Перейти до вмісту

Мабуть, боги з'їхали з глузду

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мабуть, боги з'їхали з глузду
The Gods Must Be Crazy
Жанркомедія / бойовик
РежисерДжеймі Юйс
ПродюсерДжеймі Юйс, Бот Троскі
СценаристДжеймі Юйс
ОповідачPaddy O'Byrned Редагувати інформацію у Вікіданих
У головних
ролях		Н!ксау, Sandra Prinslood[1][2][3], Marius Weyersd[1][2][3] і Джемі Юйс[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ОператорРоберт Льюїс, Бастер Рейнольдс
КомпозиторДжон Бошофф
КінокомпаніяSter Kinekor (SA)[5]:77
20th Century Fox (US)
Дистриб'юторSter-Kinekord, Нетфлікс і 20th Century Fox Редагувати інформацію у Вікіданих
Тривалість109 хвилин
Моваанглійська, африкаанс, Juǀʼhoansi
Країна ПАР
Ботсвана Ботсвана
Рік1980
Кошторис$5 млн
Касові збори$90 млн
IMDbID 0080801
Наступний«Мабуть, боги з'їхали з глузду II»
CMNS: Мабуть, боги з'їхали з глузду у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

«Мабуть, боги з'їхали з глузду» (англ. The Gods Must Be Crazy) — кінокомедія південноафриканського режисера і сценариста Джеймі Юйса, яка вийшла на кіноекрани в 1980 року і є першою в серії фільмів «Мабуть боги з'їхали з глузду».

Дія фільму відбувається в Ботсвані 1980-го року. В ньому викладено історію племені бушменів, яке проживає у пустелі Калахарі у своєму ізольованому від всього світу середовищі та одного разу стикається із впливом цивілізації.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Пролітаючи над Калахарі, якийсь чоловік викидає з літака скляну пляшку. Бушмен Хі знаходить її та вважає подарунком від богів. Плем'я спочатку знаходить різні корисні застосування цій невідомій речі: пляшкою можна товкти зерно, вирівнювати шкури, грати на ній чи штампувати візерунки. Проте скоро виявляється, що багато хто хоче користуватися пляшкою, а вона лише одна. Бушмени б'ються за неї, після чого вирішують повернути богам цю «лиху річ». Коли закинути її на небо чи надовго закопати не вдається, Хі вирушає в подорож на пошуки краю світу, щоб скинути пляшку звідти.

Тим часом у столиці місцевої країни повстанці-терористи нападають на уряд. Їхній ватажок Сем Боха невдоволений операцією: президента вбити не вдалося, а чотирьох повстанців втрачено. Їхній захоплений спільник видає розташування своєї бази, що змушує злочинців тікати. Паралельно в глухе африканське село приїжджає нова шкільна вчителька Кейт Томпсон. Через саванну її супроводжує незграбний зоолог Ендрю Стейн. Дорогою Ендрю намагається показати жінці як слід поводити себе в дикій природі, але та сприймає це за недоречні залицяння. Наприкінці шляху вони зустрічають Хі. Не бачивши раніше білошкірих людей, Хі вирішує, що вони боги і намагається віддати їм «лиху річ». Ті не розуміють чого він хоче і прямують далі. Кейт підбирає місцевий водій екскурсійного автобуса, а Ендрю їде зі своїм другом Мпуді. Невдовзі Стейн намагається віддати забуті Томпсон черевики, але через свою незграбність тільки осоромлюється. Зголоднівши, Хі вбиває козу з сільського стада, за що його кидають до в'язниці. Ендрю з Мпуді дізнаються про це та визволяють його, оскільки розуміють, що Хі не усвідомлює чому погано забирати чуже. Бушмена влаштовують в заміну на в'язницю на «громадські роботи» слідопитом.

Переслідувані армією, терористи потрапляють в те ж село, де викладає Кейт. Вони захоплюють дітей з класу Кейт і її саму як заручників. Прикриваючись дітьми, як живим щитом, заколотники намагаються сховатися.

Ендрю, Мпуді і Хі, вивчаючи диких тварин в савані, помічають бандитів із заручниками. Ендрю придумує як зупинити лиходіїв — Хі може приспати їх своїми отруєними стрілами. Той майструє мініатюрний лук і присипляє терористів. Ендрю шле через нього записку Кейт з наказом тікати. Поліція встигає приїхати й арештувати злочинців.

Хі вирушає далі шукати край світу. Ендрю розповідає Мпуді, що хоче сказати Кейт як вона йому подобається і той підвозить друга до школи. Вчителька вислуховує його пояснення, в ході якого Стейн знову стає незграбним. Це смішить Томпсон і обоє налаштовують дружні стосунки. Хі опиняється на краю плоскогір'я, що здається йому шуканим краєм світу. Викинувши пляшку вниз, він повертається до свого племені.

