Лієв Олександр Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лієв Олександр Сергійович
Народився 16 травня 1976(1976-05-16) (45 років)
Нижній Одесd, Сосногорськ, Республіка Комі, РРФСР, СРСР
Діяльність топ-менеджер, політик
Alma mater Національна академія державного управління при Президентові України (НАДУ) (2009) і Херсонський національний технічний університет (2004)
Науковий ступінь Кандидат наук з державного управління
Партія Народно-демократична партія і Партія регіонів
Нагороди
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Лієв Олександр Сергійович (нар. 16 травня 1976(19760516)) — голова Асоціації індустрії гостинності України, виконавчий директор ПАТ «НСТУ», кримський політик, екс-міністр туризму АРК, екс-перший заступник генерального директора НТКУ, радник міністра аграрної політики Олексія Павленка, експерт туристичної галузі.

Депутат Верховної ради АР Крим п'ятого скликання.

Освіта[ред. | ред. код]

Кандидат наук державного управління.

Магістр (Херсонський технічний університет, Національна академія державного управління при Президентові України), кандидат наук державного управління (Академія муніципального управління).

Викладацька діяльність у Чернівецькому національному університеті ім. Федьковича (2006—2007), Таврійському національному університеті ім. Вернадського (2012—2013).

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

  • З червня 1994 по квітень 1996 — служба в ЗСУ.
  • З 1996 по 1997 — слюсар‚ водій Красноперекопської автобази; Армянськ.
  • З 1998 по 2001 — робота в комерційних підприємствах; м. Армянськ.
  • З 2001 по 2004 — генеральний директор Кримського науково-виробничого підприємства ТОВ «Завод Сиваш»; Красноперекопськ.
  • З 2004 по 2005 — голова правління ВАТ «Бром»; м. Красноперекопськ.
  • З 2005 по 2006 — заступник директора Європейського інституту політичної культури; Київ.
  • З 2006 по 2007 — радник голови‚ начальник організаційного відділу апарату‚ заступник керівника апарату Чернівецької обладміністрації; м. Чернівці.
  • З 2007 — заступник директора з економічних питань ДП «Чернівецький облавтодор»; м. Чернівці.
  • З 2007 по 2009 — начальник Головного управління регіонального розвитку‚ архітектури та інфраструктури Чернівецької обладміністрації; м. Чернівці.
  • З 2009 по 2010 — голова Севастопольського територіального відділення Антимонопольного комітету України; Севастополь. Був відомий гучними розслідуваннями справ формування цін на світлі нафтопродукти та дизпаливо у Криму[1].
  • З 2010 — голова Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з водогосподарського будівництва та зрошувального землеробства; Сімферополь.
  • З листопада 2010 — міністр курортів і туризму Автономної Республіки Крим.

Навесні 2014-го міністр відмовився від пропозиції займати міністерський пост під російським прапором[2], а також висловився з гострою критикою щодо референдуму на півострові[3]. Внаслідок чого був оголошений персоною нон ґрата і змушений був перевезти сім'ю до Києва[4].

З квітня 2014 по лютий 2015 — перший заступник генерального директора Національної телекомпанії України. Головним завданням для себе ставить перехід НТКУ до формату суспільного мовлення, «яке стане фундаментом об'єктивності в Україні».[5]

У 2014 році заснував Асоціацію індустрії гостинності України. Асоціація індустрії гостинності України сприяє розвитку внутрішнього та в'їзного туризму; створює сприятливі умови для розвитку туристичних дестинацій; об'єднує та розвиває комерційні й некомерційні туристичні об'єкти України; підвищує конкурентоздатність та прибутковість внутрішніх туристичних продуктів, сервіс та якість туристичних послуг; робить гостинність прибутковою справою.

З лютого 2015 по квітень 2016 року працював радником міністра аграрної політики Олексія Павленка. Займався адміністративними питаннями, а також координацією діяльності міністерства щодо захоплених в Криму державних підприємств і їх майна.

2017 року Олександр Лієв ініціював створення національного туристичного порталу Zruchno.Travel. Портал розпочав роботу 17 травня 2017 року і об'єднав унікальні сервіси та партнерські програми, щоб звернути увагу на об'єкти туріндустрії України, покращити якість інфраструктури, допомогти туристичному бізнесу і зацікавити українців до подорожей.

У липні 2017 року призначено виконавчим директором ПАТ «Національна громадська телерадіокомпанія України».

