Магарамкентський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Магарамкентський район
Магарамкентский район
Герб Магарамкендского района.jpg
Герб
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Дагестан
Утворений: 1943
Населення (2014): 62 044
Площа: 654,6 км²
Густота населення: 93 осіб/км²
Населені пункти, округи та поселення
Адміністративний центр: село Магарамкент
Кількість сільських поселень: 22
Влада

Магарамкентський район (лезгин. Мегьарамдхуьруьн район) — муніципальний район в Дагестані, Росія.

Адміністративний центр — село Магарамкент.

Географія[ред. | ред. код]

Район розташований на півдні Дагестану і межує: з Дербентським, Сулейман-Стальським, Курахським, Ахтинським і Докузпаринським район республіки. На півдні район межує з Азербайджаном.[1] Площа території району складає 654,6 км². На території району знаходиться північна частина реліктового Самурського лісу.

Історія[ред. | ред. код]

Як самостійна адміністративна одиниця Магарамкентський район був утворений в 1943 році. В 1960 році Магарамкентський район був об'єднаний з Касумкентським районом, а в 1965 році знову відокремився і існував в цих межах до 2010 року[2].

В 2010 році два села Магарамкентського району Дагестану Храх-Уба і Урьян-Уба, що виникли орендованих землях Азербайджану, відійшли до Хачмазького району Азербайджану. Землі ці — на території Хачмазького району Азербайджану — постановою Ради міністрів СРСР в травні 1954 року було тимчасово передані Дагестанській автономній республіці РРФСР як пасовищні території. У 1984 році дію цього документа було продовжено ще на 20 років рішенням Ради міністрів Азербайджанської РСР, а в 2004 році, зважаючи на завершення терміну дії, документ втратив свою силу. Юрисдикція Азербайджану над цими селами ніколи не оскаржувалася ні РРФСР, ні сучасною Росією, що знайшло своє відображення і в договорі про демаркацію російсько-азербайджанської кордону. Після закінчення терміну оренди жителям Урьяноби і Храхоби був представлений вибір — прийняти азербайджанське громадянство і залишитися на цих землях, або ж переселитися в Дагестан. Жителі Урьяноби добровільно вибрали перший, а Храхоби другий варіант. Ті мешканці сіл, які віддали перевагу виїхати — виїхали, ті, хто захотів залишитися — залишилися і отримали громадянство Азербайджану, одне з сіл — Храхоба — отримало нову назву Палидли.[3] Крім того, якщо Азербайджан раніше забирала до 90 % стоку річки Самур, то на кінцевому етапі підписання договору вдалося довести цю пропорцію 50 на 50 %, Азербайджан став співвласником річки Самур, яка до 2010 року повністю належала Росії[4][5].

Населення[ред. | ред. код]

Населення — 62 044 осіб.

Національний склад

За даними Всеросійського перепису населення 2010 року:[6]

Народ Чисельність,
чол.
Частка
від усього населення,%
Лезгини 59768 96,09 %
Азербайджанці 1021 1,64 %
Рутульці 504 0,81 %
Росіяни 172 0,27 %
Табасарани 24 0,03 %
Агули 18 0,02 %
Даргинці 17 0,02 %
Аварці 10 0,01 %
Інші 22 0,03 %
Усього 62195 100,00 %


Примітки[ред. | ред. код]