Мінський автомобільний завод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ВАТ «Мінський автомобільний завод»
Тип Відкрите акціонерне товариство
Форма власності Акціонерне товариство
Галузь Автомобілебудування
Засновано 1944
Штаб-квартира Білорусь Білорусь, Мінськ
Ключові особи Олександр Васильович Боровський (генеральний директор)
Продукція вантажні автомобілі, спецтехніка, автобуси, тролейбуси
Сайт www.maz.by

CMNS: Мінський автомобільний завод на Вікісховищі

ВАТ «Мінський автомобільний завод» (біл. Мінскі аўтамабільны завод, МАЗ) — найбільше державне підприємство Білорусі з випуску великовантажної автомобільної, а також автобусної, тролейбусної та причіпної техніки.

Торгова марка МАЗ широко відома в СНД і в далекому зарубіжжі. МАЗи добре зарекомендували себе в роботі в районах Крайньої Півночі, пустелях Каракумів і Сахари, в тропіках Африки, Південно-Східної Азії та Америки, на Близькому і Середньому Сході, горах Латинської Америки. Автомобілі МАЗ поставлялися в більш ніж 45 країн світу. Після проблемного періоду початку 1990-х, сьогодні МАЗ зміг повернутися на ринки більшості з цих регіонів.

Завод є самостійним господарюючим суб'єктом з правом юридичної особи, що входить як головне підприємство до складу Виробничого об'єднання «БелавтоМАЗ» (у складі якого знаходяться також РУП «МоАЗ»[be], Могильов; РУП «БААЗ», Барановичі; РУП «Оаза», Осиповичі; РУА «КЗТШ», Жодино; РУП «Літмаш», Мінськ; ПРУП «ДЕМЗ», Дзержинськ; РУП «СтройМАЗтрест», Мінськ).

Історія[ред. | ред. код]

У 1942 році німці, що окупували Мінськ, найняли Daimler-Benz щоб створити завод Groß-K-Werk для ремонту автомобілів і танків. На заводі працювало 5 тисяч людей і він став одним із найбільших заводів у окупованій Східній Європі[1].

Офіційне народження Мінського автомобільного заводу — 9 серпня 1944 року. У цей день Державний Комітет Оборони СРСР прийняв постанову про організацію в Мінську автоскладального заводу. Закінчувалася війна, і вся Європа чекала перемоги над фашизмом, а індустрія Радянського Союзу свого відновлення. Для відновлення зруйнованого народного господарства потрібно було багато вантажної автомобільної техніки.

З 1944 по 1946 рр. в Мінську почалася підготовка автоскладального виробництва, яке займалося складанням важких американських вантажівок GMC і Studebaker з вузлів і деталей, що поставлялися по ленд-лізу. За два роки було зібрано 18174 автомобілі.

1947 року складальний завод припинив випуск вантажівок іноземних моделей і розпочав виробництво автомобілів сімейства МАЗ-200.

Його базовою моделлю став ЯАЗ-200, виготовлення якого передали до Мінська з Ярославля, де після цього ще деякий час випускалися тривісні ЯАЗ-210, надалі перетворилися в КрАЗи. Сам же Ярославський завод зберіг виробництво силових установок — двотактних дизелів ЯАЗ-204 для МАЗів і ЯАЗ-206 для КрАЗів. Восени 1947 р. п'ять перших білоруських вантажівок-самоскидів МАЗ-205 виїхали з воріт нового автоскладального виробництва і пройшли у святковій колоні на Жовтневій демонстрації.

Незважаючи на труднощі післявоєнних років, колектив направив всі свої сили на подальше будівництво автозаводу і розширення модельного ряду вантажівок. Перші самоскиди МАЗ-205 «поважчали» з 5 т до 6 і далі до 7. На конвеєрі стали збирати бортові вантажівки МАЗ-200, один з яких досі перебуває на «службі» в музеї автозаводу.

На шасі серії МАЗ-200 були створені повнопривідні МАЗ-502 і лісовоз МАЗ-501, на яких вже обкатувалися і відпрацьовувалися самостійні конструкції і агрегати автомобілів наступного покоління. Керував в цей час підприємством Сергій Михайлович Кишкин (1955–1959 рр.). Тоді ж з Новосибірська на МАЗ був переведений спеціалізований конструкторський відділ, який очолював Борис Львович Шапошник, що став згодом Героєм Соціалістичної Праці. У завдання його спеціального конструкторського бюро МАЗа входило створення важких 25-тонних самоскидів, і в 1950 р. такий самоскид був створений — МАЗ-525. А в 1957 р. відправився на приймальні випробування 40-тонний самоскид МАЗ-530.

Далі виробництво важких самоскидів було налагоджене в місті Жодино, що недалеко від Мінська. Сьогодні марку важких кар'єрних самоскидів БелАЗ знають у всьому світі.

