Магарево
| Магарево | |
|---|---|
 Магарево на листівці 1920-х - 1930-х років | |
| Координати 41°02′33″ пн. ш. 21°14′13″ сх. д. / 41.0425° пн. ш. 21.2369° сх. д. | |
| Країна |  Північна Македонія  |
| Адмінодиниця | Бітола |
| Висота центру | 1115 м |
| Географічна зона | Пелагонія |
| Населення | 167 осіб (1948), 158 осіб (1953), 159 осіб (1961), 165 осіб (1981), 81 осіб (1991), 90 осіб (1994), 87 осіб (2002) |
| Часовий пояс | CET і CEST |
| Телефонний код | 047 |
| Поштовий індекс | 7205 |
| Автомобільний код | BT (Бітола) |
| GeoNames | 788367 |
| OSM | ↑2598354 ·R (Бітола) |
  Магарево Магарево (Північна Македонія) | |
 | |
 Магарево у Вікісховищі | |
Магарево (мак. Магарево) — маленьке село в общині Битола, у Північній Македонії. Село знаходиться в долині на північно-східних схилах гірського масиву Пелістер, на висоті близько 1040 м над рівнем моря. Відстань до адміністративного центру общини Бітоли складає 9 км. На заході межує з селом Трново, на півдні з селом Ніжеполе. Через село проходить дорога до туристичного центру Національного парка Пелістер. Через село тече річка Магаревська. До середини XX століття було населене переважно арумунами.
Село займає площу 16,1 км², з яких 2,54 км² орна земля, на ліси приходиться 6,09 км², а на пасовиська — 2,01 км². Населення переважно зайняте в сільському та лісовому господарстві[1].
Поруч з селом знаходиться монастир св. Георгія[1], а також у селі є церква. Навколо села знаходиться більше 10 туристичних геологічних пам'яток. Вище села по дорозі розташована популярна галявина для пікніків «Голема ливада» (укр. велика левада). Наявні магазин, 2 кафе та 4 готелі.[2]
До села переселилися арумуни з Албанії наприкінці XIX століття. У 1890 році було відкрито текстильну фабрику, зруйновану під час Першої світової війни, але відновлену 1924 року та чинну до 1940 року[3].
Одне з 5 арумунських сіл регіону, інші Ніжеполе, Трново, Маловіште, Гопеш[4].
Станом на 1900 рік у Магарево мешкало 2400 осіб, на 1905 рік — 2160 осіб, 1953 року — 158 (81 македонці, 76 арумунів, 1 албанець)[2] За переписом 1961 року в селі мешкали 159 осіб, а 1994 року — 90, з яких 74 македонці, 9 арумунів, 7 інших[1]. За переписом 2002 року у селі було тільки 87 мешканців (62 македонці, 24 арумуни, 1 інший; усі православні), а дослідження 2019 року виявило лише 60 осіб[2].
- Димітріос Лалас[en] — грецький піаніст і композитор арумунського походження
- Димітріос Цапанос[en] — грецький революціонер арумунського походження
- Михаїл Сапкас[en] — грецький політик арумунського походження
- Родина художників Анастасових: Анастас Магаревський[bg], Константин Анастасов[bg], Димітор Анастасов[bg]
- Бранислав Нушич — сербський поет арумунського походження, родина походить з Магарево.
- ↑ а б в Панов, Митко (1998). Енциклопедија на селата во Република Македонија (PDF) (македонски) . Скопје: Патрија. с. 186. Архів оригіналу (PDF) за 7 лютого 2022. Процитовано 17 декември 2016.(мак.)
- ↑ а б в Dimitrov, Nikola and Petrevska, Biljana and Terzić, Aleksandra. Rural tourism in the space of NP «Pelister» case study: «Eight Pelister villages». — 2019. — С. 267—277. — ISSN 978-608-244-693-6. Архівовано з джерела 7 серпня 2021. Процитовано 24 травня 2020.(англ.)
- ↑ The history of Macedonian Textile industry with a focus on shtip. Occasional journal, #8, November 29th, 2005 [Архівовано 5 березня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Arno Tanner (2004). The Forgotten Minorities of Eastern Europe: The History and Today of Selected Ethnic Groups in Five Countries. East-West Books. с. 211, 219. ISBN 978-952-91-6808-8. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 24 травня 2020.(англ.)
- Панов, Митко (1998). Енциклопедија на селата во Република Македонија (PDF) (македонски) . Скопје: Патрија. с. 186. Архів оригіналу (PDF) за 7 лютого 2022. Процитовано 17 декември 2016.(мак.)