Магдалена Клевська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Магдалена Клевська
нім. Magdalena von Jülich-Kleve-Berg
Магдалена Клевська
Магдалена Клевська на гравюрі роботи Кріспіна де Пассе-старшого, 1610
пфальцграфиня та герцогиня Цвайбрюкену
Початок правління: 1 жовтня 1579
Кінець правління: 12 серпня 1604

Попередник: Анна Гессенська
Наступник: Катерина де Роган

Дата народження: 2 жовтня 1553(1553-10-02)
Місце народження: Клеве, Юліх-Клеве-Берг
Країна: Священна Римська імперія
Дата смерті: 30 серпня 1633(1633-08-30) (79 років)
Місце смерті: Майзенгайм, Пфальц-Цвайбрюкен, Священна Римська імперія
Чоловік: Йоганн I
Діти: Людвіг Вільгельм, Марія Єлизавета, Анна Магдалена, Йоганн, Фрідріх Казимир, Єлизавета Доротея, Йоганн Казимир, Амалія Якоба
Династія: Ла Марки, Віттельсбахи
Батько: Вільгельм Юліх-Клеве-Берзький
Мати: Марія Австрійська

Магдалена Клевська (нім. Magdalena von Kleve), повне ім'я Магдалена Юліх-Клеве-Берзька (нім. Magdalena von Jülich-Kleve-Berg), також Магдалена фон дер Марк-Клеве (нім. Magdalena von der Mark-Kleve), (нар. 2 жовтня 1553 — пом. 30 серпня 1633) — принцеса Юліх-Клеве-Берзька з дому Ла Марків, донька герцога Юліх-Клеве-Бергу Вільгельма Багатого та ерцгерцогині Австрійської Марії, дружина пфальцграфа та герцога Цвайбрюкену Йоганна I Кульгавого.

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народилась 2 жовтня 1553 року у Клеве. Була третьою дитиною та третьою донькою в родині герцога Юліх-Клеве-Бергу Вільгельма Багатого та його другої дружини Марії Австрійської. Мала старших сестер Марію Елеонору та Анну. Згодом сімейство поповнилося ще двома синами та двома доньками.

Виросла у Дюссельдорфському замку. Також сім'я мала миливський замок Хамбах на східному краю Пфальцького лісу. Час від часу відвідували замки Юліху та Клеве. Принцеси виховувались у дусі протестантизму незаміжньою тіткою Амалією, сестрою батька.[1] В герцогстві панувала атмосфера ліберального католіцизму.[2]

Батько, починаючи з 1566 року, переніс кілька інсультів і був частково паралізованим. Матір, страждаючи на меланхолію, з роками почала вважатися божевільною.

Магдалена, як і її сестри, через привілеї надані імператором Карлом V щодо можливості передачі у спадок земель по жіночій лінії, вважалася вигідною партією.

Шлюб та діти[ред. | ред. код]

У віці 25 років стала дружиною 29-річного пфальцграфа та герцога Цвайбрюкену Йоганна I. Весілля відбулося 1 жовтня 1579 у Бергцаберні. Наречений майже все життя страждав на хворобу ніг і був кульгавим. Старша сестра Магдалени, Анна, була заміжня з 1574 року за старшим братом Йоганна, Філіпом Людвігом. У подружжя народилося дванадцятеро дітей, з яких живими були:

Портрет Йоганна I
  • Людвіг Вільгельм (15801581) — прожив 4 місяці;
  • Марія Єлизавета (15811637) — дружина пфальцграфа Фельденцу Георга Густава, мала одинадцятеро дітей;
  • Анна Магдалена (11 січня7 лютого 1583) — прожила 4 тижні;
  • Йоганн (15841635) — пфальцграф та герцог Цвайбрюкену у 16041635 роках, був двічі одруженим, мав восьмеро дітей від обох шлюбів;
  • Фрідріх Казимир (15851645) — пфальцграф та герцог Цвайбрюкен-Ландсбергу у 16041645 роках, був одруженим з Емілією Антверпіаною Нассауською, мав трьох синів;
  • Єлизавета Доротея (15861593) — прожила 7 років;
  • Йоганн Казимир (15891652) — пфальцграф та герцог Цвайбрюкен-Клеєбургу у 16111652 роках, був одруженим зі шведською принцесою Катериною, мав восьмеро дітей;
  • Амалія Якоба Генрієтта (15921655) — дружина графа Якопо Франца де Пестакальда де Інкардіно;
  • Анна Катерина (28 липня2 грудня 1597) — прожила 4 місяці.