А в той час Борис Львович став головним конструктором спеціального конструкторського бюро багатовісної важкої колісної техніки. Саме під його керівництвом створювалися військові тягачі і ракетовози для Збройних сил СРСР. Це був геніальний інженер, про якого говорили, що він народився з логарифмічної лінійкою в руках.

За весь цей період спеціалізоване КБ створило такі унікальні багатовісні машини, як МАЗ-543, МАЗ-7414, МАЗ-7904, МАЗ-7907 і т. д. Але це — військова техніка. А на шасі цієї техніки створювались і цивільні автомобілі, що отримали назву «Волат» (в перекладі з білоруського «Богатир»). Сьогодні спеціалізоване конструкторське бюро перетворилося на окреме від МАЗа підприємство, створене в лютому 1991 р. — Мінський завод колісних тягачів (МЗКТ).

У 50-60 рр., розпочалася підготовка постановки на конвеєр абсолютно нової серії мінських вантажівок МАЗ-500. Серія МАЗ-500, що встала на конвеєр в квітні 1965 р., стала першою в Радянському Союзі конструкцією вантажівки з безкапотною кабіною, яка розташована над мотором і відкидається вперед. Зміна моделі проводилася без зупинки конвеєра, паралельно з виробництвом капотного самоскида МАЗ-205, який зняли з конвеєра лише 31 грудня 1965 року.

За створення конструкції уніфікованого сімейства великовантажних автомобілів, автопоїздів і самоскидів МАЗ-500 група працівників Мінського автозаводу удостоїлася Державної премії СРСР. Тим не менш, у 1969 р. сімейство пройшло модернізацію, і у вересні 1970 р. на конвеєр встали МАЗ-500А. Ще одній модернізації сімейство «п'ятисот» піддалося в 1976 р., а в 1977 р. почався випуск вдосконалених автомобілів вже під маркою МАЗ-5335.

Вантажні автомобілі[ред. | ред. код]

  • Сімейства МАЗ-6422:
    • Бортові автомобілі: МАЗ-5336, МАЗ-5337, МАЗ-6303, МАЗ-6317
    • Сідлові тягачі: МАЗ-5432, МАЗ-5433, МАЗ-6422
    • Самоскиди: МАЗ-5551, МАЗ-5516, МАЗ-6517
  • Сімейства МАЗ-6430:
    • Бортові автомобілі: МАЗ-5340, МАЗ-5309, МАЗ-6312
    • Сідлові тягачі: МАЗ-5440, МАЗ-6430
    • Самоскиди: МАЗ-5550, МАЗ-6501, МАЗ-6516
  • Середньотоннажні автомобілі:
    • МАЗ-4370, МАЗ-4570, МАЗ-4380
    • МАЗ-4371, МАЗ-4571, МАЗ-4471.

Причіпна техніка[ред. | ред. код]

Напівпричепи[ред. | ред. код]

Причепи[ред. | ред. код]

Автобуси[ред. | ред. код]

Автобус МАЗ 103
Автобус МАЗ 256

З 1992 року МАЗ починає виготовлення автобусів за ліцензією німецької компанії Neoplan. А згодом починає випуск автобусів власної конструкції. На сьогодні існують такі моделі автобусів:

Тролейбус МАЗ 103Т

Тролейбуси[ред. | ред. код]

В 1999 році компанія спроектувала свій перший тролейбус МАЗ 103Т, який пішов у серійне виробництво в 2000 році.

МАЗ-MAN[ред. | ред. код]

В 1997 році спільно з концерном «МАН» («MAN») створено спільне білорусько-німецьке підприємство ЗАТ «МАЗ-МАН», м. Мінськ, на якому до 1998 р. було налагоджено серійне виробництво великовантажної автомобільної техніки з використанням кабіни і двигуна виробництва МАН на шасі МАЗ. Одним з пріоритетних напрямків підприємства є випуск сідлових тягачів для міжнародних перевезень з колісною формулою 4x2 і 6x4, придатних для експлуатації в Європі і відповідають усім європейським вимогам. Освоєно випуск бортових вантажівок, самоскидів, фронтальних навантажувачів. На базі шасі МАЗ-МАН налагоджено виробництво бетонозмішувачів, паливозаправних автоцистерн і т. д.

Самоскид МАЗ-MAN

Продукція білорусько-німецького підприємства демонструє перевагу техніки, створюваної з урахуванням досягнень і досвіду автомобілебудівників двох країн. Володіючи порівняною з європейськими моделями аналогічного класу якістю, продукція МАЗ-МАН в середньому на 30 відсотків дешевше, ніж автомобілі закордонного виробництва. У цей час 98% всіх автомобілів МАЗ-MAN відповідають вимогам Євро-3.

У 2004 році на спільному підприємстві було виготовлено 272 автомобіля, що на 45% більше, ніж в 2003. При цьому в 2003 році випуск продукції в порівнянні з 2002 був збільшений на 50%.

28 листопада 2005 року СП ЗАТ «МАЗ-МАН» реалізувало споживачам 1000-й сідловий тягач МАЗ-MAN.

