Літературна премія імені Володимира Свідзінського
Володимир Євтимович Свідзінський — поет, незаслужено замовчуваний у радянській Україні. Сьогодні його ім'я повертається в українську літературу. Премія заснована Лігою українських меценатів та журналом «Київ» у лютому 2000 року[1]. Надається за нові поезії, які стали взірцем глибинного ліризму в дусі традицій Володимира Свідзінського і помітним явищем сучасної української поезії.
Лауреати[ред. | ред. код]
2020 рік[ред. | ред. код]
- Олександр Вертіль за поетичну книжку «Геометрія вогню» (Суми : Мрія, 2018)[2]
- Надія Гаврилюк за поетичну книжку «Рентген у позачассі» (Дрогобич : Коло, 2019)[3]
2016 рік[ред. | ред. код]
- Іван Малкович за книжку «Подорожник»[4]
2015 рік[ред. | ред. код]
- Станіслав Чернілевський за збірку поезій «Чеський зошит»[5]
2014 рік[6][ред. | ред. код]
- Борис Гуменюк за поетичну збірку «Вірші з війни»
- Борис Руденко за збірку поезій «Оселі»
2013 рік[7][ред. | ред. код]
- Надія Степула за збірку поезій «Джмелиний блюз»
- Любов Голота за збірку поезій «Жіночий апокриф»
2012 рік[ред. | ред. код]
- Леонід Горлач за віршовані історичні романи «Мамай» і «Мазепа»[8]
2011 рік[ред. | ред. код]
2010 рік[ред. | ред. код]
- Теодозія Зарівна за книгу віршів «Провінційні розмисли»[9]
2009 рік[ред. | ред. код]
- Галина Турелик за поетичну збірку «Здвиження»
2008 рік[ред. | ред. код]
- Валентина Давиденко — за книжку віршів «Флейта Евтерпи» (видавництво «Ярославів Вал»)
2007 рік[ред. | ред. код]
- Валерій Гужва — за книжку віршів «Вертоград»
2006 рік[ред. | ред. код]
2005 рік[ред. | ред. код]
- Володимир Базилевський — дві поетичні книжки під однією обкладинкою «Віварій» і «Кінець навігації» (видавець Вадим Карпенко, Київ, 2004).[10]
2004 рік[ред. | ред. код]
- Анатолій Сірик книга поезій та поем «Тонка нитка лексем» (видавець Марина Косенко, Житомир, 2003).
2003 рік[ред. | ред. код]
- Костянтин Москалець — книга «Нічні пастухи буття» (видавництво «Кальварія»).
- Петро Перебийніс — «Княжа Лука» (видавництво «Український письменник»).
2002 рік[ред. | ред. код]
- Василь Герасим'юк — книга «Поет у повітрі» (видавництво «Кальварія», Львів, 2002).
- Степан Сапеляк — книга Страсті по любові" (видавництво «Майдан», Харків, 2000).
2001 рік[ред. | ред. код]
- Володимир Забаштанський (посмертно) — за книгу "Браїлівські балади"та добірку поезій «Золотіючи свічі» у журналі «Київ» (№ 9-10, 2000).
2000 рік[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ПОЛОЖЕННЯ про Всеукраїнську літературну премію імені В.Свідзинського // Літ. Україна. — 2000. — 10 лют. — Підписи: П.Перебийніс, М.Слабошпицький, Т.Сергійчук.
- ↑ Поет Олександр Вертіль отримує премію ім. В. Свідзінського на "Голосіївський осені". 22 вересня 2020. Процитовано 30.08.2023.
- ↑ Гаврилюк Надія Іванівна
- ↑ Іван Малкович — лауреат літературної премії імені Володимира Свідзінського
- ↑ https://nlu.org.ua/storage/files/Infocentr/laureati_vitchiznianih_i_mizhnarodnih_premiy_v_galuzi_kulturi_i_mistetstva/2015/Premii2015.pdf
- ↑ У Києві вручать премії Свідзінського і Нечерди
- ↑ Надія Степула і Любов Голота удостоєні літературної премії імені Свідзінського
- ↑ Леонід ГОРЛАЧ: «Страшніша над усе погуба духа» // Слово Просвіти
- ↑ https://irp.te.ua/zarivna-teodoziya-petrivna/
- ↑ Володимир Базилевський. Добірка віршів
- ↑ УКРАЇНСЬКИЙ ПИСЬМЕННИК ВОЛОДИМИР СВІДЗІНСЬКИЙ (1885—1941). Біобібліографічний покажчик. — Харків, 2002. — С. 30.