Магдалена Клевська
| Магдалена Клевська | |
|---|---|
| нім. Magdalena von Jülich-Kleve-Berg | |
 Магдалена Клевська на гравюрі роботи Кріспіна де Пассе-старшого, 1610 | |
| пфальцграфиня та герцогиня Цвайбрюкену | |
| Початок правління: | 1 жовтня 1579 |
| Кінець правління: | 12 серпня 1604 |
|
| |
| Попередник: | Анна Гессенська |
| Наступник: | Катерина де Роган |
|
| |
| Дата народження: | 2 жовтня 1553 |
| Місце народження: | Клеве, Юліх-Клеве-Берг |
| Країна: | Священна Римська імперія |
| Дата смерті: | 30 серпня 1633 (79 років) |
| Місце смерті: | Майзенгайм, Пфальц-Цвайбрюкен, Священна Римська імперія |
| Чоловік: | Йоганн I |
| Діти: | Людвіг Вільгельм, Марія Єлизавета, Анна Магдалена, Йоганн, Фрідріх Казимир, Єлизавета Доротея, Йоганн Казимир, Амалія Якоба |
| Династія: | Ла Марки, Віттельсбахи |
| Батько: | Вільгельм Юліх-Клеве-Берзький |
| Мати: | Марія Австрійська |
Магдалена Клевська (нім. Magdalena von Kleve), повне ім'я Магдалена Юліх-Клеве-Берзька (нім. Magdalena von Jülich-Kleve-Berg), також Магдалена фон дер Марк-Клеве (нім. Magdalena von der Mark-Kleve, 2 жовтня 1553 — 30 серпня 1633) — принцеса Юліх-Клеве-Берзька з дому Ла Марків, донька герцога Юліх-Клеве-Бергу Вільгельма Багатого та ерцгерцогині Австрійської Марії, дружина пфальцграфа та герцога Цвайбрюкену Йоганна I Кульгавого.
Біографія[ред. | ред. код]
Ранні роки[ред. | ред. код]
Народилась 2 жовтня 1553 року у Клеве. Була третьою дитиною та третьою донькою в родині герцога Юліх-Клеве-Бергу Вільгельма Багатого та його другої дружини Марії Австрійської. Мала старших сестер Марію Елеонору та Анну. Згодом сімейство поповнилося ще двома синами та двома доньками.
Виросла у Дюссельдорфському замку. Також сім'я мала миливський замок Хамбах на східному краю Пфальцького лісу. Час від часу відвідували замки Юліху та Клеве. Принцеси виховувались у дусі протестантизму незаміжньою тіткою Амалією, сестрою батька.[1] В герцогстві панувала атмосфера ліберального католіцизму.[2]
Батько, починаючи з 1566 року, переніс кілька інсультів і був частково паралізованим. Матір, страждаючи на меланхолію, з роками почала вважатися божевільною.
Магдалена, як і її сестри, через привілеї надані імператором Карлом V щодо можливості передачі у спадок земель по жіночій лінії, вважалася вигідною партією.
Шлюб та діти[ред. | ред. код]
У 25-річному віці стала дружиною 29-річного пфальцграфа та герцога Цвайбрюкену Йоганна I. Весілля відбулося 1 жовтня 1579 року в Бергцаберні. Наречений майже все життя страждав на хворобу ніг і був кульгавим. Старша сестра Магдалени, Анна, була заміжня з 1574 року за старшим братом Йоганна, Філіпом Людвігом. У подружжя народилося дванадцятеро дітей, з яких живими були:
- Людвіг Вільгельм (1580—1581) — прожив 4 місяці;
- Марія Єлизавета (1581—1637) — дружина пфальцграфа Фельденцу Георга Густава, мала одинадцятеро дітей;
- Анна Магдалена (11 січня—7 лютого 1583) — прожила 4 тижні;
- Йоганн (1584—1635) — пфальцграф та герцог Цвайбрюкену у 1604—1635 роках, був двічі одруженим, мав восьмеро дітей від обох шлюбів;
- Фрідріх Казимир (1585—1645) — пфальцграф та герцог Цвайбрюкен-Ландсбергу у 1604—1645 роках, був одруженим з Емілією Антверпіаною Нассауською, мав трьох синів;
- Єлизавета Доротея (1586—1593) — прожила 7 років;
- Йоганн Казимир (1589—1652) — пфальцграф та герцог Цвайбрюкен-Клеєбургу у 1611—1652 роках, був одруженим зі шведською принцесою Катериною, мав восьмеро дітей;
- Амалія Якоба Генрієтта (1592—1655) — дружина графа Якопо Франца де Пестакальда де Інкардіно;
- Анна Катерина (28 липня—2 грудня 1597) — прожила 4 місяці.