Ще двоє синів та донька народилися мертвими або померли після народження.

Резиденціями родини були замки Цвайбрюкену, збудований у 1585 році разом із млином і бібліотекою,[3] та Манзенгайму.

Чоловік Магдалени інтенсивно займався державними справами. В країні панувала перманентна фінансова криза через борги нароблені попередним герцогом. Йоганн I, як правитель Цвайбрюкену, зробив у 1588 році кальвінізм державною релігією, ввів у 1592 році обов'язкову загальну шкільну освіту, а у 1593-му — дозволив французьким гугенотам розселятися у Пфальц-Цвайбрюкені, надавши їм для цього місто Анвайлер. Відносини зі старшим братом мав погані.[4] Пішов з життя у серпні 1604 року.

Вдівсто[ред. | ред. код]

Манзенгайм на гравюрі М. Меріана-старшого, 1645

У 1609 році, зі смертю молодшого брата Магдалени, герцогство Юліх-Клеве-Берг залишилося без спадкоємця. Свої претензії на його землі висунули маркграф Бранденбургу Йоганн Сигізмунд — зять Марії Елеонори, яка вже пішла з життя, пфальцграф Нойбургу Філіп Людвіг — чоловік Анни, старший син Магдалени — Йоганн II, а також курфюрство Саксонія. Конфлікт переріс у війну за Клевський спадок. Зрештою, Ксантенський мир 1614 року поділив землі між Бранденбургом і Пфальц-Нойбургом. Претензії Йоганна II не був прийняті до уваги при розділі.

У 1614 році старший син Магдалени наказав прибудувати північне крило до замкової церкви Майзенгайму. Ця будівля, що отримала назву Magdalenen-Bau перейшла у розпорядження Магдалени та стала її удовиною резиденцією.[5][6]

В ході Тридцятилітньої війни її правлячий син намагався зберегти нейтралітет. Герцогиня пішла з життя у своїй резиденції 30 серпня 1633 року. Була похована у крипті замкової кірхи Манзенгайму.[7]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Йоганн II
Johan II, 1458-1521, hertig av Cleve - cropped.jpg
 
Матильда Гессенська
 
Вільгельм Юліх-Берзький
Wilhelm IV Herzog von Jülich.png
 
Сибілла Бранденбурзька
Sibylla, 1467-1510, prinsessa av Brandenburg hertiginna av Jülich och Berg - Nationalmuseum - 15585.tif
 
Філіп I Красивий
16e eeuw onbekend schilder - Filips de Schone, Aartshertog van Oostenrijk, Hertog van Bourgondie.jpg
 
Хуана I Божевільна
Juan de Flandes 003.jpg
 
Владислав II Ягелончик
Vladislav Jagellonský.jpg
 
Анна де Фуа
Anne de Foix-cut.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоганн III
 
 
 
 
 
Марія Юліх-Берзька
 
 
 
 
 
Фердинанд I
Hans Bocksberger (I) - Emperor Ferdinand I - WGA02326.jpg
 
 
 
 
 
Анна Богемська
Annajagiello.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вільгельм Юліх-Клеве-Берзький
Wilhelm V von Jülich-Kleve.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Австрійська
Hans Besser 001.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Магдалена
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Woldemar Harleß: Wilhelm V. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 43, Duncker & Humblot, Leipzig 1898, стор. 106–113. [1] (нім.)
  2. Hugo Weidenhaupt. Kleine Geschichte der Stadt Düsseldorf. — 10. — Düs: Triltsch, 1993.
  3. Стара фортеця Цвайбрюкену [2] (нім.)
  4. Volker Press: Johann I. von Zweibrücken. In: Neue Deutsche Biographie. Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, ISBN 3-428-00191-5, стор. 513. [3] (нім.)
  5. Місто Манзенгайм. Дім герцога Вольфганга [4] (нім.)
  6. Історія замка Магдалененбау [5] (нім.)
  7. Замкова кірха Манзенгайму [6] (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Guido de Werd (Red.): Land im Mittelpunkt der Mächte. Die Herzogtümer Jülich, Kleve, Berg. 3. Auflage. Boss, Kleve 1985, ISBN 3-922384-46-3.
  • Kurtzer Gegründter und Summarischer Bericht/ Von der Succession an den Gülischen Clevischen und Bergischen/ auch andern dazu gehörigen Landen/ Fürstenthumben/ Graff: unnd Herrschafften/ [et]c. 1610, [7] (нім.)

Посилання[ред. | ред. код]