Ліфшиць Ілля Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ілля Михайлович Ліфшиць
Lifshyc Illja Mykhajlovych.jpg
Народився 31 грудня 1916 (13 січня 1917)[1]
Харків
Помер 23 жовтня 1982(1982-10-23) (65 років)
Москва
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність фізик, фізик-теоретик
Відомий завдяки фізик-твердотільник
Alma mater ХНУ і Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Ландау Лев Давидович
Вчителі Ландау Лев Давидович
Заклад Харківський фізико-технічний інститут і Institute for Physical Problems[d]
Членство НАН України і Академія наук СРСР
Брати, сестри  • Ліфшиць Євген Михайлович
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора
Ленінська премія

Ілля́ Миха́йлович Лі́фшиць (31 грудня 1916 (13 січня 1917)(19170113), Харків — †23 жовтня 1982, Москва) — радянський фізик-теоретик, автор фундаментальних праць з фізики твердого тіла, фізики низьких температур, квантової механіки і квантової статистики (СРСР). Академік АН СРСР (1970) і АН УРСР (1967).

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Брат фізика-теоретика Євгена Ліфшиця.

Закінчив у 1936 році Харківський університет (нині Харківський національний університет імені Василя Каразіна), 1938 — Харківський механіко-машинобудівний (згодом — політехнічний) інститут.

1937—1968 працював у Фізико-технічному інституті АН УРСР (Харків), від 1968 — в Інституті фізичних проблем АН СРСР (Москва).

Від 1944 року професор Харківського університету, від 1964 року — професор Московського університету.

Наукові досягнення[ред. | ред. код]

Автор фундаментальних праць із теорії фізики твердого тіла, зокрема із загальної теорії конденсованого стану речовини.

Розвинув теорію металевого стану, що ґрунтується на загальних уявленнях про симетрію кристала і про характер електронного енергетичного спектру, сформулював основні положення динамічної теорії реальних кристалів.

Відзнаки і нагороди[ред. | ред. код]

  • За дослідження з електронної теорії металів Британське фізичне товариство відзначило І.Ліфшиця премією ім. Ф.Саймона.
  • Лауреат премії АН СРСР ім. Л.Мандельштама.
  • З 1962 – почесний член Триніті-коледжу Кембриджського університету, 1982 – іноземний член Національної академії наук США.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


  1. Лифшиц Илья Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.