Літальний апарат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Літальний апарат (ЛА) — пристрій для польотів в атмосфері або космічному просторі.

Для здійснення польоту на будь-якому літальному апараті в межах атмосфери Землі необхідно перш за все подолати силу земного тяжіння, тобто створити підйомну силу.

Принцип польоту[ред.ред. код]

Принцип польоту визначається тим, яким чином і за рахунок чого створюється підйомна сила. В наш час[Коли?] технічне значення мають наступні принципи польоту, в яких підйомна сила визначається:

  • Аеростатичний — архімедовою силою, яка дорівнює силі тяжіння витисненої тілом маси повітря;
  • Аеродинамічний — реактивною силою за рахунок відкидання вниз частині повітря, що оточує тіло при його русі, тобто визначається силовим впливом повітря на рухається тіло.
  • Аеродинамічний 1 — за рахунок того, що виникає менший тиск над крилом, що спричинює більший шлях повітря, що рухається над крилом.
  • Інерційний — силою інерції, політ тіла здійснюється за рахунок початкового запасу швидкості або висоти, тому такий політ називають також пасивним.
  • Ракетодинамічний — реактивної силою за рахунок відкидання частини маси летить тіла. Згідно з законом збереження імпульсу системи виникає рух за відділення від тіла з будь-якою швидкістю деякої частини його маси.
  • В безповітряному просторі літальний апарат може здійснювати інерційний політ або на інших фізичних принципах (наприклад, за допомогою сонячного вітрила, на площу якого тисне зоряний вітер, отримати прискорення після витка між відносно масивними планетами (див. Вояджер-2)).

Див. також[ред.ред. код]


Авіація Це незавершена стаття з авіації.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.