М'яточник чорний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Помилка Lua у Модуль:Autotaxobox у рядку 157: attempt to index a nil value.
М'яточник чорний
Біологічна класифікація редагувати
Вид:
B. nigra
Біноміальна назва
Ballota nigra
Підвиди

B. nigra підвид nigra
B. nigra підвид meridionalis
B. nigra підвид uncinata

Map showing distribution of Ballota nigra
Діапазон Ballota nigra

М'яточник чорний (Ballota nigra, син. — В. ruderalis) — багаторічна трав'яниста коротковолосиста рослина родини губоцвітих.

Опис[ред. | ред. код]

Стебло висхідне, розгалужене, 50—120 см заввишки. Листки супротивні, короткочерешкові, прості, яйцеподібні, по краю зарубчасто-пилчасті, зморшкуваті. Квітки з лінійно-шилоподібними приквітками, двостатеві, неправильні, в пазушних півзонтиках, що утворюють несправжні кільця, які на кінцях стебла та гілок зближені; віночок бруднувато-рожевий, зрідка білий, волосистий, з трубочкою, не довшою за чашечку, двогубий; верхня губа довгаста, трохи шоломоподібна, дволопатева, виїмчаста, нижня — трилопатева, з великою, обернено-серцеподібною лопаттю. Чашечка з 10 жилками, 7 —10 мм завдовжки; зубці її ланцетні, 2—4 мм завдовжки, відтягнуто-загострені, відстовбурчені, з жорстким вістрям, у 2—2,5 рази коротші за трубочку.

Плід складається з 4 однонасінних горішкоподібних часточок.

Цвіте у червні — серпні.

Поширення[ред. | ред. код]

М'яточник чорний росте майже по всій території України на засмічених місцях, біля доріг, по ярах, на схилах.

Сировина[ред. | ред. код]

Для лікарських потреб використовують траву м'яточника (Herba Ballotae), яку заготовляють під час цвітіння рослини. Сушать сировину під укриттям на вільному повітрі або в приміщенні з доброю вентиляцією. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад[ред. | ред. код]

Трава м'яточника містить ефірну олію, гіркі й дубильні речовини, пектини та яблучну кислоту.

Фармакологічні властивості і використання[ред. | ред. код]

Показання до призначення м'яточника чорного збігаються з показаннями для шандри звичайної або меліси лікарської, але з фармацевтичною метою змішувати або заміняти одну рослину іншою не можна. Найчастіше м'яточник використовують як седативний, спазмолітичний і тонізуючий засіб. Настій трави або порошок вживають при станах надмірного нервового збудження, іпохондрії, безсонні, зумовленому нервовим напруженням та нав'язливими думками, при спазмах шлунка і шлункового тракту, болісних менструаціях, вазомоторних розладах.

Зовнішньо, як болетамувальний засіб, траву м'яточника використовують для ванн при ломоті в суглобах і м'язах, для припарок при ревматизмі, ішіасі тощо.

Джерела[ред. | ред. код]