Магалалієл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Магалалієл
מהללאל
Магалалієл з Нюрнберзької хроніки (1493 рік).
Тлумачення імені сяючий Ель, той що вихваляє Господа, визнаний Богом
Стать чоловіча
Період життя 3364 до н.е. — 2469 до н. е.
Грецьке написання Μαλελεήλ
Латинське написання Mahalalel
Походження Межиріччя
Батько Кинан[1]
Мати Муалелет
Дружина Діня
Діти Яред[2]


Магалалієл, Малелеїл[3] (івр. בן קינן מהללאל‎‎, Магалал'ель бен Кейнан) — старший син Кинана, народжений ним у віці 70 року, згадується серед нащадків Сифа (Бут. 5:12-17). Народився у 395 р. від створення світу (3365 р. до н. е.), помер у віці 895 років, тобто у 1290 р. від створення світу (2470 до н. е.). Допотопний патріарх, названий у єврейській Біблії.

Малелеїл став батьком Яреда лише у віці 65 років, проте пізніше мав і інших синів та дочок.

Етимологія[ред. | ред. код]

Значення імені можна перекласти як «сяючий Ель».[4] У біблії короля Якова його ім’я пишеться Махалалеїл у Старому Завіті та Малелеїл в Новому Завіті. Ім'я Малелеїл в перекладі з івриту означає — «той що вихваляє Господа». Інші варіанти перекладу — «визнаний Богом» чи «Бог висвітлює» .

Біблійні свідчення[ред. | ред. код]

Магалалієл народився, коли його батько Кинан (правнук Адама через Сифа) мав 70 років. Він був одним із багатьох дітей Кинана.[5] [6] [7] [8]

Коли йому було 54-60 років, Магалалієл одружився з Діною, донькою свого дядька по батькові Баракіїля. У віці 65 років він породив Яреда (коли Вартові ангелі «зійшли на землю» згідно з Ювілеїв 4:15[9]). Після того він породив багатьох інших дітей.

15 І жив Магалал'їл шістдесят літ і п'ять літ, та й породив він Яреда.

16 І жив Магалал'їл по тому, як породив Яреда, вісім сотень літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.

17 А всіх днів Магалал'їлові було вісім сотень літ і дев'ятдесят і п'ять літ. Та й помер він.

У віці 227 років він став дідусем сина Яреда Еноха (Буття 5:18), який народився від Бараки, дочки Расуджала, брата Магалалієла.[7] Незадовго до того, як йому виповнилося 292 роки, Малелеїл пояснив Еноху перше з двох видінь уві сні, які мав останній, переказані з точки зору Еноха:

Я поклав себе в домі мого діда Магалалеїла, (коли) я побачив у видінні, як небо впало, його знесло і впало на землю. І коли він впав на землю, я побачив, як земля була поглинена великою безоднею, і гори повисли на горах, і пагорби опустилися на пагорби, і високі дерева розірвалися зі своїх стовбурів, кинулися вниз і затонули в безодня. І після цього слово впало в мої уста, і я підняв (мій голос), щоб голосно скрикнути, і сказав: «Земля знищена». І мій дід Магалалієл розбудив мене, коли я лежав біля нього, і сказав мені: «Чому ти так плачеш, сину мій, і чому ти так голосиш?» І я переказав йому все видіння, яке я бачив, і він сказав мені: «Жахливу річ ти бачив, сину мій, і важким моментом є твоє видіння уві сні щодо таємниць усіх гріхів землі. : воно повинно зануритися в безодню і бути знищений великим руйнуванням. А тепер, сину мій, встань і звернися до Господа слави, оскільки ти віруючий, щоб залишок залишився на землі, і щоб Він не знищив усієї землі. Сину мій, усе це прийде на землю з неба, і на землі буде велика руїна». Після цього я встав, і молився, і благав, і благав, і записав свою молитву для поколінь світу... [10]

Приблизно через 300 років після цього випадку Енох був «забраний» Богом (Буття 5:23-24). У цей момент Магалалієлю було 592 роки.

Малелеїлу було 840 років, його 910-річний батько Кинан помер.

