М'ясін Леонід Федорович
| М'ясін Леонід Федорович | |
|---|---|
_-_1914_-_Ritratto_da_Leon_Bakst.jpg) малюнок Льва Бакста, 1914 | |
| Ім'я при народженні | рос. Leonid Feodorovic Miassin |
| Народився |
9 серпня 1896[1][2][…] або 1895[4][5][…] Москва, Російська імперія[7][8] |
| Помер |
15 березня 1979[1][9][…] Боркен, Мюнстер, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН або Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН[8] ·хвороба |
| Країна |
 Російська імперія СРСР США[4] |
| Діяльність | хореограф, артист балету, актор, лібретист, балетмейстер, танцюрист |
| Галузь | танець[10], балет[10] і хореографія[10] |
| Відомі учні | Enrique Lommid |
| Знання мов | англійська[11] |
| IMDb | ID 0557441 |
Леоні́д Фе́дорович М'я́сін (рос. Леонид Фёдорович Мясин, фр. Léonide Massine; *9 серпня 1896, Москва, Російська імперія — †15 березня 1979, Кельн, Німеччина) — російський (на еміграції) хореограф і балетний танцівник, кіноактор; автор понад 70 балетних постановок.
Біографія[ред. | ред. код]
_(4565877526).jpg)
Леонід М'ясін навчався балету в Імператорській школі Большого театру в Москві. Са́ме там його помітив Сергій Дягілєв і забрав до Європи.
У період від 1915 до 1921 року Леонід М'ясін був одним з головних хореографів сезонів Російського балету. Однією з найвідмітніших подій сезонів стала скандальна постановка М'ясіна на музику Еріка Саті (у співробітництві з Жаном Кокто і Пабло Пікассо — автор декорацій) сюрреалістичного балету «Парад» у 1917 році.
Після залишення трупи Російського балету Вацлавом Ніжинським М'ясін став головним її танцівником.
По смерті Дягілєва і фактичного припинення керованих ним Балетів Мясін разом з полковником де Базілем заснував трупу «Російський балет Монте-Карло», що в цілому зберігала репертуар Російського балету, продовживши його традиції.
Леонід М'ясін знявся також у декількох кінострічках, серед яких: «Червоні черевички» (1948) і «Казки Гофмана» (1951). З кіно його пов'язує і робота у низці стрічок як хореографа-постановника.
На батьківщині Мясіна, у Росії, в Большому театрі, лише в 2005 році вперше було здійснено мясінські балетні постановки: «Треуголка», «Предзнаменування» та «Паризькі веселощі»[12].
Особисте життя[ред. | ред. код]
Збереглися свідчення, що Леонід М'ясін користувався особистою симпатією Сергія Дягілєва, що не завадило, втім, М'ясіну мати 4 шлюби й у шлюбному зв'язку з Тетяною Мілішниковою мати двоє дітей: доньку Тетяну (*1941) та сина Лорку (*1944).
Фільмографія[ред. | ред. код]
- 1948 : Червоні черевички / The Red Shoes — Любов
- 1951 : Казки Гофмана / The Tales of Hoffmann — Шлеміль/Франц/Спаланцані
- 1954 : Неаполітанська карусель / (Carosello napoletano) — Антоніо «Пульчинелла» Петіто
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ а б Internet Broadway Database — 2000.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б Discogs — 2000.
- ↑ а б LIBRIS — 2004.
- ↑ RISM: Répertoire international des sources musicales — 1952.
- ↑ Національна бібліотека Португалії — 1796.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119313782 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Анна Галайда. Балеты с двойным дном(рос.) [Архівовано 18 листопада 2005 у Wayback Machine.] // «Ведомости», 18.04.2005.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Леонід Мясін- Фільмографія на IMDB [Архівовано 4 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Біографія Л. Мясіна на mirslovarei.com, «Світ словників» (рос.)
