Ліфшиць Ілля Михайлович
Ілля Михайлович Ліфшиць | |
---|---|
Народився | 31 грудня 1916 (13 січня 1917)[1] Харків |
Помер | 23 жовтня 1982 (65 років) Москва |
Поховання | Троєкурівський цвинтар |
Громадянство | ![]() |
Діяльність | фізик і фізик-теоретик[d] |
Відомий | фізик-твердотільник |
Alma mater | • Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна • Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» |
Заклад | Харківський фізико-технічний інститут і Institute for Physical Problems[d] |
Брати, сестри | • Ліфшиць Євген Михайлович |
Нагороди | |
|
Ілля́ Миха́йлович Лі́фшиць (31 грудня 1916 (13 січня 1917), Харків — †23 жовтня 1982, Москва) — радянський фізик-теоретик, автор фундаментальних праць з фізики твердого тіла, фізики низьких температур, квантової механіки і квантової статистики (СРСР). Академік АН СРСР (1970) і АН УРСР (1967).
Зміст
Біографічні дані[ред. • ред. код]
Брат фізика-теоретика Євгена Ліфшиця.
Закінчив у 1936 році Харківський університет (нині Харківський національний університет імені Василя Каразіна), 1938 — Харківський механіко-машинобудівний (згодом — політехнічний) інститут.
1937—1968 працював у Фізико-технічному інституті АН УРСР (Харків), від 1968 — в Інституті фізичних проблем АН СРСР (Москва).
Від 1944 року професор Харківського університету, від 1964 року — професор Московського університету.
Наукові досягнення[ред. • ред. код]
Автор фундаментальних праць із теорії фізики твердого тіла, зокрема із загальної теорії конденсованого стану речовини.
Розвинув теорію металевого стану, що ґрунтується на загальних уявленнях про симетрію кристала і про характер електронного енергетичного спектру, сформулював основні положення динамічної теорії реальних кристалів.
Відзнаки і нагороди[ред. • ред. код]
- Ленінська премія (1967) — за розробку спільно із співробітниками сучасної форми електронної теорії металів, що дозволило розшифрувати електронний енергетичний спектр металів.
- Нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора та медалями.
- За дослідження з електронної теорії металів Британське фізичне товариство відзначило І.Ліфшиця премією ім. Ф.Саймона.
- Лауреат премії АН СРСР ім. Л.Мандельштама.
- З 1962 – почесний член Триніті-коледжу Кембриджського університету, 1982 – іноземний член Національної академії наук США.
Джерела та література[ред. • ред. код]
- Ю. О. Храмов. Ліфшиць Ілля Михайлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 247. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Ю. М. Ранюк. Ліфшиць Ілля Михайлович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003–2016. — ISBN 944-02-3354-X.
Література[ред. • ред. код]
- Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 6. — К., 1981. — С. 205.
- Український Радянський Енциклопедичний Словник. — 2-е видання. — Т. 2. — К., 1987. — С. 287.
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
Див. також[ред. • ред. код]
Посилання[ред. • ред. код]
![]() |
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Лифшиц Илья Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Народились 13 січня
- Народились 1917
- Померли 23 жовтня
- Померли 1982
- Поховані на Троєкурівському цвинтарі
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Лауреати Ленінської премії
- Уродженці Харкова
- Радянські фізики
- Науковці Московського університету
- Науковці Харківського університету
- Академіки АН СРСР
- Випускники Харківського університету
- Дійсні члени НАН України
- Російські філателісти
- Українські філателісти