Ліфт на ешафот (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліфт на ешафот Picto infobox cinema.png
фр. Ascenseur pour l'échafaud
Ascenseur pour l'échafaud poster.jpg
Французький постер до фільму
Жанр кримінальна драма
Режисер Луї Маль
Продюсер Жан Тюїлльє
Сценарист
На основі Ліфт на ешафот Ноеля Калефа
У головних
ролях
Моріс Роне
Жанна Моро
Жорж Пужулі
Оператор Анрі Декае
Композитор Майлз Девіс
Художник Жан Мандаро, Ріно Монделіні
Кінокомпанія Nouvelles Editions de Films
Тривалість 91 хв.
Мова французька
Країна Франція Франція
Рік 1958
Дата виходу 29 січня 1958 (Франція)
Касові збори 1 905 253 (відвідувань у Франції)[1]
IMDb ID 0051378
Рейтинг IMDb: 8.0/10 stars
shikeidai.jp

«Ліфт на ешафот» (фр. Ascenseur pour l'échafaud) — французька кримінальна драма 1958 року, режисерський дебют режисера Луї Маля. Сценарій стрічки написано за однойменним романом Ноеля Калефа, що був опублікований у 1956 році.

Сюжет[ред. | ред. код]

У VIII-му окрузі Парижа Жульєн Таверньє (Моріс Роне), колишній парашутист Іноземного легіону, ветеран воєн в Індокитаї і Алжирі, спланував зі своєю коханкою Флоранс (Жанна Моро) ідеальне вбивство її чоловіка та свого боса Симона Караля́ — збройового і нафтового магната. Жульєн залазить по мотузку в офіс жертви, роблячи вигляд, що закрився в кабінеті (за допомогою секретарки, не посвяченою в справу). Вбивство проходить гладко, проте, збираючись від'їжджати на машині, він бачить, що забув мотузок, що звисає з вікна, і вирішує за ним повернутися, залишивши машину відкритою і заведеною. По дорозі за мотузком Жюльєн застряє в ліфті, оскільки будівля закривалася на вихідні і сторож перед тим, як піти, вимкнув електрику. В той же час молода пара — автовикрадач Луї і квіткарка Веронік — викрадають машину Жульєна. Луї знаходить пістолет і міні-камеру в бардачку та починає уявляти себе секретним агентом та героєм війни, гасаючи з подругою на машині по нічному місту і шосе.

На ніч Луї і Веронік зупиняються в мотелі разом з німецькою подружньою парою, що випадково познайомилася з ними. Веронік робить знімки обох пар на камеру Таверньє. Вранці Луї намагається викрасти розкішний «Мерседес» німців, але німці його виявляють, і він вбиває їх пістолетом Жульєна. Луї і Веронік вдається втекти з місця злочину. Пізніше, усвідомивши неминучість відплати за злочин, Веронік намагається накласти на себе руки і переконує Луї зробити те ж саме, але не розраховує з дозу ліків.

Поліція йде по хибному сліду, розслідуючи версію, що вбивця — Жульєн. Докази неспростовні: адже Луї і Веронік зупинилися в мотелі під ім'ям подружньої пари Таверньє. За ним їдуть в офіс Караля. Включається електрика, і Жульєну вдається піти з будівлі непоміченим, в той час, як поліцейські знаходять труп його боса. Через деякий час Жульєна заарештовують в кафе за підозрою у вбивстві німецької подружньої пари.

Дружина Симона Флоранс бачила машину Жульєна з Веронік на пасажирському сидінні, але умовила сама себе, що помилилася. Тому вона вночі, незважаючи на зливу і грозу, шукає Жульєна і в одному з барів зустрічає його друга. О 5-й годині ранку їх обох заарештовують, але пізніше відпускають, дізнавшись, що вона — дружина Караля. Заголовки вранішніх газет свідчать, що Жульєн — вбивця туристів, проте Флоранс цьому не вірить, починає власне розслідування і швидко знаходить справжніх злочинців. Вона їде за Луї, який хоче забрати фотографії з мотелю, де його й заарештовує поліція. Флоранс і Жільєна звинувачують у вбивстві Симона Караля, оскільки на плівці з міні-камери є і їхні спільні фотографії, що свідчить про їх зв'язок і мотиви до вбивства Симона.

У ролях[ред. | ред. код]

Моріс Роне Жульєн Таверньє
Жанна Моро Флоранс Караля
Жорж Пужулі Луї
Жан Валль Симон Караля
Фелікс Мартен Крістіан Сюберві
Юбер Дешам заступник
Ліно Вентура комісар Шер'є
Іван Петрович Хорст Бенкер
Йорі Бертен Вероніка
Ельга Андерсен Фріда Бенкер
Шарль Деннер інспектор на допиті Таверньє
Жан-Клод Бріалі постоялець в мотелі (в титрах відсутній)

Знімальна група[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Список нагород та номінацій[2]
Кінопремія Дата церемонії Категорія Номінант(и) Результат Дж
Приз Луї Деллюка 1957 Найкращий фільм Ліфт на ешафот Нагорода

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ascenseur pour l'échafaud (1958) на сайті JPBox-Office. Процитовано 10.04.2017
  2. Нагороди та номінації фільму Ліфт на ешафот на сайті IMDb (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Лурселль, Жак. Ascenseur pour l'échafaud / Лифт на эшафот // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 210-212. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]