Літко Анатолій Якович

Анатолій Якович Літко
Народився	23 вересня 1935(1935-09-23) Городнє
Помер	27 лютого 2008(2008-02-27) (72 роки) Харків, Україна
Поховання	Харків
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	театральний режисер, театральний педагог
Alma mater	Харківський державний театральний інститут (1956) і Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського (1963)
Відомі учні	Макогонов Володимир Сергійович
Заклад	Дніпропетровський академічний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка Миколаївський художній російський драматичний театр Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка
Нагороди

Анато́лій Я́кович Літко (23 вересня 1935(1935-09-23), Городнє — 27 лютого 2008(2008-02-27), Харків) — український театральний режисер, заслужений діяч мистецтв України, лауреат премії імені Володимира Блавацького Національної спілки театральних діячів України.

Біографія

Народився 23 вересня 1935 року в селі Городнє Краснокутського району Харківської області.

У 1956 закінчив акторський факультет Харківського театрального інституту. З 1959 року працював викладачем в цьому інституті.

У 1963 закінчив режисерський факультет Харківського інституту мистецтв. Працював режисером в Харкові, у театрах Сум, Хмельницького, ставив вистави в Азербайджані, Росії, Болгарії, займався педагогічною діяльністю.

Працював головним режисером Дніпропетровського театру ім. Т. Г. Шевченка.

У 1969 — 1972 і в 1987 — 1997 р.р. працював у Миколаївському російською драматичному театрі як головний режисер. Поставив понад сто вистав. У числі найзначніших — «Річард III» В. Шекспіра, «Ідіот» за Ф. Достоєвським, «Поминальна молитва» Г. Горіна за Шолом-Алейхемом, «Нічна повість» К. Хоїнського, «Не стріляйте в білих лебедів» Б. Васильєва, «Російські люди» К. Симонова, «Живий труп» Л. Толстого, «Безталанна» І. Карпенка-Карого, «Три сестри» А. Чехова, «Перед заходом сонця» Г. Гауптмана, «Олімпійки» О. Галіна, «Пристрасті за Ісусом» А. Малярова та інші. Ряд постановок відзначено Дипломами Всесоюзних та Всеукраїнських фестивалів і оглядів. За виставу «Партизанська іскра» Б. Арова та М. Саєнко удостоєний премії Ленінського комсомолу України ім. М. Островського.

З 1996 року по 2000 рік був головним режисером Харківського театру ім. Т. Шевченка.

Помер 27 лютого 2008 у Харкові. Похований на цвинтарі ХТЗ (№ 14).

Джерела

Енциклопедичний словник «Миколаївці, 1789 — 1999 р.р.», м. Миколаїв, «Возможности Киммерии», 1999

Посилання

• Литко Анатолий Яковлевич^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Харьков простился с Анатолием Литко [Архівовано 9 грудня 2012 у Wayback Machine.]
• Інтерв'ю з А. Літко^{[недоступне посилання з липня 2019]}