Ліхтар
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 19 січня 2017.
Ліхта́р[1], діал. ліхта́рня[2] (від пол. lichtarz < нім. Leuchter — «свічник»[3]) — прилад для освітлювання окремих ділянок простору в темний час доби. Освітлювальний пристрій, в якому джерело світла захищене склом, слюдою тощо. Використовується для освітлення вулиць, у побуті, в шахтах, при підводних роботах, у спелеології тощо.
Типи ліхтарів[ред. • ред. код]
- Вуличний ліхтар використовується для освітлення міст, селищ, автомобільних доріг. Вуличні ліхтарі зазвичай розміщуються на ліхтарних стовпах.
- Кишеньковий ліхтар широко використовується туристами, альпіністами, спелеологами для підсвічування на маршруті і в таборі. Працюють зазвичай від батарей і акумуляторів.
Фотогалерея[ред. • ред. код]
-
Ліхтарі Вінниці
-
Ліхтарі Вінниці
-
Ліхтарі Вінниці
-
Ліхтарі Вінниці
-
Ліхтарі Ялти (Крим)
-
Ніч в Японії. Ліхтарі.
-
Ліхтарі готелю Вітрило (Гаспра)
-
Ліхтарі Хрещатика
-
Старовинні газові ліхтарі
.JPG)
Див. також[ред. • ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ліхтар |
Література[ред. • ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Ліхтар // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Ліхтарня // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9