У березні 2019 року завершив реорганізацію компанії та звільнився з посади виконавчого директора Національної суспільної телерадіокомпанії України.

Голова правління Зураб Аласанія подякував Лієву за роботу під час першого етапу реформи Суспільного та відзначив його ефективність як кризового менеджера[6].

Продовжує займатися питаннями туризму. Зокрема, дає оцінки перспективам розвитку туризму в Криму у 2015-му році[7] та активно доносить до спільноти, що після анексії півострів втрачає свій туристичний статус та перетворюється на «авіаносець із сотнями тисяч військових»[8][9].

Нагороди[ред. | ред. код]

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений, виховує 4 дітей. Захоплюється літературою[11], парашутним спортом і активними видами відпочинку.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

  • Після виборчих кампаній 2004—2006 років, в яких Олександр Лієв працював в штабі Народно-демократичної партії в Криму, він потрапив до «чорних списків» міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Проте в результаті судових розглядів всі звинувачення були визнані безпідставними, а справу було закрито.
  • У 2006 році ініціював і розробив ряд інвестиційних проектів для Чернівецької області[12]. За його активної участі були відновлені дороги на Буковині у 2008—2009 роках[13], зруйновані наслідками паводків.
  • В 2007 році війшов з лав Народно-Демократичної Партії та прийняв присягу державного службовця в Чернівецькій облдержадміністрації. Був призначений на посаду радника голови Чернівецької ОДА.
  • Період роботи Лієва в Севастопольському територіальному відділенні Антимонопольного комітету України запам'ятався кількома гучними справами про накладення великих сум штрафів на монополістів] — за зловживання монопольним становищем найбільшими підприємствами міста[14].
  • В 2010 році став депутатом Верховної Ради Криму 5го скликання. Був обраний Верховною Радою Криму до Уряду Криму на посаду Голова Рескомводгоспу. Того ж року вступив у партію регіонів заявивши, що підтримує позицію тодішнього очільника партії регіонів в Криму Василя Джарти. В листопаді 2010 року був обраний Верховною Радою АР Крим на посаду Міністра курортів та туризму.[15]
  • З 2010 року активно впроваджував європейські моделі та інструменти розвитку туризму АР Крим на основі проектного підходу. Серед здобутків: розширення рамок курортного сезону, збільшення туристичного потоку навесні та восени і збільшення кількості приїхавших на санаторно-курортне лікування до Криму. Став першим міністром, який зробив основний акцент на санаторно-курортне лікування та медичний туризм[16]
  • В 2012 році вперше в історії України відкрив Курортно-туристичні представництва Криму в країнах Європейського Союзу (у Лондоні[17], Ризі, Берлині). Активно просував санаторно-курортне лікування для мешканців Латвії, Литви, Німеччини, Австрії та Польщі. Туристичний потік з цих країн збільшився на 20-25 %[18]. Також Олександром Лієвом відкрито курортно-туристичні представництва у Києві, Львові[19], Дніпропетровську, Харкові[20], Баку[21], Сивтивкарі та Санкт-Петербурзі.
  • З 2012 року тісно співробітничав та очолював Координаційний Комітет найбільшого на просторі СНД туристичного проекту Європейського Союзу «Розвиток та диверсифікація туризму в Криму». Проект реалізовувався в рамках Програми ЄС по Підтримці Спільної Ініціативи з Співробітництва в Криму[22] (Міністерство курортів та туризму АР Крим виступало головним бенефіціаром проекту, обсяг фінансування проекту — 5 млн євро).
  • Наприкінці листопада 2013 підтримав участь студентів на Майдані. А в лютому, коли депутати Верховної Ради АРК звернулися до Президента Росії з проханням «виступити гарантом непорушності автономного статусу Криму», Лієв єдиний з політиків заявив, що це звернення не представляє думку всіх кримчан, за що був підданий тиску з боку представників парламенту АРК.[джерело?]
  • У 2014 році після кардинальної зміни курсу самопроголошеного уряду Аксьонова з формату розширеної автономії на діаметрально протилежний формат приєднання до Росії, відмовився від пропозиції працювати в самопроголошеному Кримському уряді Аксьонова[23], про що заявив публічно на своїй підсумковій конференції[24], де передав усі справи та напрацювання на посту міністра своєму наступнику. Хоча одразу після збройного захоплення Ради міністрів Криму та Верховної Ради Криму в ефірі «Нового каналу» запевняв, що в Криму все спокійно, курортному сезону нічого не загрожує.
  • Також Олександр Лієв відмовився від прийняття російського громадянства і заявив про збереження громадянства України. В результаті, Олександру Лієву і його родині сепаратисти заборонили в'їзд на територію Автономної Республіки Крим[25], пояснивши своє рішення тим, що «Лієв своїми діями ставить під сумнів кримський референдум і федеральний закон Росії».

