МУВ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
МУВ
Тип підривач миттєвої дії
Походження СРСР СРСР
Історія виробництва
Розроблено 1932
Характеристики
Вага 31 г
Довжина неспорядженого: 74 мм
із запалом МД-2: 126 мм
із запалом МД-5М: 120 мм
Діаметр 12,3 мм

МУВ (рос. Модернизированный Упрощённый Взрыватель[1]) — радянський стандартний підривник часів Другої світової війни, створений в 1932 році[1]. Застосовувався в комбінації з запалом МД-2 або МД-5М в протипіхотних мінах натяжної (з Р-подібною чекою) і натискної дії (з Т-подібною чекою): ОЗМ-72, ПОМЗ-2, ПМД-6, сигнальних мінах, мінах-сюрпризах тощо. Випускалися до 70-х років XX-го століття. З недоліків відзначається велика небезпека у користуванні[2]. Отримав подальший розвиток у підривачах МУВ-2, МУВ-3 і МУВ-4.

Будова[ред. | ред. код]

Підривач складається з таких конструктивних елементів:

  • металевий корпус
  • ударник
  • пружина
  • бойова чека
  • запал

У комплект входить шпилька, за допомогою якою зводять ударник. При бойовому положенні підривника чека вставлена в нижній отвір ударника. При висмикуванні чеки ударник звільняється і під дією пружини наколює капсуль-запальник ініціюючи його вибух.

Варіанти[ред. | ред. код]

Наступні варіанти МУВ відрізняються від першого наявністю механізму дальнього зведення: після висмикування запобіжної чеки проходить певний час (від 2 до 2,5 хвилин), перш ніж підривник стає на бойовий звід. Це робить дії з МУВ безпечнішими.

МУВ-2[ред. | ред. код]

Відрізняється від МУВ наявністю тимчасового запобіжника (металоелемента), який після висмикування запобіжної чеки втримує ударник у зведеному положенні не менше 2,5 хв., що забезпечує безпеку встановлення. Після висмикування запобіжної чеки у підривника, встановленого в міну, різак під дією пружини перерізає металоелемент. Ударник при цьому переміщається до упору в бойову чеку і підривник переходить у бойове положення.

МУВ-3[ред. | ред. код]

Відрізняється від МУВ-2 тим, що бойова чека має скобу, а втулка виготовлена з пластмаси (дифлона). Скоба збільшує зусилля висмикування бойової чеки до 1,5-6 кгс.

МУВ-4[ред. | ред. код]

На відміну від попередніх версій, механізм дальнього зведення складається з корпусу, металевої втулки, штока, поршня, двох кульок і ковпачка. Порожнина корпусу під поршнем заповнена каучуком.

Після висмикування запобіжної чеки ударник під дією пружини разом зі штоком і поршнем, що знаходиться в порожнині з рідким каучуком, переміщається, видавлюючи каучук через кільцевий зазор. При переміщенні ударника зі штоком на 5-8 мм кульки виштовхуються в зазор між втулкою і ударником, звільнений ударник упирається в бойову чеку, і підривник переходить у бойове положення.

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

МУВ МУВ-2 МУВ-3 МУВ-4
Маса спорядженого, г 31 43 38 32
Діаметр корпусу, мм 12,3 17
Довжина не спорядженого, мм 74 86 [уточнити]
Довжин с запалом МД-2, мм 126 132 [уточнити]
Довжина с запалом МД-5М, мм 120 126 113[уточнити]
Зусилля висмикування Р-подібної бойової чеки, кгс 0,5—1 1,5—6 20—25
Зусилля висмикування Т-подібної бойової чеки, кгс 2—15 1,5—10 30—110
Час дальнього зведення, сек 150 130

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Веремеев Ю.Г. Минный взрыватель МУВ (Историко-технический очерк). Архів оригіналу за 28 листопада 2009. Процитовано 13 жовтня 2015.
  2. Взрыватель МУВ история. istor-muva.html. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 17 червня 2016.

Література[ред. | ред. код]

  • Інженерна підготовка: навчальний посібник. — Львів : Національна академія сухопутних військ, 2016. — С. 261—266. — 552 с.
  • (рос.)Руководство по материальной части средств инженерного вооружения. Средства минирования и разминирования — М.: Военное издательство МО СССР, 1963.
  • (рос.)Инженерные боеприпасы. Руководство по материальной части и применению. Книга первая. — М.: Военное издательство МО СССР, 1976.
  • (рос.)Взрыватели МУВ, МВ-5, ВПФ для сухопутных мин заграждения (краткое руководство). — Военное издательство НКО СССР, Москва, 1942 — 14 с.

Посилання[ред. | ред. код]