В головних ролях

[ред. | ред. код]
  • Н!ксау — Xi (Хіко) — бушмен
  • Маріус Вейєрс — Ендрю Стейн (вчений-біолог)
  • Сандра Прінслу — Кейт Томпсон (вчителька)
  • Лоув Вервей — Сем Боха (лідер повстанців-терористів)
  • Мішель Тис — Мпуді (помічник Ендрю Стейна)
  • Джеймі Юйс — преподобний отець
  • Кен Ґампу — президент
  • Падді О'Бирне — оповідач (голос за кадром)

Закадрове озвучення

[ред. | ред. код]

Створення

[ред. | ред. код]

Ідея фільму з'явилася в режисера Джеймі Юйса в другій половині 1970-х, коли він знімав фільм про тварин у пустелі Калахарі та познайомився з бушменами. Подорожуючи з перекладачем, він відвідав райони Калахарі з метою знайти справжніх бушменів для зйомок. Режисер вважав бушменів природженими акторами, бо в них розвинена культура оповідей. Виконавця головної ролі Н!ксау Юйс обрав, побачивши в ньому «шляхетність і гордість за себе». Н!ксау, який до того не був у жодному не бушменському поселенні та майже не бачив білих людей, проявив інтерес і сміливість. Як потім згадував Юйс, Н!ксау не дивували літак або інші предмети цивілізації, проте він відмовився спати на ліжку, боячись, що впаде з нього. Кожні 3-4 тижні Н!ксау відправляли додому, загалом він провів на зйомках 15 тижнів упродовж 2-х років. За цей час бушмен підхопив шкідливі звички: навчився курити та вживати алкоголь. Юйс виплатив бушмену $300 за його перші 10 днів роботи, а потім зрозумів, що це помилка, тому що йому немає користі від грошей. Тому бушмену заплатили 12 голів великої рогатої худоби. Потім йому виплачували ще по $100 на місяць, які Н!ксау витратив у крамниці, що відкрилася за кількадесят кілометрів від дому. Всього актор отримав $20 тис.[6]

Ендрю Стейна Юйс написав за прототипом самого себе[6].

Юйс обрав пляшку «Кока-коли» як рушій пригод Хі «тому що вона представляє наше пластикове суспільство»[6].

Сприйняття

[ред. | ред. код]

Роджер Еберт описав фільм як «милий маленький скарб». За словами критика, зіркою фільму є Н!ксау, який настільки прямолінійний, веселий та розсудливий, що сама його присутність змушує деякі жарти окупитися. Н!ксау підходить до західного суспільства без упереджень і базує всі свої дії на логічних висновках, висвітлюючи те, наскільки цивілізація насправді дивна[7].

Згідно з Variety, головними перевагами фільму є вражаюча широкоекранна візуалізація незвичайних місць та виняткова освітня цінність його оповіді[8].

У The New York Times стверджується, що «Мабуть, боги з'їхали з глузду» містить, крім комічного зіткнення природи й цивілізації, політичний підтекст. У ньому немає жодних расових проблем і фільм може розглядатися як «геніальний витвір південноафриканської пропаганди», що показує ідеал расової взаємодії, хоча ПАР — це країна, де ще не так давно існував апартеїд[9].

Деякі критики назвали фільм надто поблажливим щодо бушменів, яких показує щасливими й безтурботними[9][10]. Юйс відповів на це: «Я не думаю, що фільм поблажливий. Коли бушмен з нами в місті, я поблажливо ставлюся до нього, бо він там дурний. Але в пустелі він поблажливо ставиться до мене, бо там я дурний, а він блискучий»[6].

У 1985 році культурна антрополог Тобі Еліс Фолкман писала, що реальні бушмени мали багато проблем, жили на гуманітарну допомогу та активно вступали до лав південноафриканської армії через високу заробітну плату. «Мабуть, боги з'їхали з глузду»популяризував образ безтурботних бушменів, які щасливі серед дикої природи, проте насправді вони не живуть в утопії, недоторканій цивілізацією. Життя реальних бушменів — це постійна боротьба за виживання проти природи та інших людей[11].

Касові збори

[ред. | ред. код]

З 1981 року фільм заробив понад $90 млн доларів у всьому світі, у тому числі майже $40 млн у Японії, а також $11 млн у США. У ПАР фільм заробив рекордні для місцевого прокату $5 млн[6].

Нагороди

[ред. | ред. код]

В 1984 році картина номінована на національну кінопремію Франції — «Сезар», в номінації «Найкращий іноземний фільм»[12].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б http://stopklatka.pl/film/bogowie-musza-byc-szaleni
  2. ↑ а б http://film.onet.pl/bogowie-musza-byc-szaleni
  3. ↑ а б http://www.imdb.com/title/tt0080801/fullcredits
  4. ↑ ČSFD — 2001.
  5. ↑ Pfaff, Françoise (2004). Focus on African Films. Indiana University Press. ISBN 0-253-21668-0. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  6. ↑ а б в г д 'THE GODS MUST BE CRAZY' - A TRULY INTERNATIONAL HIT (Published 1985) (англ.). 28 квітня 1985. Процитовано 1 листопада 2025.
  7. ↑ The Gods Must Be Crazy movie review (1981) | Roger Ebert. www.rogerebert.com (амер.). Процитовано 1 листопада 2025.
  8. ↑ Staff, Variety (1 січня 1981). The Gods Must Be Crazy. Variety (амер.). Процитовано 1 листопада 2025.
  9. ↑ а б FILM VIEW; IS 'THE GODS MUST BE CRAZY' ONLY A COMEDY? (Published 1984) (англ.). 28 жовтня 1984. Процитовано 1 листопада 2025.
  10. ↑ Gugler, Josef (2003). African film: re-imagining a continent (вид. 1. publ). Bloomington, Ind: Indiana Univ. Press [u.a.] с. 75. ISBN 978-0-253-21643-4.
  11. ↑ Opinion | DESPITE THE MOVIE, THERE'S LITTLE TO LAUGH AT IN BUSHMANLAND (Published 1985) (англ.). 19 травня 1985. Процитовано 1 листопада 2025.
  12. ↑ César Awards 1984 [Архівовано 4 червня 2009 у Wayback Machine.] на IMDb. Процитовано: 15-01-2013 (фр.)

Посилання

[ред. | ред. код]


Фільми Це незавершена стаття про кінофільм.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мабуть,_боги_з%27їхали_з_глузду&oldid=46564017