Ще двоє синів та донька народилися мертвими або померли після народження.
Резиденціями родини були замки Цвайбрюкену, збудований у 1585 році разом із млином і бібліотекою,[3] та Манзенгайму.
Чоловік Магдалени інтенсивно займався державними справами. В країні панувала перманентна фінансова криза через борги нароблені попередним герцогом. Йоганн I, як правитель Цвайбрюкену, зробив у 1588 році кальвінізм державною релігією, ввів у 1592 році обов'язкову загальну шкільну освіту, а у 1593-му — дозволив французьким гугенотам розселятися у Пфальц-Цвайбрюкені, надавши їм для цього місто Анвайлер. Відносини зі старшим братом мав погані.[4] Пішов з життя у серпні 1604 року.
Вдівсто[ред. | ред. код]
У 1609 році, зі смертю молодшого брата Магдалени, герцогство Юліх-Клеве-Берг залишилося без спадкоємця. Свої претензії на його землі висунули маркграф Бранденбургу Йоганн Сигізмунд — зять Марії Елеонори, яка вже пішла з життя, пфальцграф Нойбургу Філіп Людвіг — чоловік Анни, старший син Магдалени — Йоганн II, а також курфюрство Саксонія. Конфлікт переріс у війну за Клевський спадок. Зрештою, Ксантенський мир 1614 року поділив землі між Бранденбургом і Пфальц-Нойбургом. Претензії Йоганна II не був прийняті до уваги при розділі.
У 1614 році старший син Магдалени наказав прибудувати північне крило до замкової церкви Майзенгайму. Ця будівля, що отримала назву Magdalenen-Bau перейшла у розпорядження Магдалени та стала її удовиною резиденцією.[5][6]
В ході Тридцятилітньої війни її правлячий син намагався зберегти нейтралітет. Герцогиня пішла з життя у своїй резиденції 30 серпня 1633 року. Була похована у крипті замкової кірхи Манзенгайму.[7]
Генеалогія[ред. | ред. код]
Йоганн II | Матильда Гессенська | Вільгельм Юліх-Берзький | Сибілла Бранденбурзька | Філіп I Красивий | Хуана I Божевільна | Владислав II Ягелончик | Анна де Фуа | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Йоганн III | Марія Юліх-Берзька | Фердинанд I_-_Emperor_Ferdinand_I_-_WGA02326.jpg) | Анна Богемська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вільгельм Юліх-Клеве-Берзький | Марія Австрійська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Магдалена | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Woldemar Harleß: Wilhelm V. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 43, Duncker & Humblot, Leipzig 1898, стор. 106–113. [1] [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Hugo Weidenhaupt. Kleine Geschichte der Stadt Düsseldorf. — 10. — Düs: Triltsch, 1993.
- ↑ Стара фортеця Цвайбрюкену [2] [Архівовано 6 березня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Volker Press: Johann I. von Zweibrücken. In: Neue Deutsche Biographie. Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, ISBN 3-428-00191-5, стор. 513. [3] [Архівовано 24 грудня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Місто Манзенгайм. Дім герцога Вольфганга [4] [Архівовано 3 березня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Історія замка Магдалененбау [5] [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Замкова кірха Манзенгайму [6] [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Guido de Werd (Red.): Land im Mittelpunkt der Mächte. Die Herzogtümer Jülich, Kleve, Berg. 3. Auflage. Boss, Kleve 1985, ISBN 3-922384-46-3.
- Kurtzer Gegründter und Summarischer Bericht/ Von der Succession an den Gülischen Clevischen und Bergischen/ auch andern dazu gehörigen Landen/ Fürstenthumben/ Graff: unnd Herrschafften/ [et]c. 1610, [7] [Архівовано 24 січня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Профіль на Geni.com (англ.)
- Профіль на Genealogics.org [Архівовано 23 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 4 березня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Магдалени Юліх-Клеве-Берзької [Архівовано 7 квітня 2012 у WebCite] (англ.)
- Генеалогія Йоганна Пфальц-Цвайбрюкенського [Архівовано 8 липня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
|
