Мабон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мабон
Зображення
День осіннє рівнодення[d]

Мабон — неоязичницьке свято, одне із свят вікканського Колеса року. Відзначається в день осіннього рівнодення (21—23 вересня), символізує друге жнива та підбиття підсумків року.

Назва[ред. | ред. код]

Сама назва «Мабон» походить від імені Мабона-ап-Модрона[en], персонажа з валлійської міфології — сина Модрон[en], богині-матері, та Урієна, владики підземного царства. Кельтські чаклунки не відзначали цей шабаш до вторгнення вікінгів до Англії. У день Мабона багато чаклунок роблять собі нові палиці і вирізують руни з деревини в'яза — звичай, що прийшов від друїдів .

Звичаї[ред. | ред. код]

Цей день вважається часом збирання врожаю, і його традиційно пов'язують із заготівлею всіх дарів матері-Землі. Це другий день року, коли ніч дорівнює дню в Колесі Року. Все навколо нагадує про прихід зими, у цей період кельтські відуни проводять ритуали, що гарантують достатність їжі у зимовий період. Обряд полягав у тому, що на святі спочатку демонструвалися, а потім з'їдалися найкращі літні дари.

Зазвичай у Мабон йдуть на природу, у ліс, збирають насіння та опале листя. Деякі їх використовують для прикраси будинку, інші зберігають на майбутнє для трав'яної магії. Їжа на Мабон складається з плодів другого врожаю, таких як зернові, фрукти та овочі .

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]