Маврі Таласса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Логотип Центру «Маврі Таласса»

Маврі Таласса (грец. Μαυρή Φάλασσα), повна назва Центр дослідження і розвитку грецької культури країн Причорномор'я (грец. Κέντρο Μελέτης και Ανάπτυξης του Ελληνικού Πολιτισμού της Μαύρης Θάλασσας) — організація в Греції, створена в січні 1996 року в Салоніках з метою координації цільових програм дослідження та розвитку еллінізму в країнах Причорномор'я, зокрема і культури греків Приазов'я, а також освітніх програм та програм гостинності.

Історія центру[ред.ред. код]

Діяльність центру «Маврі Таласса» (з грецької перекладається буквально як Чорне море) базувалася на угоді між номархією Салонік і кількома міністерствами: закордонних справ, внутрішніх справ, освіти, культури і міністерством Македонії та Фракії. Першим очільником центром стала Хріса Арапоглу, член ЦК партії ПАСОК.

Згодом центр очолила Марія Турта, яка змогла дістати підтримку тодішнього міністра культури Евангелоса Венізелоса[1].

Після приходу до влади партії «Нова Демократія» номархом Салонік став Панайотіс Псоміадіс, який втім підтримав проект пасоківців та всебічно сприяв діяльності Центру. В цей час його керівником призначений Костас Адамідіс. Водночас всі ці роки втіленням програм та контролем їх виконання опікувалися фактично кілька осіб: Фрасос Евтіхідіс, Янніс Зелілов, Сократіс Ангелідіс, Янніс Каріпідіс.

На межі закриття[ред.ред. код]

1996 року угоду уклали на терміном на 10 років. 2008 року угоду уклали вдруге терміном на 8 років, до 2016 року[2]. Однак 2009 року виявилось, що нова угода не пройшла усі контрольні інстанції.

2010 року Центр відвідала заступник міністра закордонних справ Теодора Тзакрі, яка запевнила його співробітників в тому, Центр збережуть. Однак нову угоду так і не уклали, а фінансування діяльності припинилося ще 2009 року. Тоді підтримку Центру надала номархія Салонік на чолі із Панайотісом Псоміадісом[2]. Однак 1 січня 2011 року набрав новий адміністративний поділ Греції згідно з Програмою «Каллікратіс», за нею номархії Греції були скасовані.

16 лютого 2011 року звістка про закриття Центру сколихнула усю грецьку діаспору[3][4][5][6]. Грецькі федерації та товариства країн Причорноморя направили тисячі листів на адресу міністра закордонних справ Йоргоса Папаконстантіну і заступника у справах греків зарубіжжя Дімітріса Долліса та особисто прем'єр-міністру Греції Йоргосу Папандреу на знак протесту проти закриття Центру[7][8].

Діяльність центру[ред.ред. код]

За роки діяльності Центру вдавалось реалізовувати щороку низку заходів:

  • в Приазов'ї — фестивалі «Мега-Йорти» та грецької пісні імені Тамари Каци;
  • щорічні програми гостинності для дітей — кількатижневий відпочинок у літньому таборі на півострові Халкідіки та знайомство із Патридою через екскурсії (місто Салоніки, монастирі Метеори, поромна екскурсія вздовж монастирів Святої гори Афон);
  • програми підтримки літніх осіб, організація їм оперативної медичної допомоги;
  • обладнання медичного центру «Гіппократ» в Маріуполі;
  • відкриття та повне оснащення 13 пілотних грецьких шкіл;
  • відкриття центрів грецької культури при університетах в Москві та Маріуполі;
  • щорічна програма паломництва до давнього православного монастиря Панагія Сумела у Трабзоні.

Примітки[ред.ред. код]