Літус Микола Гнатович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Літус Микола Гнатович
Народився 15 січня 1925(1925-01-15) (93 роки)
Цибулеве, Знам'янський район, Олександрійська округа, Одеська губернія, Українська СРР, СРСР
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність кінорежисер, актор
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
IMDb nm0514816
Нагороди та премії
Заслужений діяч мистецтв України

Літус Микола Гнатович (15 січня 1925(19250115), с. Цибулеве, Кіровоградська область, УРСР) — радянський, український кінорежисер. Заслужений діяч мистецтв України (2005)[1].

Народився у с. Цибулеве Кіровоградської області.

Учасник нацистсько-радянської війни.

Закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1955, майстерня Г. Александрова, М. Ромма).

Поставив на «Таджикфільмі» стрічку «Мій друг Наврузов» (1957).

На Київській кіностудії художніх фільмів створив кінокартини: «Київський театр імені І. Франка», «Веселка» (1959), «Звичайна історія» (1960, у співавт. з I. Земгалом), «Королева бензоколонки» (1963, з О. Мішуріним), «Дні льотні» (1966), «Лише три тижні...» (1971, у співавт. з М. Резніковичем), «Якщо ти підеш...» (1977, у співавт. з В. Шуньком), «Дачна поїздка сержанта Цибулі» (1979, у співавт. з В. Шуньком; також співавт. сценар.), «Подолання» (1982, у співавт. з І. Симоненком), «Пароль знали двоє» (1985), «На крутозламі» (1985), «Випадок із газетної практики» (1987, т/ф), «Зірка шерифа» (1991), «Ленін у вогненному кільці» (1993), «Дар божий» (1998), «У бога мертвих немає» (1999, к/м) та ін.

У 19681983 рр. викладав у КДІТМ ім. Карпенка-Карого[2].

Член Національної спілки кінематографістів України.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Кино и время. Вып. 3-й. Режиссеры советского художественного кино. М., 1963. — С.163.

Посилання[ред. | ред. код]