Після смерті Кинана Магалалієл прожив ще 55 років і помер у 895 році (Буття 5:17), поставивши його на восьме місце в записах за надзвичайно довгою тривалістю життя для допотопних патріархів. На момент смерті Магалалієля Ною було 234 роки згідно з Масоретською хронологією.

Крім Книги Буття Малелеїл згадується в Євангелії від Луки де входить до родоводу Ісуса Христа (Лк. 3:37), а також у Книзі Ювілеїв і Книзі Еноха.

В Ісламі[ред. | ред. код]

Він також згадується в ісламі в різних історіях пророків, які зображують його як праведну людину. Ранні мусульманські історики, такі як Ібн Ісхак та Ібн Хішам, відносять його до роду пророка Мухаммеда.

Ібн Касір розповідає у своїй книзі «Початок і кінець» наступне:

«Коли Адам, мир йому, помер, його син Сет, мир йому, взяв на себе відповідальність за справу після нього. Він був пророком відповідно до тексту хадису, який передав Ібн Хіббан у своєму Сахіху, на основі авторитету Абу Зарра, з ланцюгом передачі, що простежується до нього, про те, що йому було відкрито п’ятдесят сувоїв. Коли настала його смерть , він заповів це своєму синові Анушу, і той виконав справу після нього, а потім після нього його син Кинан.

Потім за ним його син Магалалієл, про якого перські іноземці стверджують, що він є царем семи областей, і що він був першим, хто рубав дерева та будував міста та великі фортеці. І він був тим, хто побудував місто Вавилон і місто Аль-Сус Аль-Акса.

І що він переміг Ібліса та його воїнів і вигнав їх із землі на її околиці та на схили її гір, і що він убив групу бунтівних джинів і упирів, і він мав велику корону, і він проповідував людям , і його царство тривало сорок років.

Коли він помер, справу після нього взяв на себе його син Ярд, а коли смерть наблизилася до нього, він заповів своєму синові Хануху, який, згідно з відомою думкою, є Ідрісом, мир йому.»

Малелелеїл згадується в різних збірках оповідань доісламських пророків, де він згадується однаково. Ісламський вчений Табарі розповідає, що його історія також була знайдена в перській літературі, і порівнює його з парадатським царем Хушангом.

Родовід[ред. | ред. код]

 
 
 
 
 
 
 
 
Адам
 
Єва
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Каїн
 
 
 
Авель
 
 
 
Сет
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Енох
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Енош
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ірад
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кенан
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мехуяїл
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Малелеїл
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Метушаїл
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Яред
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ада
 
Ламех
 
 
 
Цілла
 
 
 
Енох
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Явал
 
Ювал
 
Тувалкаїн
 
Наама
 
Мафусаїл
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ламех
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ной
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Сим
 
Хам
 
Яфет

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Genesis, בְּרֵאשִׁית, Första Moseboken
  2. Genesis, בְּרֵאשִׁית, Första Moseboken
  3. МИХАЇЛ ОМЕЛЬЯН (27 ГРУДНЯ). Неділя праотців. Церква.info. Інформаційне управління УПЦ Київського Патріархату. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 26 червня 2019.
  4. Definition of Hebrew Names: Mahalaleel | AHRC. www.ancient-hebrew.org. Процитовано 8 листопада 2023.
  5. Огієнко, Іван. Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту/Перша книга Мойсеєва: Буття — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 8 листопада 2023.
  6. Bible Gateway passage: 1 Chronicles 1:2 - New International Version. Bible Gateway (англ.). Процитовано 8 листопада 2023.
  7. а б Buch der Jubiläen Seite 4. web.archive.org. 21 вересня 2013. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 8 листопада 2023.
  8. Bible Gateway passage: Luke 3 - New International Version. Bible Gateway (англ.). Процитовано 8 листопада 2023.
  9. Buch der Jubiläen Seite 4. web.archive.org. 21 вересня 2013. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 8 листопада 2023.
  10. Книга Еноха. Вікіпедія (укр.). 8 липня 2023. Процитовано 9 листопада 2023.

Джерела[ред. | ред. код]

Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.