Літній наступ військ УНР (1919)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Літній наступ військ УНР у 1919 році - це один з епізодів радянсько-української війни 1917 - 1921 рр.

Літній наступ військ УНР
Дата: 28 травня - 17 липня 1919
Місце: Україна
Результат: перемога військ УНР
Сторони
армія УНР червона армія

Причини та передумови[ред. | ред. код]

Наприкінці травня 1919 р. для обох українських держав того часу - УНР і ЗУНР склалася катастрофічна ситуація шодо можливості їх подальшого існування. 14 травня 1919 польські війська перейшли в генеральний наступ проти армії УНР на Волині та проти УГА в Галиччині. Через кілька днів війська Червоної армії Росії перейшли в наступ зі сходу в напрямі на Рівне. 24 травня румунські війська вторглись в ЗУНР з півдня, захопивши м.Коломия. До 28 травня 1919 р. уряд та армія УНР контролювали лише один Кременецький повіт Волині, а уряд та війська ЗУНР лише східні повіти Галичини.

Окупація військами Румунії півдня ЗУНР У 1919 р.

Перехід військ УНР в наступ[ред. | ред. код]

В останніх числах травня 1919 р. згідно розробленого плану та наказу командувача дієвої армії УНР В.Тютюнника частини армії перейшли в наступ з теренів Кременецького повіту Волині та східних районів ЗУНР на схід, щоб здобути район залізниці Старокостянтинів - Проскурів - Кам'янець-Подільський. Головною ударною силою українців виступала Запорізька група армії УНР, яка наступала з району Почаєва на Теофіполь - Старокостянтинів і Волочиськ - Проскурів. Окремі загони армії УНР під керівництвом командирів Удовиченка, Вишнівського, Шандрука та інших перейшли р.Збруч з території Галиччини і розгорнули наступ на Кам'янець-Подільський. Січові стрільці та Волинська група Дієвої армії УНР прикривали наступаючих з півночі від можливих ударів поляків та червоних росіян. 3 червня українські війська під час боїв з частинами 12-ї Армії РСФСР звільнили міста Волочиськ, Чорний Острів і Кам'янець-Подільський, а 6 червня - Проскурів та Старокостянтинів. Це дало можливість органам влади УНР на чолі з С.Петлюрою дістатись залізницею з м.Тернопіль до Кам'янця.

Директорія УНР в Кам'янці влітку 1919 р.

В середині червня 1919 р. вдалося просунутись вперед, звільнивши міста Деражня та Нова Ушиця. Проте далі опір більшовицьких військ зростав і вони почали контратакувати.

Бої за Жмеринку[ред. | ред. код]

На початку липня 1919 частинам УНР вдалося ненадовго звільнити м.Жмеринка, а також м.Могилів-Подільський. Проте російське більшовицьке командування кинуло проти українців вже більш значні сили та відбило назад Жмеринку. Також росіянам вдалося повернути собі і Проскурів. Керівництво червоних вирішило остаточно покінчити з українською державністю (як вони це називали - «петлюрівщиною»), однак перехід УГА з Галиччини на Поділля 16-17 липня 1919 р. дуже зміцнив сили армії УНР і вона змогла спільно з галичанами відкинути ворога. Після цього розпочався успішний спільний похід Армій УНР і УГА (1919).

Дивись також:

Джерела[ред. | ред. код]

  • Історія українського війська. Частина друга. Видання Івана Тиктора. Львів. 1938. 574с. с.505-547.