Ліхтенштейнський діалект

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ліхтенштейнський діалект
Liachtaschtänerisch
Поширена в: Ліхтенштейн Ліхтенштейн
Писемність: латиниця
Класифікація: Індоєвропейська сім'я
Германська гілка
Західнонімецька група
Верхньонімецька підгрупа
Південнонімецька група діалектів
Коди мови
ISO 639-2
ISO 639-3

Ліхтенштейнський діалект (нім. Liechtensteinische, на діалекті — Liachtaschtänerisch) — це збірна назва усіх алеманських діалектів на території Ліхтенштейну.

Територія сучасного князівства Ліхтенштейн у часи Римської імперії піддалася активної романізації, проте вже з XIII століття починаючи з Фельдкірху сліди романізації стають все менш помітні, що пов'язано з експансією алеманських діалектів. У XIV столітті германо-романська мовна межа пролягала на південь від Бальцерсу. В цілому ж романський субстрат відчутний і по сьогоднішній день на усій території поширення ліхтенштейнського діалекту.

Різновиди діалекту[ред.ред. код]

Локальні діалекти[ред.ред. код]

Ліхтенштейнський діалект можна розділити на три більш локальних діалекти. Так званий унтерландський діалект (Unterländisch) — поширений на півночі князівства в Руґґелі (Ruggäll), Шелленберзі (Schellebärg), Гампріні (Gamprii), Ешені (Escha) та Маурені (Mura). Оберландський діалект (Oberländisch) поширений на півдні у Планкені (Planka), Шані (Schaa), Вадуці (Vadoz), Трізені (Tresa) та Бальцерсі (Baltsers). Нарешті, вальзерський діалект (Walser) — поширений у громаді Трізенберг (Trisabäärg).

Варіанти вимови[ред.ред. код]

Різниця між унтерландським та оберландським діалектами найбільш яскраво помітна у вимові німецького (середньоверхньонімецького) дифтонгу /ei/, який на унтерландському діалекті вимовляється як /oo/, тоді як на оберландському — /ää/.

Середньоверхньонімецька Унтерландський діалект Оберландський діалект Вальзерський діалект Німецька Переклад українською
ei Schtòò Schtaa Schtèi Stein Камінь
ei Òòcha, Aacha Aacha Èicha Eiche Дуб
ou Loob Loob Lòub Laub Листя
ie Reema Riama Riema Riemen Ремінь (пасок)
uo Blòòma Bluama Bluema Blume Квітка
iu tüüff tüüff töuff tief Глибокий
â Òòbet Òòbet Aabat Abend Вечір
i Weesa Wesa Wisa Wiese Лука
ir Biera Bera Bira Birne Груша
ur Tuerm Torm Tura Turm Вежа
or Kharn Khòrn Choora Korn Зерно
rn Hòrn Hòrn Hoora Horn Ріг
k- Khääs Khèès Chääs Käse Сир
s Iis Iis Iisch Eis Лід
nd Hunn Hund Hund Hund Собака

Порівняння відмінностей у назвах держави:

  • Fürstentum Liechtenstein — німецькою мовою
  • Різновиди ліхтенштейнського діалекту:
    • Füarstatum Liachtastoo — унтерландський діалект
    • Förstatum Liachtastää — оберландський діалект
    • Fürstatum Liachtastei — вальзерський діалект

Література[ред.ред. код]

  • Leo Jutz: Die Mundart von Südvorarlberg und Liechtenstein. Heidelberg 1925 (Germanische Bibliothek. Sammlung 1. Reihe 1. Bd. 15).
  • Leo Jutz: Vorarlbergisches Wörterbuch mit Einschluß des Fürstentums Liechtenstein, 2 Bände, Wien 1955-65 (Band 2 aus dem Nachlass, redigiert von E. Gabriel und E. Kranzmayer).
  • Philipp Albert Schaedler: Einiges über die Mundart der Talgemeinden Liechtensteins, in: Jahrbuch des Historischen Vereins für das Fürstentum Liechtenstein, 1915, Bd. 15, S. 5-74.
  • Arthur Gassner und Annie Hilbe: Der Walserdialekt in Triesenberg. Schaan 2009 [erweiterte Ausgabe von Arthur Gassner: Der Walserdialekt in Triesenberg. o.O. 1980].
  • Hans Stricker et al.: Liechtensteiner Namenbuch. Die Orts- und Flurnamen des Fürstentums Liechtenstein, Band 5 Lexikon. Vaduz 1999. ISBN 3-906393-25-9
  • Hans Stricker et al.: Liechtensteiner Namenbuch. Die Orts- und Flurnamen des Fürstentums Liechtenstein, Band 6 Einführung, Quellen, Register. Vaduz 1999 (besonders Seiten 65-86). ISBN 3-906393-25-9