Хроніка найважливіших подій[ред. | ред. код]

  • 1944, серпень — постанова Державного комітету оборони про організацію автоскладального заводу в Мінську
  • 1947, жовтень — збірка в експериментальному цеху і відправка на відновлення післявоєнної розрухи перших п'яти автомобілів МАЗ-205
  • 1950, червень — відправлення за кордон перших автосамоскидів МАЗ-205 на відновлення Варшави
  • 1950, вересень — початок виробництва 25-тонних автосамоскидів МАЗ-525
  • 1957, березень — вихід у пробний пробіг першого дослідного зразка 40-тонного самоскида МАЗ-530
  • 1958, жовтень — нагородження автозаводу вищою нагородою Всесвітньої промислової виставки в Брюсселі — «Гран-прі» за 40-тонний самоскид МАЗ-530
  • 1958, листопад — складання та випробування перших дослідних зразків автомобілів МАЗ-500 і МАЗ-503
  • 1965, грудень — випуск останнього автомобіля першого сімейства МАЗів автосамоскидів МАЗ-205. Повний перехід на випуск автомобілів сімейства МАЗ-500
  • 1970, вересень — початок серійного виробництва на головному конвеєрі нових модернізованих автомобілів МАЗ-500А
  • 1970, листопад — нагородження заводу золотою медаллю Лейпцігського ярмарку за автомобіль МАЗ-516
  • 1974, грудень — створення на базі Мінського автозаводу, Барановицького, Осиповічського і Калінінградського автоагрегатного заводів і Мінського ресорного заводу виробничого об'єднання «АвтоМАЗ»
  • 1975, вересень — створення на базі виробничого об'єднання «АвтоМАЗ», Білоруського і Могилівського автозаводів виробничого об'єднання «БелавтоМАЗ»
  • 1980, жовтень — вручення об'єднанню «БелавтоМАЗ» міжнародної премії «Золотий Меркурій»
  • 1981, травень — складання на головному конвеєрі першого сідельного тягача МАЗ-5432 нового перспективного сімейства автомобілів МАЗ-6422
  • 1983, вересень — нагородження заводу золотою медаллю Пловдивського ярмарку за автопоїзд МАЗ-5432 9397
  • 1987, січень — створення зовнішньоторговельної фірми «БелавтоМАЗ».
  • 1988 — на великому паризькому автосалоні представлено створений на Мінському автозаводі автопоїзд модульної конструкції МАЗ-2000 «Перебудова»
  • 1988, травень — демонстрація на міжнародному салоні в Гамбурзі першого тривісного автомобіля МАЗ з двигуном західнонімецької фірми «MAN»
  • 1989, квітень — випуск мільйонного автомобіля МАЗ
  • 1991, серпень — з нового головного конвеєра зійшов перший автомобіль
  • 1992, червень — створення автобусного виробництва. Випуск першого низкопольного міського автобуса МАЗ-101
  • 1997, березень — випуск першого магістрального тягача МАЗ-54421 нового сімейства автомобілів, що повністю відповідають європейським вимогам до великовантажної техніки для міжнародних перевезень
  • 1999, червень — розпочато виробництво середньотоннажних автомобілів МАЗ-4370
  • 1999, листопад — виготовлено перший дослідний зразок тролейбуса МАЗ-103Т
  • 2000, червень — з технологічних ліній автобусного філіалу зійшов 1000-й автобус з маркою МАЗ
  • 2000, 2001 — за підсумками етапів Чемпіонатів Європи з трак-тріалу екіпаж Мінського автозаводу на автомобілі МАЗ-6317 (6х6) два роки поспіль завойовував звання чемпіонів Європи
  • 2001, лютий — автозаводу вручено сертифікат відповідності системи якості міжнародному стандарту ISO 9001
  • 2001, серпень — автобус МАЗ-107 в номінації «Найкращий автобус салону 2001» посів перше місце
  • 2002, квітень — виготовлений дослідний зразок самоскида МАЗ-551605 з тристороннім розвантаженням, двигуном ЯМЗ-238 ДЕ2
  • 2002, серпень — сідельний тягач МАЗ-544003 в номінації «Найкраща вантажівка MIMS-2002» посів 1-е місце
  • 2003, травень — автомобіль МАЗ-4370 визнаний найкращим комерційним вантажівкою в Росії в 2003 році
  • 2003, серпень — автопоїзд МАЗ-437141 +837300 удостоєний Гран-прі в номінації «Найкраща вантажівка Автосалону-2003» на 6-му Російському міжнародному автомобільному салоні
  • 2004, травень — випущено автобус другого покоління МАЗ-256
  • 2004, липень — введена в експлуатацію лінія по збірці автомобілів МАЗ в Ірані
  • 2007, травень — почав роботу складальний завод автомобілів МАЗ в Азербайджані

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Exhibition Forced Labor - Minsk. www.ausstellung-zwangsarbeit.org (de). Процитовано 2017-09-26. 

Посилання[ред. | ред. код]