Ліхно Леонід Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліхно Леонід Павлович
Народився 20 травня 1941(1941-05-20)
Харків, Українська РСР, СРСР
Помер 27 грудня 2002(2002-12-27) (61 рік)
Полтава, Україна
Поховання Міське кладовище № 2 (Харків)
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність волейболіст
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Нагороди
Майстер спорту СРСР
Заслужений тренер України

Леонiд Павлович Ліхно́ (20 травня 1941, Харків — 27 грудня 2002, Полтава, похований у Харкові) — український радянський волейболіст (зв'язковий), український тренер. Майстер спорту СРСР (1967). Заслужений тренер України (1978).

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1972 році закінчив Харківський державний університет ім. О. М. Горького (нині Харківський національний університет імені Василя Каразіна).

Виступав за харківські команди «Буревісник» (1965, 1967–69), «ДБК» (1966, 1969–73 — капітан), «Локомотив» (1973–75 — капітан, граючий тренер, головний тренер від 1975 (з перер­вою). Тренери — Володимир Пономаренко, Василь Ти­тар.

Головний тренер команди чемпіонів світу серед залізничників на базі команди «Локомотив» (1975, 1979, 1983, Харків), молодіжних (1978–80), 2-ї (1980–84) збірних команд СРСР, чоловічих збірних команд України (1980–84, 1996—2002), Сирії (1986–89). Під його керівництвом «Локомотив» знову ви­йшов до вищої ліги чемпіонатів СРСР, чоловіча збірна України стала фіналісткою чемпіонатів Європи (1997) та світу (1998).

Серед вихованців[1] — майстри спорту Сергій Абрамов[2], С. Орда, М. Падалка, С. Федоров, П. Чухраєв.

Помер 27 грудня 2002 року в м. Полтаві, похований у Харкові.

Досягнення[ред. | ред. код]

  • Чемпіон Європи (1979, з молодіжною збірною СРСР).
  • Чемпіон України (1976, 1977, 1981, 1994, 1996, 2001–02), літньої Спартакіади України (1979), усі з «Локомотивом».
  • Володар Кубка УРСР (1972–73, з ДБК), Кубків України (2001, 2002, з «Локомотивом»).
  • Срібний призер Кубків України (1992–93, 1999—2000, 2000–01, з «Локомотивом»).
  • Бронзовий призер
    • Кубка СРСР (1973)
    • чемпіонату СРСР (1978, з «Локомотивом»)
    • Спартакіади народів СРСР (1983, зі збірною УРСР).

Вшанування[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]