Магеровський Борис Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борис Володимирович Магеровський
Maherovych Borys.jpg
Борис Магеровський
Народження 19 січня 1885(1885-01-19)
Російська імперія Полтава, Російська імперія
Смерть 1926(1926)
Здолбунів
Громадянство Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Приналежність Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Звання 11 УНР 30-03-1920 Полковник.svg Полковник
Війни / битви Перша Світова війна
Українсько-радянська війна
Нагороди
Хрест Симона Петлюри
Орден Святого Георгія

Борис Володимирович Магеровський (19 січня 1885, Полтава — серпень 1926 Рівне) — полковник Армії УНР; організатор 3-ї Залізної стрілецької дивізії Армії УНР. Учасник найбільших боїв Армії УНР на російських фронтах.

Біографія[ред. | ред. код]

1915 р. — прапорщик 239-го піхотного Костянтиноградського полку. Нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня за бій 10 травня11 травня 1915. Певний час перебував у німецькому полоні.

Служба в Армії УНР[ред. | ред. код]

З 12 березня 1918 р. — командир 5-го Українського (Синьожупанного) полку 2-ї Української (Синьожупанної) дивізії.

1919 р. — помічник командира 1-го Синього полку Дієвої армії УНР (згодом — 7-го Синього полку 3-ї Залізної дивізії). Поранений.

15 серпня 1919 р. — в. о. командира 7-го Синього полку Дієвої армії УНР. У листопаді 1919 р. захворів на тиф.

1920 р. — командир кінної сотні 9-ї бригади 3-ї Залізної дивізії Армії УНР.

З 27 грудня 1920 р. — командир 21-го куреня 7-ї бригади 3-ї Залізної стрілецької дивізії Армії УНР.

Після війни проживав у міжвоєнній Польщі, багато хворів, був самотній. Його доглядав один із парафіян православної громади Рівного.

Помер та похований у Здолбунові. Могила збереглася.

Джерела[ред. | ред. код]