Лі Хунчжан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лі Хунчжан
Li Hung Chang in 1896.jpg
Народився 15 лютого 1823(1823-02-15)[1][2]
Хефей, КНР
Помер 7 листопада 1901(1901-11-07)[1][2] (78 років)
Пекін, КНР
·Гепатит
Громадянство
(підданство)
Flag of the Qing Dynasty (1862-1889).svg Династія Цін
Місце проживання
Діяльність дипломат, Мандарин, політик
Alma mater Академія Ханлінь
Науковий ступінь jinshi[d]
Посада Намісник Чжилі, Намісник Чжилі, Viceroy of Huguang[d], Liangguang Governor[d], Q17499434?, Q47172589?, Viceroy of Liangjiang[d] і Shujishi during the Qing dynasty[d]
Батько Li Wen'an[d]
Брати, сестри  • Li Hanzhang[d][3] і Li Hezhang[d]
Діти Li Juou[d][4] і Li Jingmai[d]
Автограф Li Hongzhang Signature (Kao).png
Нагороди
лицар Великого хреста Королівського Вікторіанського ордена

Лі Хунчжан (кит. 李鴻章, 15 лютого 1823, Хефей, провінція Аньхой, Імперія Цін7 листопада 1901, Пекін, Імперія Цін) — один з найвпливовіших і одіозніших сановників Цінської імперії XIX століття.

Життєпис[ред. | ред. код]

Вперше відзначився при придушенні повстання тайпінів і був в 1867 призначений намісником провінцій Цзянсу і Аньхой.

У 1868 придушив повстання няньцзюней, за що був удостоєний жовтої кофти, павичевого пера і звання вихователя спадкоємця престолу.

У 1870 стає намісником столичної провінції Чжилі і осідає в місті Тяньцзінь. Він використовував своє становище, щоб висунутися в число найбагатших людей Китаю: встановив монополію на торгівлю опіумним маком і просував на відповідальні пости своїх родичів.

В останні десятиліття XIX століття вже важко хворий Лі фактично завідував зовнішньою політикою Китаю. Саме він підписав Сімоносекський договір з Японією (1895) і Союзний договір між Російською імперією та Китаєм (1896), внаслідок чого його ім'я стало в китайській історії синонімом принижень епохи нерівних договорів. Згідно мемуарів Еспера Ухтомського, згода Лі підписати договір коштувало російському уряду трьох мільйонів карбованців.

До візиту Лі Хунчжана в Москву був оформлений в китайському стилі Чайний будинок на М'ясницькій. У 1900 він очолював переговори з Альянсом восьми держав щодо реакції на Іхетуаньське повстання. Він же представляв імператрицю Ци Сі при розробці Заключного протоколу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. а б SNAC — 2010.
  3. Yat-sen S. Kidnapped in London: Being the Story of my Capture by, Detention at, and Release from the Chinese Legation, London — 1 — London: J. W. Arrowsmith, 1897. — P. 22.
  4. Yanping X. Qing Dynasty literary family and marriage Pedigree — 1 — Нанкін: Phoenix Publishing House, 2010. — С. 3. — ISBN 978-7-5506-0061-4

Література[ред. | ред. код]

  • В. І. Головченко. Лі Хунчжан // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  • Лян Цічао. Чи Хун-чжан або політична історія Китаю за останні 40 років. Переклад з китайського. СПБ. 1905 XV, 346 стор.
  • Liu, Kwang-ching. «The Confucian as Patriot and Pragmatist: Li Hung-Chang's Formative Years, 1823—1866.» Harvard Journal of Asiatic Studies 30 (1970): 5-45.
  • Samuel C. Chu and Kwang-Ching Liu, Li Hung-Chang and China's Early Modernization. Armonk, New York: M. E. Sharpe, 1994. viii, 308 pp. ISBN 1-56324-242-7.
  • Hong Meng: The Germany Visit of Li Hongzhang and Prince Chun. In: Journal of the Society of Chinese Physicists in Germany. Vol. 7, No. 1, 2003 ISSN 1438-5473, S. 33-36.

посилання (Китай)