М

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Cyrillic letter Em.png
Кирилиця
Слов'янські літери
А І Ќ
Б Ї У
В Й Ў
Г Ј Ф
Ґ К Х
Ѓ Л Ц
Д Љ Ч
Ђ М Џ
Е Н Ш
Ѐ Њ Щ
Є О Ъ
Ё П Ы
Ж Р Ь
З С Э
Ѕ Т Ю
И Ћ Я
Неслов'янські літери
Ӑ Ӏ Ҫ
Ӓ Ҋ Ҭ
Ә Қ Ӳ
Ӛ Ҟ Ӱ
Ӕ Ҡ Ӯ
Ғ Ӄ Ү
Ӷ Ҝ Ұ
Ҕ Ӆ Ҳ
Ӗ Ӎ Һ
Ҽ Ҥ Ҵ
Ҿ Ң Ӵ
Ӂ Ӊ Ҷ
Җ Ӈ Ӌ
Ӝ Ӧ Ҹ
Ҙ Ө Ӹ
Ӟ Ӫ Ҍ
Ӡ Ҩ Ӭ
Ӥ Ҧ
Ӣ Ҏ
Архаїчні літери
Ҁ ІА Ѯ
Ѹ Ѥ Ѱ
Ѡ Ѧ Ѳ
Ѿ Ѫ Ѵ
Ѻ Ѩ Ѷ
Ѣ Ѭ


М — літера українського та інших слов'янських алфавітів. Сімнадцята літера українського алфавіту. За формою накреслення — видозмінена кирилична буква, що походить з грецької.

Звуки[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

У староукраїнській графі­ці у зв'язку з наяв­ністю різних пи­семних шкіл і типів письма (устав, півустав і скоропис) вживалося у кіль­кох варіантах, що допомагає визна­чити час і місце на­писання пам'яток.

У 16 ст., крім руко­писної, з'явилася друкована форма літери.

Використання[ред.ред. код]

В сучасній українській мові цією літерою позначають твердий або м'який сонорний зімкнений носовий губний приголосний звук (мати, міс­то, мир).

«М» буває велике й мале, має рукописну й друковану форми.

У давньоруській і старо­українській писемностях мала числове значення «со­рок». Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «сімнадцятий».

При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: шифр № 7-м і т. д.

Таблиця кодів[ред.ред. код]

Кодування Реєстр Десятковий
код
16-ковий
код
Вісімковий
код
Двійковий код
Юнікод Велика 1052 041C 002034 00000100 00011100
Мала 1084 043C 002074 00000100 00111100
ISO 8859-5 Велика 188 BC 274 10111100
Мала 220 DC 334 11011100
KOI 8 Велика 237 ED 355 11101101
Мала 205 CD 315 11001101
Windows 1251 Велика 204 CC 314 11001100
Мала 236 EC 354 11101100

Література[ред.ред. код]