«Це моя особиста трагедія. Я поважаю і люблю європейські цінності, це мої цінності. Я переконаний російський європеєць, але я відрізняю руське від російського і тим більше від радянського. В такому ключі я не міг знайти собі місце в новому Криму», — сказав Лієв про вимушений переїзд навесні 2014 до Києва.

  • Після переїзду до Києва Лієв продовжив займатися громадською роботою в розвитку туристичної індустрії України[26].
  • Виступив співзасновником громадської організації «Правозахисна група 20 лютого». Основною метою діяльності правозахисної групи є: сприяння відновленню суверенітету України та Законів України на окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь; захист та утвердження основоположних і конституційних прав людини і громадянина на окупованій території Криму (ереденти) та громадян, що вимушено її покинули (вимушені переселенці, біженці, дисиденти); захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, які порушені внаслідок окупації тощо.
  • Очолює робочу групу при Міністерстві аграрної політики та продовольства України з питань управління ДП зі сфери управління Мінагрополітики, що залишилися в окупованому АР Крим. Першим результатом роботи робочої групи стало перереєстрація ТМ «Новий Світ» на материковій частині України та налагодження випуску продукції цієї ТМ на Харківському заводі шампанських вин.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.new-sebastopol.com/news/kommentarii/Aleksandr_Liev___V_Sevastopole_vpervye_za_sem__let_ceny_na_svetlye_nefteprodukty_i_diztoplivo_stali_nizhe__chem_v_srednem_po_Ukraine_
  2. Александр Лиев: "Вернуть Крым? Я фантазер, но не настолько". Українська правда. 10 квітня 2014. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 3 червня 2021. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 серпень 2014. Процитовано 21 серпень 2014. 
  4. https://vesti-ukr.com/krym/45623-jeks-ministr-kurortov-kryma-popolnil-chernyj-spisok-nevezdnyh-na-poluostrov
  5. [1]
  6. https://suspilne.media/news/1265
  7. [2]
  8. [3]
  9. http://focus.ua/money/330439/
  10. Профспілка працівників культури України нагородила співробітників Суспільного - UA:Суспільне. suspilne.media (uk). Процитовано 2019-05-15. 
  11. http://www.sobytiya.info/news/12/25854
  12. http://delo.ua/business/chernovcy-stanut-tranzitnym-uz-12604/
  13. http://gazeta.zn.ua/ECONOMICS/vladimir_kulish_vsey_stranoy_my_otstroili_bukovinu.html
  14. http://www.new-sebastopol.com/news/aktsenti/Aleksandr_Liev____Sevgorvodokanalu____grozit_shtraf_do_6_mln__grn___
  15. Виборчий штаб Партії регіонів у Криму очолив перший замголови Радміну республіки
  16. http://atcis.com.ua/allnews/smi_o_turizme/20131/aleksandr_liev_prioritet_ozdorovitelnomu_turizmu/[недоступне посилання з липня 2019]
  17. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 21 серпня 2014. 
  18. В Крыму увеличился поток туристов из стран СНГ и ЕС. УНІАН. 28 серпня 2013. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 3 червня 2021.  (рос.)
  19. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 листопад 2013. Процитовано 21 серпень 2014. 
  20. http://kharkivoda.gov.ua/uk/news/view/id/20568
  21. http://www.altu.com.ua/News/?id=6826[недоступне посилання з вересня 2019]
  22. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 липень 2014. Процитовано 21 серпень 2014. 
  23. http://society.lb.ua/life/2014/04/22/263701_liev_ya_komande_dzharti.html
  24. http://kp.ua/politics/442143-v-krymu-razmyshliauit-nad-kurortnym-sezonom-2014
  25. http://itar-tass.com/politika/1093092
  26. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 серпень 2014. Процитовано 21 серпень 2014. 

Посилання[ред. | ред. код]