрема емблему ОУН «Тризуб з мечем», а також проекти українських шрифтів, фірмових знаків, екслібрисів тощо.

У галузі прикладного мистецтва створив проекти килимів у майстерні «Гуцульське мистецтво» в м. Косові, надмогильного пам’ятника Ользі Басараб на Личаківському цвинтарі у Львові).

У техніці акварелі створив пейзажі, замальовки квітів тощо.

Для більшості творів Лісовського характерна краса і співмірність графічних композицій, ретельність і високий професіоналізм виконання, активність кольорових рішень.[4]

Написав спогади про Георгія Нарбута.

Логотип Lufthansa[ред.ред. код]

Лісовському приписують створення в 1927 році логотипу для авіакомпанії в результаті перемоги у конкурсі робіт «Lufthansa» .

Однак логотип авіакомпанії належав ще її попереднику, авіакомпанії Deutsche Luft-Reederei, і був створений 1918 року німецьким графіком і архітектором Отто Фірле. В 1926 році після об'єднання компанії і утворення «Deutsche Luft Hansa» він зазнав певного редизайну. У самій Lufthansa не змогли підтвердити факт проведення конкурсу чи участь у ньому Роберта Лісовського[5].

Єдиним підтвердженням участі Лісовського в роботі над логотипом Lufthansa на сьогоднішній день є свідчення дочки художника Зої Лісовської-Нижанківської, які їй переповів сам батько.[6]

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

В Кам'янському є вулиця Роберта Лісовського[7].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lisovsky, Robert(англ.)
  2. Павло Тичина. Соняшні кларнети. Андрій Ніковський. Vita Nova. Фототипічне видання 1918 року. Київ, 2004, 1500 примірників. Сторінка II.
  3. http://uartlib.org/downloads/UkrainskeMistectvo_2_1926_uartlib.org.pdf
  4. Лісовський Роберт – Бібліотека українського мистецтва. uartlib.org (uk). Процитовано 2017-03-29. 
  5. Was the Lufthansa Logo Designed by a Ukrainian artist?(англ.)
  6. Украинец автор логотипа Lufthansa? Расследование ЦТС(рос.)
  7. [1]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]